Рішення № 78791479, 19.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2018 року № 826/13264/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. розглянувши за правилами письмову провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в

м. Києві здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, на умовах і в порядку, передбачених ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тобто з 17.05.2018 року.

Мотивуючи свої позовні вимоги, представник позивача зазначив, що відповідачем неправомірно застосовуються вимоги законодавства, що регулюють порядок переходу з одного виду пенсії на інший, натомість, при призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повинно було керуватися положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визначають порядок призначення пенсії за віком.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позов ОСОБА_1 не визнав, надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до цього позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Посилаючи на ст.ст. 7, 5 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач зазначає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за період страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

11.10.2017 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії», яким до ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» внесено зміни.

Згідно з п. 4-3 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Тож, оскільки пенсію позивачу було призначено до 01.10.2017 року, тому обчислення пенсії позивачу здійснено згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами внесеними ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20.07.1996 року.

17.05.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком.

13.07.2018 року позивач через представника звернувся із запитом про надання роз'яснення відносно того чи застосовано при нарахуванні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 року, якщо ні - прохання провести донарахування та доплату з дати призначення пенсії ОСОБА_2 з врахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки.

У відповідь на зазначене звернення відповідачем було надано лист-відповідь № 47262/02 від 26.07.2018 року в якому відповідач зазначив, що гр. ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Шевченківського району) та отримує пенсію за віком згідно заяви від 17.05.2018 року відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зважаючи, що пенсію гр. ОСОБА_1 було призначено до 01.10.2017 року, тому здійснено обчислення пенсії згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змінами внесеними Законом № 2148-VIII із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 , 2015 та 2016 роки. При вивченні пенсійної справи позивача було виявлено, що дата права на виплату пенсії при переведенні на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідає даті подачі заяви. При розрахунку пенсії був застосований показник усередненої заробітної плати за 2015, 2016 та 2017 роки. Проводити донарахування та доплату пенсії гр. ОСОБА_1 з дати виникнення права немає підстав.

Вважаючи такі дії працівників ПФУ протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 9 липня 2003 року (зі змінами та доповненнями) визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Згідно зі статтею 5 Закону, останнім регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Отже, аналіз змісту даної правової норми вказує на однозначний висновок, що при обчисленні пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за основу береться грошове забезпечення, яке, в свою чергу, складається з окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

В свою чергу, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 (4) Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсії з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Статтею 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, умови й порядок обчислення цих пенсій визначені різними законодавчими актами. Тобто, законодавець окремо виділив призначення пенсії на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, в даному випадку відбулося саме призначення пенсії на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, позивачу було саме припинено виплату пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», по причині призначення пенсії за віком за іншим Законом. Наведене підтверджується атестатом про зняття позивача з обліку.

Таким чином, оскільки позивачу було призначено інший вид пенсії за іншим законом у 2018 році, то має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки, як це передбачено абзацом четвертим частини другої ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абзацом 2 пункту 4 (4) Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також, оскільки пенсія згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, то для визначення розміру пенсії мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше, а не ті формули та граничні розміри коштів, які використовуються при переході із одного виду пенсії на інший.

Слід зауважити, що переведення з одного виду пенсії на інший виконується в порядку, передбаченому ч. 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Як зазначено в нормі цієї статті, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (ч. 4 статті 45 вказаного Закону).

Отже, якщо проаналізувати наведені вище правові норми, то можна дійти висновку, що навіть при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, тільки за бажанням пенсіонера. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність такого бажання у позивача як на момент призначення пенсії за віком у 2018 році, так і на час вирішення спору в суді.

В ч. 3 статті 45 даного Закону мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалам пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.

Аналогічна правова позиція викладені в постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року по справі 21-612а14.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що призначенні пенсії за віком в 2018 році, необхідно було застосувати показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією мажах і відповідно до законів України, визначається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею ст. 46 Конституції України гарантовано право особи на соціальний захист, що включає і право на забезпечення громадян у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З огляду на вищевказані норми законодавства, орган пенсійного фонду мав призначити позивачу пенсію відповідно до положень статей 40, 43, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, за наслідками розгляду цього спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (04111, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в

м. Києві здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, на умовах і в порядку, передбачених ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тобто з 17.05.2018 року.

Присудити з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) на користь ОСОБА_1 (04111, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80грн. (сімсот чотири гривні, 80 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур