Рішення № 78800308, 07.12.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/676/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2018 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача Борисова О. С., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" та фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 за кредитним договором та договорами поруки заборгованості в сумі 3 000 000 грн.

ПАТ "ПУМБ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про солідарне стягнення з боржника ТОВ "Компанія Рона" та поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 за кредитним договором та договорами поруки основної заборгованості в сумі 3 000 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ "Компанія Рона" зобов'язань за кредитним договором від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16, в забезпечення виконання яких між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 були укладені відповідні договори поруки від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16/17/П-1, від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16/17/П-2, від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16/17/П-3, від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16/17/П-4.

08 серпня 2018 р., суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, а підготовче засідання призначив на 04 вересня 2018 р.

04 та 26 вересня 2018 р., підготовче засідання суд відкладав на 26 вересня та 05 жовтня 2018 р. відповідно.

05 жовтня 2018 р., суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження у цій справі на 30 днів, а підготовче засідання відклав на 02 листопада 2018 р.

02 листопада 2018 р., підготовче провадження у справі суд закрив, а розгляд справи по суті призначив на 26 листопада 2018 р.

26 листопада 2018 р., суд оголосив в судовому засіданні перерву до 07 грудня 2018 р.

31 жовтня 2018 р., представник відповідача ОСОБА_2 подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що банк та позичальник без згоди поручителя неодноразово вносили до кредитного договору зміни, що призводило до збільшення обсягу відповідальності останнього і як наслідок припинення поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ГПК України. Крім того, ПАТ "ПУМБ" пред'явив вимогу до відповідача ОСОБА_2 як поручителя із пропуском визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку. Відтак вважає, що порука за договором № 1.14-16/17/П-3 припинилась.

Представник відповідача ТОВ "Компанія Рона" в жодне судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав. Про причини неявки в засідання свого представника відповідач суду не повідомив.

Про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач ТОВ "Компанія Рона" був повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідач ОСОБА_6 відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_6 був належним чином повідомлений, враховуючи розписку його представника на повідомленні від 02 листопада 2018 р. та рекомендоване повідомлення про вручення 29 листопада 2018 р. ОСОБА_6 копії ухвали суду від 26 листопада 2018 р.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в жодне судове засідання не з'явились, відзиву на позов не подали, про причини своєї неявки в засідання не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідач ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи з огляду на наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення йому 04 грудня 2018 р. копії ухвали суду від 26 листопада 2018 р.

Копії усіх ухвал у цій справі суд надсилав відповідачу - громадянці Російської Федерації ОСОБА_4 на адресу, що зазначена в тимчасовій посвідці на постійне проживання від 04 жовтня 2006 р. Таку ж адресу відповідач ОСОБА_4 вказала і в укладених нею із ПАТ "ПУМБ" договорі поруки від 26 лютого 2014 р. та усіх додаткових угодах до цього договору. Однак усі процесуальні документи повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за терміном зберігання".

Згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Так, з метою належного повідомлення ОСОБА_4 про розгляд справи суд розмістив відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://if.arbitr.gov.ua/sud5010/gromadyanam/24/10, https://if.arbitr.gov.ua/sud5010/gromadyanam/24/20).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Так, усі процесуальні документи були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/

Як визначено в ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

26 лютого 2014 р., ПАТ "ПУМБ" (банк, кредитор) та ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" (позичальник, боржник) уклали кредитний договір № 1.14-16 (Кредитний договір).

Згодом сторони цього договору вносили до нього ряд змін, підставами яких є: додаткова угода № 1 від 07 липня 2014 р., додаткова угода № 2 від 09 липня 2014 р., додаткова угода № 3 від 16 липня 2014 р., додаткова угода № 4 від 19 липня 2014 р., додаткова угода № 5 від 09 січня 2015 р., додаткова угода № 6 від 21 квітня 2015 р., додаткова угода № 7 від 27 квітня 2015 р., додаткова угода № 8 від 30 квітня 2015 р., додаткова угода № 9 від 11 червня 2015 р., додаткова угода № 10 від 16 липня 2015 р., додаткова угода № 11 від 24 липня 2015 р., додаткова угода № 12 від 11 серпня 2015 р., додаткова угода № 13 від 23 грудня 2015 р. та додаткова угода № 14 від 29 лютого 2016 р.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору (із врахуванням положень додаткової угоди від 11 червня 2015 р. № 9), банк зобов'язується надати позичальнику мультивалютний кредит у розмірі еквівалентному 5 500 000 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі, в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Згідно з п. 6.1 Кредитного договору (у редакції додаткової угоди № 13), позичальник зобов'язаний повернути кредит та виконати боргові зобов'язання за кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного періоду користування кредитом. Строк користування кредитом може бути продовжено, при цьому, загальна кількість періодів користування кредитом не може перевищувати чотирьох періодів користування кредитом. У випадку продовження строку користування кредитом на четвертий період, датою повернення кредиту є 06 січня 2017 р.

В пп. 6.1.1 Кредитного договору (у редакції додаткової угоди № 13), сторони визначили періоди користування кредитними коштами, а також кінцеві дати їх повернення.

У зв'язку з тим, що банк не продовжив кредитування позичальника, кінцевою датою погашення всієї заборгованості було 01 серпня 2016 р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 1.14-16, між ПАТ "ПУМБ" та:

- фізичною особою ОСОБА_4 (поручитель-1) був укладений договір поруки від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16/17/П-1;

- фізичною особою ОСОБА_5 (поручитель-2) був укладений договір поруки від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16/17/П-2;

- фізичною особою ОСОБА_2 (поручитель-3) був укладений договір поруки від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16/17/П-3;

- фізичною особою ОСОБА_6 (поручитель-4) був укладений договір поруки від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16/17/П-4.

Договори поруки банк уклав із кожним поручителем окремо, однак на аналогічних умовах.

Банк та поручителі неодноразово вносили до згаданих договорів поруки зміни, зокрема, додатковими угодами № 1 від 04 липня 2014 р., додатковими угодами № 2 від 16 січня 2015 р., додатковими угодами № 3 від 27 квітня 2015 р., додатковими угодами № 4 від 11 червня 2015 р., додатковими угодами № 5 від 23 грудня 2015 р., додатковими угодами № 6 від 29 лютого 2016 р.

Згідно з умовами Договорів поруки, порукою за цими договорами забезпечується виконання зобов'язань боржника перед кредитором, що випливає з Кредитного договору від 26 лютого 2014 р. № 1.14- 16.

В п. 1.2 кожного із Договорів поруки було зазначено про солідарну відповідальність поручителя та боржника перед кредитором за виконання зобов'язання боржником у повному обсязі.

Кожен з договорів поруки в пп. 2.1.2.5 містить застереження: у разі зміни (збільшення або зменшення) згідно з п. 6.1 Кредитного договору та пп. 2.1.2.1 цього Договору строку користування кредитом сторони дійшли згоди, що про ці зміни кредитор повідомляє поручителя шляхом направлення відповідного письмового повідомлення. При цьому, зміни та/або доповнення до цього Договору з цього приводу не вносяться, а підписанням цього Договору в такій редакції поручитель погоджується на вказані зміни і доповнення до Кредитного договору.

Водночас, при внесенні змін до Кредитного договору в частині обсягу відповідальності боржника та строків виконання боржником своїх зобов'язань, відповідні зміни були внесені і в договори поруки шляхом підписання додаткових угод до них.

Як визначено в п. 3.1 та п. 3.4 договорів поруки, у разі порушення зобов'язання боржником кредитор направляє поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або його певну частину). Кредитор не зобов'язаний підтверджувати будь-яким чином невиконання зобов'язання боржником. Вимога кредитора буде для поручителя достатньою підставою виконати зобов'язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог кредитора про надання додаткової інформації чи документів. Поручитель зобов'язується своєчасно письмово повідомляти кредитора про зміну свого місцезнаходження. До укладення сторонами відповідної додаткової угоди про зміну адреси іншої сторони повідомлення вимога кредитора підлягає направленню поручителю за його адресою, зазначеною в договорі.

За змістом п. 6.1 Договорів поруки, порука за цим договором припиняється, якщо протягом трьох років з дня настання строку повернення кредиту в повному обсязі, встановленого в пп. 2.1.2.1 цього Договору, кредитор не пред'явить до поручителя вимоги або позову, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 7.3 Договорів поруки, сторони домовились, що будь-які повідомлення та/або документи, що направляються сторонами одна одній у зв'язку з цим договором, повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторін. Сторони погодились, що повідомлення вважаються отриманими поручителем на сьомий календарний день з дати реєстрації кредитором рекомендованого листа у відділені поштового зв'язку (при цьому поручитель несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення поручителю, зазначений в повідомленнях та/або документах.

На виконання умов Кредитного договору, банк надав позичальнику кредитні кошти на загальну суму 81 847 577 грн 28 коп., що підтверджується копіями меморіальних ордерів № TR.7332312.9780.4972 від 08 липня 2014 р., № TR.7332312.8531.2739 від 09 липня 2014 р., № TR.7332312.8728.4972 від 10 липня 2014 р., № TR.7332312.7023.2739 від 15 липня 2014 р., № TR.7332312.7712.2739 від 16 липня 2014 року; № TR.7332312.5441.2739 від 22 липня 2014 р.; № TR.7332312.4194.2739 від 31 липня 2014 р., № TR.7332312.21394.4972 від 31 липня 2015 р., № TR.7332312.25641.4972 від 07 серпня 2015 р.

Однак, позичальник взятих на себе зобов'язань не виконав, кредитних коштів у визначений Кредитним договором строк не повернув.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 30 липня 2018 р. № 61.1.1/135 станом на 09 липня 2018 р. заборгованість ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" перед банком за основною сумою кредиту становить 70 182 449 грн 84 коп.

У зв'язку із невиконанням позичальником своїх зобов'язань, в липні 2018 р. банк звернувся до поручителів із вимогами погасити заборгованість за Кредитним договором від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16.

13 липня 2018 р., банк надіслав ОСОБА_4 вимогу № КНО-61.1.1/125 від 12 липня 2018 р., ОСОБА_5 - вимогу № КНО-61.1.1/127 від 12 липня 2018 р., ОСОБА_2- вимогу № КНО-61.1.1/128 від 12 липня 2018 р. і ОСОБА_6 - вимогу № КНО-61.1.1/126 від 12 липня 2018 р.

Так, ПАТ "ПУМБ" заявив вимогу до кожного з поручителів сплатити заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 82 176 577 грн 83 коп., з яких 70 182 449 грн 84 коп. - основна сума кредиту, а 11 994 107 грн 99 коп. - проценти за користування кредитом.

У зв'язку з тим, що такі вимоги поручителі залишили без задоволення, банк звернувся до суду із цим позовом. Водночас, позивач заявив вимогу про стягнення лише частини основної суми кредиту у розмірі 3 000 000 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 526 та ст. 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено в ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема порукою.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Загальні підстави припинення поруки, яка за своєю правовою природою є зобов'язанням, передбачені у главі 50 Цивільного кодексу України, а спеціальні (додаткові) підстави її припинення визначено у статті 559 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Водночас, як видно із змісту наявних у матеріалах справи документів при внесенні змін до Кредитного договору в частині обсягу відповідальності боржника та строків виконання боржником своїх зобов'язань, відповідні зміни були внесені і в договори поруки шляхом підписання їх сторонами додаткових угод до них, що свідчить про згоду поручителів на зміну забезпеченого зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Так, відповідно до п. 6.1 Договорів поруки, порука за цим договором припиняється, якщо протягом трьох років з дня настання строку повернення кредиту в повному обсязі, встановленого в пп. 2.1.2.1 цього Договору, кредитор не пред'явить до поручителя вимоги або позову, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відтак, строк дії поруки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 за зобов'язаннями ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" закінчується через три роки від дня настання строку виконання основного зобов'язання і які слід обчислювати з 01 серпня 2016 р., оскільки такий строк встановлений у відповідних договорах поруки, а положення ч. 4 ст. 559 ЦК України про шестимісячний строк на пред'явлення поручителям вимоги від дня настання строку виконання основного зобов'язання в даному випадку не застосовуються.

За змістом положень ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов'язання, виникає кілька самостійних зобов'язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов'язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01 березня 2017 р. у справі № 6-923цс16, від 30 вересня 2015 р. у справі № 6-1348 цс15.

Предметом даного спору, зокрема, є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники за порушення умов одного й того ж кредитного договору. При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись ст. 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі або частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не має права пред'явити вимогу до іншого поручителя щодо розподілу відповідальності перед кредитором.

З огляду на викладене, а також на те, що нормами закону (як і умовами укладених між сторонами договорів поруки) не допускається солідарної відповідальності поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини 3 ст. 554 ЦК України відсутні.

Враховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ПАТ "ПУМБ".

Судовий збір, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 8; ідентифікаційний код 31789757) та поручителів ОСОБА_4 (76019, АДРЕСА_1; паспорт громадянина Російської Федерації серії НОМЕР_5; тимчасова посвідка на проживання серії НОМЕР_6 видана ВГРІФО УМВС в Івано-Франківській області 04 жовтня 2006 р.; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 (76019, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_2 (76019, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_6 (76018, АДРЕСА_4; ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) солідарно стягнути 3 000 000 (три мільйони) грн за кредитним договором від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16, та договорами поруки від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16/17/П-1, № 1.14-16/17/П-2, № 1.14-16/17/П-3 та № 1.14-16/17/П-4;

з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 8; ідентифікаційний код 31789757) на користь публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) стягнути 9 000 (дев'ять тисяч) грн судового збору;

з ОСОБА_4 (76019, АДРЕСА_1; паспорт громадянина Російської Федерації серії НОМЕР_5; тимчасова посвідка на проживання серії НОМЕР_6 видана ВГРІФО УМВС в Івано-Франківській області 04 жовтня 2006 р.; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) стягнути 9 000 (дев'ять тисяч) грн судового збору;

з ОСОБА_5 (76019, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) стягнути 9 000 (дев'ять тисяч) грн судового збору;

з ОСОБА_2 (76019, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) стягнути 9 000 (дев'ять тисяч) грн судового збору;

з ОСОБА_6 (76018, АДРЕСА_4; ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) стягнути 9 000 (дев'ять тисяч) грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко

Повне рішення складено 19 грудня 2018 р.