Рішення № 78796543, 10.12.2018, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/57/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Керекези Я.І.,

за участі секретаря судових засідань Тітрової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 373/57/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП,

представник позивача ОСОБА_2, ОСОБА_5,

представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 101140 грн.60 коп. матеріальної шкоди та 10000 грн.00 коп. моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 21 вересня 2016 року по проспекту Валерія Лобановського в м. Києві, та в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки «MITSUBISHI Outlander», д/н НОМЕР_4, що належить позивачу.

Позивач відремонтував автомобіль за власні кошти, страхового відшкодування не отримав, вартість відновлювальних робіт автомобіля складає 101240 грн.60 коп.

Оскільки відповідач відмовляється врегулювати спір в позасудовому порядку позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Своїми діями відповідач завдав позивачу і моральної шкоди, яку він оцінює в 10000 грн.00 коп., оскільки в зв'язку з пошкодженням автомобіля порушився його звичний спосіб життя, скасовані робочі поїдки, скасована частина сімейних поїздок, запланованих на новорічні свята. Позивач вимушений звертатись до суд за захистом своїх порушених прав, витрачати зусилля для відновлення своїх порушених прав.

23.11.2017 представник позивача ОСОБА_5 подав суду заяву про зміну предмету позову та просить стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 51640 грн.60 коп. матеріальної шкоди та 10000 грн.00 коп. моральної шкоди, та стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ-РЕ» 49500 грн. 00 коп. страхового відшкодування, 9697 грн. 93 коп. пені, 3% річних в сумі 1123 грн.00 коп., індекс інфляції в розмірі 5111 грн.31 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 чи його представник ОСОБА_6 після поновлення провадження у справі до суду тричі не з»явилися, будучи повідомленими належним чином.

Представник відповідача ТДВ Страхова компанія «Київ-РЕ» до суду не з»явився.

Судом встановлено наступне.

21 вересня 2016 року близько 08 год.50 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Mercedes», д. н .з НОМЕР_7, не дотримався безпечної швидкості та дистанції і здійснив зіткнення з автомобілем марки «MITSUBISHI», д.н.з. НОМЕР_4, після чого останній не керованим способом зіткнувся з автомобілем марки «КІА», д.н.з. НОМЕР_8 внаслідок чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.13.1, 2.3 (б) ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

11 жовтня 2016 року постановою Солом'янського районного суду м. Києва відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.(а.с.9).

Постанова набрала законної сили 22.10.2016 року.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім цього, з правових позицій Верховного Суду України, викладених в п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11 жовтня 2016 року, транспортний засіб марки «MITSUBISHI Outlander», д/н НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_2 зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до Акту виконаних робіт №ФОГМ-1955 від 30 листопада 2016 року про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, вартість відновлювальних робіт автомобіля марки «MITSUBISHI Outlander», д/н НОМЕР_4, після ДТП складає 111740 грн. 60 коп.(а.с.44).

Відповідно до копії звіту про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу «MITSUBISHI Outlander», д/н НОМЕР_4 від 14.11.2016 за №0211(1), наданого на запит суду ТДВ «СК «Київ РЕ», розмір матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_2 в результаті ДТП вказаного автомобіля, становить 122263 грн.65 коп. (а.с.78-95).

26 лютого 2018 року ухвалою суду за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_2 внаслідок ДТП, було призначено автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.(а.с.178).

18 квітня 2018 року до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за №6859/18-54, зокрема щодо проведення попередньої оплати за проведення експертизи ОСОБА_3. (а.с.183).

24 липня 2018 року до суду повернулась узвала суду про призначення судової автотоварознавчої експертизи без виконання в зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 не виконав попередньої оплати за проведення експертизи. (а.с.196-197).

Відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Суд розцінює поведінку відповідача щодо не виконання попередньої оплати за проведення експертизи, яка була призначена за його клопотанням, як ухилення від участі у експертизі.

Оскільки відповідач ухилився від участі в експертизі, при цьому не визнаючи розміру збитків, суд при визначені такого розміру бере до уваги Акт виконаних робіт №ФОГМ-1955 від 30 листопада 2016 року про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, щодо вартості відновлювальних робіт автомобіля марки «MITSUBISHI Outlander», д/н НОМЕР_4., та, з урахуванням позиції позивача та норм ч. 1 ст. 13 ЦПК України, вважає належним чином доведеним розмір збитків 101140 грн. 60 коп.

15 листопада 2015 року автомобіль відповідача ОСОБА_3 марки «Mercedes», днз НОМЕР_7 був застрахований Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ-РЕ», страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну встановлена 50000,00 грн., франшиза - 500 грн.00 коп., що підтверджується копією Полісу №АЕ/6098706 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.(а.с.63).

23 вересня 2016 року ОСОБА_3 повідомив Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» про дорожньо транспортну пригоду.(а.с.62).

25 листопада 2016 року позивачем подано заяву про виплату страхового відшкодування.

Разом з тим, доказів виплати такого відшкодування не надано.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.5 Закону № 1961-IV метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22, 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п. п. 36.1, 36.2, 36.4, 36.5., 36.6 Закону № 1961-IV, страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Оскільки відповідно до ст. 22 ЦК України втрати, яких особа зазнала у зв`язку з пошкодженням речі є збитками, а відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки страхової суми, передбаченої лімітом недостатньо для відшкодування повної суми збитків.

Таким чином, з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» на користь позивача підлягає стягненню 49500 грн.00 коп. страхового відшкодування. З відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 51640 грн. 60 коп. (101140 грн. 60 коп. (як заявлену позивачем суму до стягнення) - 49500 грн. 00 коп.)

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), і. страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно ж в договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановлену договором або законом.

Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ») особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Отже з урахуванням тих обставин, що виплата страхового відшкодування всупереч визначеним чинним законодавством вимог та договірних зобов'язань була прострочена, із відповідача страхової компанії підлягає стягненню пеня за прострочення виплати страхового відшкодування починаючи з 24.02.2017 по 17.11.2017 у розмірі 9697 грн.93 коп., розрахунок якої наданий позивачем і який приймається судом як належний.

За змістом статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

З урахуванням приписів ст. 549 ЦК України, частини другої ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - «Загальні положення про зобов'язання», ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виконанням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а правовідносини з відшкодування шкоди, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням, то встановивши, що відповідач не виплатив суму страхового відшкодування у визначений ст. 530 ЦК України строк, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму відшкодування шкоди.

Отже, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосування положення ст. 625 ЦК України та наявні підстав для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Зобов'язання страховика про виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобов'язанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватись наслідки, передбачені як нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, так і нормами ст.ст. 549-550 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі від 21.12.2016 року у справі №6-1003цс16.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням меж заявлених позивачем вимог, з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» слід стягнути також 3% річних та інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 1123 грн.00 коп. - 3% річних та 4111 грн. 31 коп. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5) «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість та наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Разом з тим, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд, врахувавши характер страждань позивача ОСОБА_2 внаслідок пошкодження автомобіля, неможливістю його використовування протягом тривалого часу за призначенням, вважає за необхідне, з урахуванням вимог розумності та справедливості, стягнути з відповідача ОСОБА_3. на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Згідно з вимогами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 22, 23, 524, 530, 533, 535, 549, 625, 979, 988, 990, 1166, 1188, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП,- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 51 640 (п'ятдесят одну тисячу шістсот сорок) гривень 60 коп. матеріальних збитків та 2000 (дві тисячі) моральної шкоди, а всього 53 640 (п'ятдесят три тисячі шістсот сорок) гривень 60 коп.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» на користь ОСОБА_2 49500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) гривень страхового відшкодування, 9697 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто сім) гривень 93 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 1123 (одну тисячу сто двадцять три) гривень 3% річних та 5111 (п'ять тисяч сто одинадцять) гривень 31 коп. індексу інфляції, а разом 65 432 (шістдесят п»ять тисяч чотириста тридцять два) гривень 24 коп.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 792 (сімсот дев'яносто дві) гривень 01 коп. судових витрат.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» на користь ОСОБА_2 654 (шістсот п'ятдесят чотири) гривень 32 коп. судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2, проживаючий по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5;

відповідач ОСОБА_3, проживаючий по АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_6;

відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», місце знаходження: вул. Тарасівська, 38, м. Київ, код ЄДРПОУ 33442139.

Складення рішення в повному обсязі вчинено 20.12.2018.

Суддя Я. І. Керекеза