Рішення № 78787549, 18.12.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/2981/18

Провадження №2/265/992/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Костромітіної О. О.,

за участю секретаря Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області ОСОБА_2 в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1 16 березня 2009 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0412 га для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі авто товарами за адресою: м.Маріуполь, пр.Перемоги, 11, кадастровий номер земельної ділянки 1412300000:01:007:0133, строком на 10 років. Пунктом 4.3 договору визначено, що орендна плата за землю (платіж) сплачується Орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від грошової оцінки земельної ділянки. Пунктом 4.4 договору встановлено, що орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 9.2.10 договору передбачено, що орендар зобовязаний своєчасно вносити орендну плату. В порушення вказаних норм договору відповідач не здійснює повну та своєчасну сплату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендної плати за період з липня 2016 року по грудень 2017 року в розмірі 36722,34 гривень, пеня 5143,23 гривень, а всього 41865,57 гривень. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 укладав договір з Маріупольською міською радою як громадянин, станом на цей час не є фізичною особою підприємцем. На підставі викладеного просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради заборгованість в розмірі 41865,57 гривень, а також на користь позивача понесені судові витрати.

02 липня 2018 року відповідач ОСОБА_1 надав письмовий відзив на позовну заяву, в обгрунтування яких зазначив, що він до початку проведення АТО належним чином сплачував орендну плату за землю, проте під час антитерористичної операції його матеріальний стан погіршився та він виїхав з м.Маріуполя і повернувся лише після встановлення відносного миру. Пояснюючи причини заборгованості відповідач звернув увагу суду на те, що вона виникла в результаті різкої зміни обставини, повязаної з проведенням військових дій в зоні проведення АТО. Фактично та юридично виникли форс-мажорні обставини. Також відповідач зазначив, що визнає борг в сумі 36722,34 гривень за оренду земельної ділянки, проте заперечує проти стягнення з нього пені в розмірі 5143,23 гривні, оскільки зазначена вимога і несправедливою, виходячи із форс-мажорних обставин, які позбавили його можливості виконувати зобовязання за договором. Просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені. Справу просив розглядати за його відсутності.

31 серпня 2018 року від представника Маріупольської міської ради Зінов»єва І.Г. надійшла відповідь на відзив, в яких щодо посилання відповідача на неправомірність стягнення пені зазначив, що ОСОБА_1 не є субєктом господарювання, а тому не підпадає під дію Закону України «Про тимчасові заходи на час проведення антитерористичної операції». Також відповідачем не надано доказів наявності форс-мажорних обставин. Справу просив розглядати за його відсутності.

Аналогічні пояснення з приводу наведених відповідачем ОСОБА_1 заперечень щодо стягнення пені викладені у відповіді на відзив керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_2, яка надійшла на адресу суду 19 вересня 2018 року.

Прокурор Маріупольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, про що надав суду відповідну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 березня 2009 року між Маріупольською міською радою та громадянином ОСОБА_1 на підставі рішення Маріупольської міської ради від 27 січня 2009 року № 5/26-4996 укладено договір оренди земельної ділянки по проспекту Перемоги 11 в Лівобережному районі м. Маріуполя площею 0,0412 га, строком на 10 років.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 764,82 гривень/кв.м., згідно п.4.1 даного договору.

Пунктом 4.3 договору визначено, що орендна плата за землю (платіж) сплачується Орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 9.2.10 договору передбачено, що орендар зобовязаний своєчасно вносити орендну плату.

Як вбачається з розрахунку договірних обовязків ОСОБА_1 по орендній платі за землю за договором оренди земельної ділянки, заборгованість з орендної плати відповідача за період з липня 2016 року по грудень 2017 року складає 367255,34 гривень та останньому нарахована пеня у розмірі 5143,23 гривень.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Плата за землю справляється у вигляді орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Згідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду) є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Земельним Кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обовязок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 14.1.136. Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності це обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Субєктом плати за землю (платником) є землекористувач, у тому числі орендар. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Таким чином, судом було встановлено, що всупереч вищевказаних норм закону заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 36722,34 гривень залишається не погашеною відповідачем, а тому підлягає стягненню з останнього на користь позивача у повному обсязі.

Згідно з п. 4.11 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0.3% від несплаченої суми за кожен день прострочення, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено, але не більше ніж 120 % річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу або на день його погашення, в залежності від того, яка з цих величин більше.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п.12.1).

Враховуючи норму ст. 549 ЦК України, згідно якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, пеня за прострочення сплати орендної плати за земельну ділянку була нарахована з липня 2016 року по грудень 2017 року та складає 5143,23 гривень.

Враховуючи зазначені вище встановлені судом обставини, підтверджені доказами, суд приходить до висновку про те, що відповідач допустив невиконання умов договору оренди земельної ділянки в частині виплати орендної плати, за що останньому була нарахована пеня.

При цьому суд вважає, що посилання відповідача щодо звільнення його від оплати оренди земельної ділянки, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», не обґрунтованими та такими що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» субєктів господарювання звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Разом з тим, згідно з ч.1 та 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Зокрема, суб'єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не є субєктом господарювання або учасником господарських відносин, в сенсі ст. 55 ГК України, та уклав договір оренди земельної ділянки як фізична особа, то суд приходить до висновку, що відсутні підстави для його звільнення від плати за користування земельною ділянкою на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

За таких обставин суд дійшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 36722 гривень 34 копійки та пені у розмірі 5143 гривень 23 копійки, внаслідок чого задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 гривень.

Керуючись ст.ст.141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пров.Олімпійський, 22, на користь Маріупольської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 33852448, юридична адреса: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70, заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за період з липня 2016 року по грудень 2017 року в сумі 36722,34 гривень, пеню в розмірі 5143,23 гривень, а всього 41865,57 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Донецької області судовий збір у розмірі 1762,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18 грудня 2018 року.

Суддя О.О.Костромітна