Постанова № 78770302, 12.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Буринської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2018, (суддя С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 13.09.18) по справі № 818/2208/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання незаконною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 27.04.2018 року №Ф-3865-2526/21-18 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2018 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Буринської міської ради Сумської області на межами населеного пункту.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Не погодившись із судовим рішенням, Буринська міська рада Сумської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення вирішив питання про права та інтереси Буринської міської ради Сумської області, а також порушив вимоги матеріального права, оскільки оскаржуване рішення прийнято без врахування істотних обставин справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів останньої та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Відповідач надіслав на адресу суду письмові пояснення по справі, в яких просив апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційною скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 27.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Буринської міської ради Сумської області.

До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру (а.с.10-12).

Листом від 27.04.2018 № Ф-3865-2526/21-18 Головне управління Держгеокадастру у Сумський області повідомило позивача, що з метою недопущення земельних спорів, порушення прав та (або) законних інтересів третіх осіб, на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 р. № 333-р та від 22.09.2016 № 688-р та керуючись рішенням колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 р. № 2/1, Головним управлінням був направлений відповідний запит до органу місцевого самоврядування щодо висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. На вищевказаний запит обґрунтованої та мотивованої відповіді щодо погодження або непогодження зазначеного землевідведення Буринська міська об'єднана територіальна громада не надала. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року № 333-р і від 22.09.2016 № 688-р передбачається розширення повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками, у тому числі за межами населених пунктів. Враховуючи вищевикладене, Головне управління повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. (а.с.13).

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є протиправною, оскільки не містить визначених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою у даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, оскільки дискреційні повноваження полягають у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі, тобто серед варіантів правомірної поведінки суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель урегульовано Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України).

Відповідно до ст.116 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам. У даному випадку таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку, або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на тій підставі, що Буринська міська об'єднана територіальна громада не надала погодження або непогодження зазначеного землевідведення.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і викладена в ньому позиція (відмова у наданні дозволу), не містить посилання на жодну з визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідачем також не зазначено, яким вимогам нормативних актів не відповідає місце розташування земельної ділянки, що планується до відведення.

Враховуючи приписи п. б ч.1 ст. 121 ЗК України, якими унормовано право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, та беручи до уваги, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки відповідає вказаному, водночас, при розгляді заяви позивача не було встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, а крім того, позивачем було подано разом з заявою необхідний пакет документів, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв не на підставі, не у спосіб та не в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, при цьому, відповідач посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зазначеними в постанові від 11.04.2018 року по справі № 806/2208/17.

Крім того, виходячи з вимог Земельного кодексу України, відповідач зобов'язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу з підстав, встановлених законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою у даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, оскільки дискреційні повноваження полягають у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі, тобто серед варіантів правомірної поведінки суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку відповідач відмовляє в задоволенні заяви позивача протиправно, з підстав не встановлених законом.

Таким чином, зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки відповідач протиправно надав ОСОБА_1 формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Буринської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 по справі № 818/2208/18 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 по справі № 818/2208/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 20.12.2018 р.