Постанова № 78770457, 21.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2114/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 (ухвалене суддею Канигіною Т.С.) по справі № 816/2114/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив: визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 11.07.2016 р.; скасувати пункт 4 протоколу № 131 від 15.12.2017 р. Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (в подальшому - Протокол № 131); зобов`язати відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу внаслідок настання ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 11.07.2016 р.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано пункт 4 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 15.12.2017 р. № 131, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги; зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975, та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням висновків суду, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося та справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах з 30.10.1985 р. по 02.12.1987 р., у тому числі у складі діючої армії з 30.06.1986 р. по 09.10.1987 р.

Позивачу з 11.07.2016 вперше встановлено другу групу інвалідності у зв`язку з захворюваннями, пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, про що видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0554363 (а.с. 18).

Протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2636 від 13.06.2016 р. встановлено, що, такі захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено до директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України лист від 22.11.2017 № 10/2347, згідно якого позивач має право на отримання грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (а.с. 52).

Пунктом 4 протоколу від 15.12.2017 р. № 131 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 (в подальшому Порядок № 975). Крім того, відповідач зазначив, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військової-лікарської комісії Міністерства оборони України, які подані разом із іншими документами, не є документами, що свідчить про обставини поранення (а.с. 59).

Не погодившись з рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем був наданий повний перелік документів згідно Порядку № 975, а Міністерство оборони України безпідставно відмовило позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (стаття 41).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), (в подальшому Закон № 2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з п. 2 п. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (п.п. 4 п. 2 ст. 16 Закон № 2011-XII).

Згідно з п.п. б п. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначено Порядком № 975, відповідно до якого, призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

пунктом 11 Порядку № 975 визначено, військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку 975 зазначивши, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військової-лікарської комісії Міністерства оборони України, які подані разом із іншими документами, не є документами, що свідчить про обставини поранення.

Відповідно до пункту 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 р. за № 1109/15800 (надалі Положення № 402) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв`язку поранення (каліцтва).

Згідно з підпунктом "г" пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Судовим розглядом встановлено, що згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 13.06.2016 р. № 2636, у позивача виявлено: вогнепальні осколкові поранення голови (контузія 1987 рік), тулуба колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , наслідком яких стали рубці у зазначених анатомічних областях, що підтверджується актом судово-медичного дослідження № 506 від 10.05.2016 Кременчуцького відділення Полтавського обласного бюро МСЕ, та якій у подальшому призвели до розвитку: "Стійких віддалених наслідків перенесеної ЗЧМТ у вигляді посттравматичної енцефалопатії ІІ ст. з стійким та вираженим вестибуло-атактичним, цефалгічним синдромами, лікворо-венозною дистензією з астено-невротичними розладами. Остеохондрозу поперекового відділу хребта з корінцевим, больовим а м`язово-тонічним синдромом, з помірним порушенням стато-динамічної функції хребта. ІХС: атеросклеротичного кардіосклерозу. СН І. ФК. 2. Гіпертонічна хвороба 2", що підтверджується записами у медичних документах, - поранення, контузія, захворювання, так, пов`язанні з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 20).

Згідно довідки МСЕК серії АВ № 0554363 від 05.09.2016 р., позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 11.07.2016 р. у зв`язку із тим, що поранення, контузія і захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 18).

Також відповідно до акта судово-медичного дослідження (обстеження) № 506 на час судово-медичного освідування у позивача виявлені рубці в ділянці голови і грудної клітини зліва, які виникли в результаті загоєння ра, що могли утворитися в строк і при обставинах указаних освідуваним, тобто під час проходження служби в республіці Афганістан (а.с. 19).

Тобто, Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України встановила причинний зв`язок поранення, контузії позивача з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Крім того, згідно із п. 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого чинним наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р., зареєстрованого в міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за № 1294/26070 - у разі настання інвалідності подаються такі документи, документ про обставини поранення - копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження - надається лише у разі, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Доводи відповідача про те, що позивачем не додано документ, який свідчить про причини та обставини поранення, оскільки єдиним нормативним актом, який визначає перелік документів, що додаються до заяви про причини та обставини поранення, є Порядок № 975 є необґрунтованими, а рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу № 2636 від 13.06.2016 р., в обставинах цієї справи є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що пункт 4 протоколу № 131, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги необхідно скасувати та зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 271, 283, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 по справі № 816/2114/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Курило В.Б. Русанова