Рішення № 78790728, 12.12.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11510/18 2/335/2663/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.06.2014 між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 140614-142132, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 800,00 гривень. При цьому, відповідно до умов договору відповідач зобовязалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в порядку, встановленому кредитним договором. Проте, відповідач свої зобовязання за кредитним договором не виконала, через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань заборгованість за кредитним договором станом на 17.09.2018 становить у розмірі 25 712,00 гривень, яка складається з суми основного боргу у розмірі 800,00 гривень, відсотків за користування кредитом у розмірі 224,00 гривень та пені у розмірі 24688,00 гривень.

На підстав чого, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 140614-142132 від 14.06.2014 року у розмірі 25712,00 гривень та судові витрати у розмірі 1 779,62 гривень.

Ухвалою судді від 10.10.2018, цивільна справа визнана судом малозначною (незначної складності) і розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Учасники справи заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

Представник позивача у судове засідання не зявився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не прибула, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином рекомендованим листом із повідомленням, причини неявки у судове засідання відповідачка не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Оскільки, представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Як передбачено ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних правовідносин є, зокрема, правочини.

З матеріалівсправи встановлено,що 14.06.2014між ОСОБА_1 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» був укладений кредитний договір № 140614-142132, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит в розмірі 800,00 гривень, та сплатою відсотків в розмірі 16,00 гривень за кожен день користування кредитом (730 % річних), строком на 14 днів до 27.06.2014.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору, датою повернення кредиту є дата, в яку клієнт зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом шляхом внесення відповідної суми коштів до каси товариства.

Пунктом 2.3 кредитного договору визначено, на підставі заяви позичальника, поданої кредитодавцю не пізніше ніж за два робочих дні до дати повернення кредиту, кредитодавець, діючи на власний розсуд, має право шляхом повідомлення позичальника надати йому відстрочення щодо повернення кредиту на строк не більше 14 календарних днів. У цьому випадку позичальник зобовязаний сплатити кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п. 3.1. даного договору, та проценти за час наданої відстрочки. Відстрочення дати повернення кредиту оформлюється шляхом укладання сторонами договору про внесення змін до цього договору.

Погашення заборгованості здійснюється в дату повернення кредиту єдиним платежем. При цьому, такий платіж складається з суми кредиту та процентів, нарахованих за користування кредитом (п. 3.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 3.4 кредитного договору, при внесенні суми, що є недостатньою для погашення кредиту повністю, кошти зараховуються в наступному порядку: проценти за кредитом, сума неустойки, сума кредиту.

Згідно з п. 6.2 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, Клієнт зобовязаний сплачувати Товариству неустойку у вигляді пені з розрахунку два відсотки від суми кредиту, що вказана в п. 1.2 договору за кожен день прострочення платежу за кредитним договором.

Разом з тим, в порушення договірних умов, відповідачка, станом на 17.09.2018 не виконала свої зобовязання щодо повернення отриманих грошових коштів в розмірі 800,00 грн., а також щодо сплати процентів за користування кредитом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 140614-142132 від 14.06.2014 станом на 17.09.2018 заборгованість за договором становить 25 712,00 гривень, яка складається з суми основного боргу у розмірі 800,00 гривень, відсотків за користування кредитом у розмірі 224,00 гривень та пені у розмірі 24688,00 гривень.

Розрахунок заборгованості закредитним договором є повним, чітким, обєктивним, він узгоджуються з умовами кредитного договору, ним підтверджено факт порушення відповідачем умов кредитного договору та невиконання зобовязань, що випливають з нього. Тому, суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.

Доказів про погашення суми боргу, на спростування факту наявності заборгованості чи її розміру станом на час розгляду справи відповідач не надав.

В порядку досудового врегулювання спір між сторонами не вирішений.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. 634 ЦПК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

На час розгляду справи договір № 140614-142132від 14.06.2014 недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.

Статтею 509ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Статтею 546ЦК України встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Поняття та підстави виникнення права на неустойку визначені ст.ст. 549, 550 ЦК України. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

На порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором № 140614-142132 від 14.06.2014 належним чином не виконала, заборгованість за борговими зобовязаннями у визначений договором строк не сплатила, у звязку із чим в позивачки наявні підстави вимагати виконання умов договору із застосуванням встановленим цим договором правових наслідків його неналежного виконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно достатті 141ЦПК Україниз відповідачана користьпозивача підлягаютьстягненню судовівитрати урозмірі 1762,00грн., що документально підтверджені.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 625, 1050, 1054, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38839217) заборгованість за кредитним договором № 140614-142132 від 14.06.2014 у розмірі 25712 (двадцять пять тисяч сімсот дванадцять) гривень 00 копійок, яка складається з суми основного боргу у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок, відсотків за користування кредитом у розмірі 224 (двісті двадцять чотири) гривень 00 копійок та пені у розмірі 24688 (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38839217) судові витрати у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2018 року.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не зявились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Суддя: І.А. Крамаренко