Рішення № 78782047, 07.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/5852/18

Справа №760/17263/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила поділити майно, що є у спільній сумісній власності та в порядку поділу майна визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 299381,70 грн.

Припинити право власності на частку у спільному майні ОСОБА_2 на автомобіль TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 31699,72 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 17.06.2009 року по 28.10.2015 року та рішенням Солом'янського районного суду м. Києва шлюб було розірвано.

17.01.2014 року позивач та відповідач в період шлюбу придбали автомобіль TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6, який був зареєстрований на відповідача.

У зв'язку із наявністю спору про поділ майна подружжя, позивач вважає, що зазначене майно підлягає поділу.

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2018 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30.07.2018 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.11.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29.11.2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

У встановлений ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що спірний автомобіль був придбаний за його власні кошти, які він отримав від продажу іншого транспортного засобу набутого до шлюбу. Крім того, частину коштів на спірний автомобіль він позичив у ОСОБА_3

Також зазначив, що позивач на початку березня 2013 року припинила проживати разом з ним однією сім'єю та почала проживати окремо, та з цього часу сторони припинили ведення спільного господарства.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

19.10.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій вона заперечувала проти обставин викладених відповідачем у відзиві та зазначила, що відповідач не мав фінансової можливості придбати спірний автомобіль, а доказів того що він придбав його за кошти отримані від продажу іншого транспортного засобу ним не надано.

Також, не відповідають дійсності обставини щодо того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали окремо проживати з березня 2013 року та спростовуються матеріалами справи, а саме позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, 17.06.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб за актовим записом №833.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28.10.2015 року шлюб між сторонами було розірвано.

Встановлено, що сторони за час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі подружжя спільно набули наступне майно:

автомобіль марки TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6.

Автомобіль був зареєстрований на ОСОБА_2, що підтверджується листом від 21.05.2018 року №04-44 ТОВ «Автосаміт ЛТД», довідкою-рахунком від 17.01.2014 року та листом від 22.05.2018 року №04-45 ТОВ «Автосаміт ЛТД».

Автомобіль марки TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6 був зареєстрований 28.01.2014 року МРЕВ 8 м. Києва за ОСОБА_2, що підтверджується листом від 18.06.2018 року за №31/365аз Головного сервісного центру МВС України.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти того, що вказаний автомобіль був набутий за спільні кошти позивача та відповідача у період шлюбу та зазначив, що спірний автомобіль він придбав за власні кошти від продажу іншого транспортного засобу та за рахунок отриманих в позику коштів. Також зазначив, що він з позивачем припинив проживати та вести спільне господарство з березня 2013 року.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Факт проживання позивача та відповідача у шлюбі в період придбання спірного автомобіля, а саме 28.01.2014 року підтверджується копією позовної заяви від 11.05.2017 року та актом, затвердженим ЖЕД №906, з яких вбачається, що позивач ОСОБА_1 не проживає разом із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, з лютого 2015 року.

Що стосується тверджень позивача, що спірний автомобіль був придбаний ним за власні кошти, то вони також не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів того, від продажу якого саме автомобіля він отримав кошти, за які в подальшому придбав спірний автомобіль (договори купівлі-продажу тощо) та не надано доказів, що частина грошових коштів була позичена ним у іншої особи (договір позики, розписка тощо).

В свою чергу, згідно довідок про доходи ОСОБА_2, його загальний дохід за період з січня 2014 року по грудень 2014 року становить 68875,02 грн., за період з січня 2015 року по грудень 2015 року становить 64590,88 грн.

При цьому, згідно податкових декларацій ОСОБА_1 за період з 2012-2015 роки її дохід складає набагато більше ніж ОСОБА_2, а тому твердження відповідача в частині того, що він за власні кошти придбав спірний автомобіль є необґрунтованими та непідтвердженими жодними належними доказами.

Таким чином, суд вважає, що автомобіль TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6 є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягає поділу.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.

Згідно п. 22 Постанови, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до висновку експерта №1-08/10 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 08.10.2018 року, складеного Українським центром судових експертиз, дійсна (ринкова) вартість автомобіля TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6 на день проведення експертизи (08.10.2018 року) складає (з урахуванням ПДВ) 598763,39 грн.

Згідно приписів ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.

Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України обов'язки доказування і подання доказів кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до вимог ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Будь - яких доказів які б викликали сумнів у повноті, ясності, правильності висновку, чи доказів пов'язаних з недостатньою професійною кваліфікацією експерта, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятими до уваги судом при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2018 року позивачем направлено лист відповідачу «Про надання згоди або відмови на виплату грошової компенсації за частку у праві спільної сумісної власності». Однак, відповіді від відповідача не надійшло.

Згідно ч. 2, 4, 5 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на састку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо річ є неподільною та спільне володіння і користування майном є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно ч. 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Встановлено, що позивачем на депозитний рахунок суду внесені грошові кошти в сумі 299381,70 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1186709114.1 від 16.11.2018 року.

Таким чином, у зв'язку з неможливістю поділу спірного автомобіля в натурі, суд приходить до висновку про визнання права власності на автомобіль марки TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6 за позивачем, з виплатою відповідачу компенсацію вартості 1/2 його частини та з припиненням за ним права власності на 1/2 його частину.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Встановлено, що позивачем були понесені судові витрати на загальну суму 31699,72 грн., що підтверджується розрахунком наданим позивачем та який узгоджується з матеріалами справи.

Оскільки позов задоволено, враховуючи предмет позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми судових витрат 31699,72 грн.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року, ст.ст. 157, 159, 160, 166, 171, 243 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Поділити майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4) право власності на автомобіль марки TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6.

Виплатити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2), внесені ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає: АДРЕСА_4), в рахунок компенсації за припинення права власності на 1/2 частину автомобіля марки TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6 грошові кошти в сумі 299381,70 грн., внесені на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва згідно дублікату квитанції №0.0.1186709114.1 від 16.11.2018 року.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на 1/2 частину автомобіля марки TOYOTA VENZA, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_6.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає: АДРЕСА_4), судові витрати в сумі 31699,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає: АДРЕСА_4);

Відповідач: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2).

Суддя