Постанова № 78770086, 18.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/2525/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Зеленського В.В.

суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2018, суддя Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.08.18 по справі № 1640/2525/18

за позовом ОСОБА_2

до Міністерства оборони України , Полтавського обласного військового комісаріату

про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2018 р. ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Міністерства оборони України, Полтавського обласного військового комісаріату, в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову МО України в призначені ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", підпункт 4 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", підпункту "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- скасувати пункт 36 протоколу №122 від 24.11.2017 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині, що стосується відмови ОСОБА_2 в призначені одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати МО України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; підпункту "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою КМУ №975 від 25.12.2013, у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та надіслати вказане рішення Полтавському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату допомоги ОСОБА_2;

- зобов'язати Полтавський ОВК повторно направити документи ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 р. адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), Полтавського обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, код ЄДРПОУ 07851296) про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати пункт 36 протоколу №122 від 24.11.2017 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_2 в призначені одноразової грошової допомоги.

Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Міністерство оборони України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 р. по справі №1640/2525/18 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Полтавського обласного військового комісаріату скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог посилається на істотне порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті та винесення незаконного судового рішення, що є підставою для його скасування.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходив строкову службу в складі діючої армії в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан.

У червні 1982 року під час виконання інтернаціонального обов'язку на території Демократичної республіки Афганістан у м. Гірішк під час обстрілу з міномету ОСОБА_2 отримав поранення верхньої лівої кінцівки, нижньої правої кінцівки та ділянки обличчя.

Згідно довідки МСЕК від 27.05.2008 №0004220 позивачу в зв'язку із поранням, отриманим при виконанні інтернаціонального обов'язку в період бойових дій на території Демократичної республіки Афганістан, з 27.05.2008 встановлено III групу інвалідності.

Відповідно до довідки Полтавської обласної МСЕК від 15.05.2014 №198704 ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності з 15.05.2014 в зв'язку із пораненням, отриманим при виконанні інтернаціонального обов'язку в період бойових дій на території Демократичної республіки Афганістан.

У зв'язку з встановленням II групи інвалідності позивач 05.11.2015 звернувся до Полтавського ОВК з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги.

Листом від 09.11.2015 №10/655 Полтавський ОВК повідомив ОСОБА_2 про відсутність правових підстав для виплати останньому одноразової грошової допомоги, на підставі того, що на момент встановлення позивачу групи інвалідності останній не являвся військовослужбовцем, а тому на нього не поширюються гарантії, встановлені статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб", від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Позивач оскаржив дії відповідача до суду.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 24.05.2017 в справі №554/1664/17 позов задоволено частково (а.с.35-40). Визнано протиправним та скасовано пункт 11 протоколу № 41 від 27.05.2016 року Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги , у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (15.05.2014 року) відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16 ; Підпункту б) п.1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та Підпункту 1) пункту 6 Постанови КМУ №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві". Зобов'язано МО України в особі постійно діючої комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби розглянути документи, які надійшли з Полтавського обласного військового комісаріату відносно рядового строкової служби у запасі ОСОБА_2 з приводу призначення ОСОБА_2. одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (15.05.2014 року) відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16; Підпунктвському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату допомоги ОСОБА_2;

Ухвалою Харківського апеляційного суду адміністративного суду від 10.10.2017 постанова Київського районного суду м. Полтави від 24.05.2017 у справі № 554/1664/17 залишена без змін.

На виконання вказаного судового рішення, Полтавський ОВК 27.10.2017 направив до МО України висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Розглянувши подані документи комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняла рішення про відмову в призначені допомоги рядовому в запасі ОСОБА_2, якого 16.12.1982 звільнено з військової служби та 27.05.2008 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серія 7-66ТЕ №0004220 від 27.05.2008), а 15.05.2014 під час повторного огляду органами МСЕК - інвалідом ІІ групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серія 10 ААА №198704 від 15.05.2014), оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975. Висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, які подані разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення.

Вказане рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом №122 від 24.11.2017 (пункт 36 протоколу).

Листом Полтавського ОВК від 08.12.2017 №10/2474 позивача повідомлено, що відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол №122 від 24.11.2017, пункт 36) ОСОБА_2 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги (а.с.57).

- зобов'язати Полтавський ОВК повторно направити документи ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 р. адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Міністерства оборони У

Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, що є підставою для часткового задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.

Відповідно до п. 4 п. 2 ст. 16, підпункту «б» частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно із п.б ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України від 4 липня 2012 року, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

Відповідно до ч.2 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Таким чином, виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (якою затверджено Порядок № 975) допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. За пунктом 3 цієї постанови днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як вбачається з матеріалів справи, первинно позивачу встановлено третя група інвалідності з 27.05.2008 р., що підтверджується довідкою МСЕК серія 7-66 № 0004220.

При повторному огляді, 15.05.2014 р. позивачу встановлено другу групу інвалідності. Вказане зафіксоване довідкою МСЕК серії 10 ААА №198704 від 15 травня 2014 року, згідно якої позивачу надано ІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням отриманим при виконанні інтернаціонального обов'язку в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан.

Колегія суддів зазначає, що позивач після встановлення інвалідності має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Доводи відповідача, зазначені в апеляційній скарзі про те, що позивачем не подано документ, що свідчить про причини поранення, слід зазначити наступне.

Пунктом 21.21. Положення № 402 визначено, що за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців-учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн (63-94-п), посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Саме в такому порядку встановлювався причинний зв'язок отримання поранення позивачу, тому посилання представника Міністерства оборони України на відсутність серед документів, поданих для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, довідки або документу про причини та обставини поранення є безпідставними, необґрунтованими та протиправними.

Таким чином, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок на підставі військово-облікових, військово-медичних, медичних документів, що поранення, контузія, захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Слід також зазначити, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), на яку посилається представник відповідача, наведена у додатку №5 до Положення 402, відповідно до якої визначаються обставини отримання поранення, видається лише з 14 серпня 2008 року, коли МО України було видано Наказ № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», а поранення, контузію та захворювання позивач отримав у 1987 році і на той період не було такої форми довідки.

На підставі вищезазначеного, витягом з протоколу ВЛК № 1166 від 17.03.2016 року встановлено, що отримані позивачем поранення, контузія та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та є належним документом, що свідчить про причини та обставини контузії і захворювання.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що інвалідність позивача пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. При цьому, відповідачем всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України не спростовано їх достовірності.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, що позивачем не надано повний пакет документів, зокрема про причини та обставини поранення.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 242 КАС України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 по справі № 1640/2525/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий суддя В.В. ЗеленськийСудді В.О. Бондар З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 20.12.2018.