Ухвала суду № 78785918, 19.12.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/13910/18

Провадження № 1-кс/201/7963/2018

УХВАЛА

19 грудня 2018 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі:

головуючого слідчого судді Антонюка О.А.,

секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

за участю:

прокурора Майко Р.С.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42018040010000439 від 08 серпня 2018 року клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, військовослужбовця військової служби за контрактом у військовому званні солдат, розвідник - санітар військової частини А1126, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся з клопотанням до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що відповідно до наказу командира військової частини А1126 №134 (по стройовій частині) від 04 липня 2017 року солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини.

Відповідно до наказу командира військової частини А1126 № 97-РС (по стройовій частині) від 04 липня 2017 року солдата ОСОБА_3 призначено на посаду - розвідника 2 відділення, 1 розвідувального взводу, розвідувальної роти.

Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобовязаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обовязку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обовязки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обовязку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних Дій.

Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 20 січня 2015 року в Україні діє особливий період.

У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», який опубліковано у журналі ОСОБА_2 України від 04 березня 2015 року № 39 зазначено, що до ст. 407 КК України внесені зміни та її доповнено ч. 4, яка передбачає відповідальність, за самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду. Зазначені зміни набирають законної сили на наступний день після опублікування, тобто 05 березня 2015 року. Таким чином солдат ОСОБА_3 вчинив злочин в умовах особливого періоду.

Однак, 18 жовтня 2017 року солдат ОСОБА_3, діючи всупереч наведених вище вимог Статуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, самовільно залишив військову частину А1126, яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, чим протизаконно припинив виконувати конституційний обовязок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, свої службові обовязки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини А1126, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.

26 січня 2018 року солдат ОСОБА_3 прибув до військової частини А1126 та приступив до виконання службового обовязку, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.

Таким чином, 18 жовтня 2017 року солдат ОСОБА_3, самовільно залишив військову частину А1126, яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та незаконно перебував за межами військової частини до 26 січня 2018 року.

Відповідно до наказу командира військового частини А1126 №12-РС (по стройовій частини) від 02 лютого 2018 року солдата ОСОБА_3 призначено на посаду розвідника-санітара 1 відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти.

17 квітня 2018 року солдат ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, повторно самовільно залишив військову частину А1126, яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, чим протизаконно припинив виконувати конституційний обовязок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, свої службові обовязки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини А1126, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.

17 грудня 2018 року солдата ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.

Таким чином, з 18 жовтня 2017 року по 26 січня 2018 року та повторно з 17 квітня 2018 року до 17 грудня 2018 року солдат ОСОБА_3, самовільно залишив військову частину А1126, яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними суспільно небезпечними діями, що виразилися у самовільному залишенні військової частини без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчиненому військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.

18 грудня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчиненому військовослужбовцем.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_3 у звязку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувли.

Вислухавши думку сторін та дослідивши матеріали клопотання, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3. обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177КПК України, а саме, те що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, відомостей про його особу наданих органом досудового розслідування, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_3. є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики, з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід в умовах гауптвахти Східного територіального управління Військової служби правопорядку строком на 2 місяці.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_3, є 14 лютого 2019 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 35 240 гривень ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти та в такому разі покласти на нього наступні обовязки, передбачені ст. 194 КПК України:

прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

не відлучатися з місця постійної дислокації військової частини А1126, яка дислокується за адресою: смт. Гвардійське, Новомосковського району, Дніпропетровської області в якій проходить військову службу ОСОБА_3;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та вїзд в України;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк