Рішення № 78797809, 22.12.2018, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/709/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - суддіКерекези Я.І.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Переяслав-Хмельницькому цивільну справу № 373/709/18 (2-590/18) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовом та просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.09.2013 в сумі 33332 грн. 95 коп., яка складається із заборгованості за кредитом 2160 грн. 33 коп., відсотків за користування кредитом 28909 грн. 15 коп., заборгованості за пенею 200 грн., штрафу (фіксована частина) 500 грн., штрафу (процентна складова) -1563 грн. 47 коп. Крім того, просить стягнути із відповідача судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп., сплачений при подачі заяви до суду.

Посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 19.09.2013 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 2300 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки червень 2017. Відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого станом на 31.03.2018 утворилася заборгованість в розмірі 33332 грн. 95 коп., що складається із заборгованості за кредитом 2160 грн. 33 коп., відсотків за користування кредитом 28909 грн. 15 коп., заборгованості за пенею 200 грн., штрафу (фіксована частина) 500 грн., штрафу (процентна складова) -1563 грн. 47 коп..

Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою від 19 липня 2018 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачу було запропоновано протягом пятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та розяснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до норм ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того, пунктом 2.1.1.5.6 Умов та ОСОБА_3 надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобовязань за договором, клієнт зобовязаний на вимогу Банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі прострочених кредитах і овердрафту), оплату винагороди банку.

Відповідно до п.1.1.3.1.9 Умов і ОСОБА_3 зобовязаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати власнику виписки про стан карткових рахунків і про здійснені за минулий місяць операції за картрахунками. У разі підключення власника до системи Internet Banking (Приват24) виписки надаються через цей комплекс. У разі підключення клієнта до комплексу Mobile Banking ОСОБА_3 надає можливість доступу до інформації про стан рахунка шляхом використання функції СМС-повідомлень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч даним нормам закону представником позивача не надано доказів видачі банком відповідачу кредитної картки «Універсальна» чи будь-якої іншої картки, зарахування на цю картку суми кредиту у розмірі 2300 грн. 00 коп., зняття цих коштів відповідачем, відкриття рахунків на імя відповідача ( виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо).

Крім того, в анкеті-заяві, яка підписана відповідачем, не заповнені всі графи, зокрема: не зазначено, яка банківська карта була оформлена, який кредитний ліміт встановлено, строк дії картки тощо. Графа «Памятку клієнту, яка містить Тарифи і основні умови обслуговування і кредитування отримав і ознайомився з її змістом під підпис» не відмічена позначкою відповідача.

Разом з тим, у заяві-анкеті зазначено, що дана заява разом із Памяткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифами складають договір про надання банківських послуг.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем не є підтвердженням наявності заборгованості. Будь-яких же доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача позивачем не надано.

Крім того, розрахунок не містить підпису відповідальних осіб та не скріплений печаткою банку, а відтак не може бути належним та допустимим доказом у справі. Виписок із особового рахунку відповідача про рух коштів на ньому суду не надано.

Як вбачається з наданої суду копії витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, пунктом 2.1.1.5.6 передбачено, що у випадку невиконання зобовязань по договору, клієнт зобовязаний на вимогу банку виконати зобовязання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту і овердрафту), оплаті винагороди банку. Проте, в матеріалах справи відсутні дані про направлення банком відповідачу вимоги про виконання ним зобовязання по поверненню кредиту, що свідчить про невиконання самим банком умов договору, а факт невиконання боржником умов договору за таких обставин є недоведеним.

Крім того, представником позивача не наведено доказів інформування ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідача про зміну тарифів та інших умов обслуговування рахунків не менше ніж за 7 днів до введення змін, як це передбачено укладеним між ними кредитним договором, а саме, п.1.1.3.2.3. Адже, як вбачається з наданого суду Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 19.09.2013, укладеного між сторонами, в період дії даного договору двічі збільшувалася процентна ставка (поточна і прострочена заборгованість).

Наявність в матеріалах справи лише копії довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта без доказів направлення її відповідачу або доказів отримання її відповідачем не може бути належним доказом виконання банком п.1.1.3.2.3 договору.

Також всупереч п.1.1.3.1.9 Договору, за яким ОСОБА_3 зобовязаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати власнику виписки про стан картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції за картрахунками, судом не добуто доказів виконання Банком даної умови. А саме, в суді не виявилося за можливе дослідити з наданої суду копії вказаної заяви, яким же способом власник виписки інформувався Банком про стан картрахунків.

Таким чином, позивач, змінивши розмір процентів за договором, фактично змінив умови кредитного договору.

Частина 1 ст.651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом.

При цьому, згідно ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобовязання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобовязання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

В суді встановлено, що зміна умов кредитного договору в частині нарахування процентів за користування кредитом була здійснена позивачем в односторонньому порядку без згоди відповідача, як позичальника, який відповідні зміни не підписував, що суперечить вище наведеним правовим нормам та умовам самого кредитного договору.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11.03.2015 у справі №6-16цс15, згідно якої умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору, якщо такі умови не містять підпису позичальника.

Також суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є необгрунтованими з огляду на слідуюче. Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Така правова позиція висловлена і у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21.10.2015 №6-2003цс15.

Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем не вбачається за можливе перевірити правильність нарахувань відповідних сум. Ніяких розяснень та доказів щодо принципу складення даного розрахунку справа не містить. Незрозуміло, на яких підставах позивачем нараховано заборгованість по процентам за користування кредитом, сума якої є нереально завищеною та неспівмірною із самою сумою кредиту. Крім того, розрахунок не містить підпису відповідальних осіб та не скріплений печаткою банку, а відтак не може бути належним та допустимим доказом у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп., сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.

Із листа голови правління АТ КБ «ПриватБанк» № Е.65.0.0/3-365676 від 07.07.2018 вбачається, що 21.05.2018 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» змінило свою назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.1д; адреса для листування : 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач - ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: 08432, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Мазінки, вул.Левадська, 18; ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Суддя Я. І. Керекеза