Рішення № 78766006, 21.12.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1601/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Скрипкіної А.Ю.

за адміністративним позовом

ОСОБА_1,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області та Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

до

Поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП в Запорізькій області

сержанта поліції Кравченка Володимира Івановича,

про

скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області до Поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП в Запорізькій області сержанта поліції Кравченка Володимира Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АР № 368464 від 28.08.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч. 1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

В адміністративному позові ОСОБА_1 зазначив, що 28.08.2018 року о 14 годині 35 хвилин він був зупинений поліцейським взводу № 1, роти № 4 УПП в Запорізькій області сержантом поліції Кравченком Володимиром Івановичем та було винесено постанову серії АР № 368464 від 28.08.2018 року про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за порушення п. 31.4.5 «г», п. 31.4.7 «е» ПДР України і вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Згідно зазначеної постанови на нього було накладено штраф у розмірі 340 грн. Позивач не згоден з постановою про адміністративне правопорушення , вважає, що вона винесена з порушенням норм права, є незаконною з наступних підстав. Поліцейський не звернув уваги на його доводи, що він керував автомобілем НОМЕР_1 з полу причепом «Rendons» д.н. НОМЕР_2 по автодорозі М-14 (Мелітополь - Запоріжжя), на під'їзді до м. Запоріжжя в нього на полу причепі під час руху лопнуло заднє колесо, в результаті чого було пошкоджено конструкцію на якій кріпився грязезахисний фартух (бризковик). Замінивши колесо на запасне він поїхав до найближчої СТО для усунення несправностей бо на місці в дорожніх умовах усунути їх було не можливо. Перед початком руху, ним було перевірено технічний стан автомобілю та в процесі руху, ним не були порушені правила дорожнього руху, що підтверджує незаконність зупинки його транспортного засобу посадовою особою. Проте, суду не надано доказів того, що конструкцією транспортного засобу DAF 47 ХF, д.н. НОМЕР_3 з полу причепом «Rendons» д.н. НОМЕР_2, яким керував позивач, передбачено обов'язкову наявність грязезахисних фартухів та бризковиків. Також, на транспортному засобі на одній осі полу причепа були встановлені шини з різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів, а запасне колесо було встановлено, оскільки подальший рух без зазначеного колеса був неможливий. Вважає, що поліцейським Кравчеко В.І. при накладенні стягнення було грубо порушено вимоги ст. 280 КУпАП, а саме не з'ясовано чи винен він у вчиненні правопорушення, чи є обставинами, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не з'ясовано інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Зважаючи на зазначене, позивач просив визнати дії поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП в Запорізькій області сержанта поліції Кравченка Володимира Івановича, щодо притягнення його адміністративної відповідальності протиправними та скасувати вищезазначену постанову.

Позивач надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та підтримав адміністративний позов в повному обсязі.

Поліцейський взводу № 1 роти № 4 УПП в Запорізькій області сержанта поліції Кравченко Володимир Іванович відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

Представник, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області надав відзив, в якому зазначив, що на території м. Запоріжжя провадження у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється поліцейськими Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Відповідно до оскаржуваної постанови, вбачається, що вона винесена за адміністративне правопорушення вчинене у м. Запоріжжі, поліцейським взводу № 1, роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержантом поліції Кравченком Володимиром Івановичем. У даному випадку, позовні вимоги не можуть вплинути на інтереси ГУНП в Запорізькій області, оскільки відсутні правовідносини з позивачем та ГУНП в Запорізькій області не могло жодним чином впливати на права чи обов'язки позивача. Під оскаржуваним рішенням в даному випадку є постанова, винесена поліцейським Кравченком В.І. при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі наданих повноважень і саме ця особа має доводити правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. В зв'язку з зазначеним просили справу розглядати за відсутності представника ГУНП в Заопрізькій області.

Представник, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

Після відкриття провадження у справі учасники справи, повідомлені належним чином, в судове засідання не прибули, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не є перешкодою для судового розгляду у суді першої інстанції та у зв'язку з цим відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

28.08.2018 року, поліцейським взводу № 1 роти № 4 УПП в Запорізькій області сержантом поліції Кравченком Володимиром Івановичем, винесено постанову серії АР № 368464 згідно з якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 121 ч. 1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

При ухвалення рішення судом були застосовані наступні правові норми:

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно дост. 74КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Приписами ст. 75КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Нормамист. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а такожз'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1ст. 288 КУпАП).

Наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, розяснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).

Так, ч. 1 ст. 121 КУпАП встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно п.п. 31.4.7 «е» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, коли відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Також забороняється експлуатація транспортних засобів, коли на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів (п.п.31.4.5 «г» ПДР України).

Відповідно пункту 31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів того, що конструкцією транспортного засобу DAF 47 ХF, д.н. НОМЕР_3 з полу причепом «Rendons» д.н. НОМЕР_2, яким керував позивач, передбачено обов'язкову наявність грязезахисних фартухів та бризковиків. Позивач рухався на транспортному засобі з шинами з різним типом малюнків протектора не з метою транзитного пересування, а з метою доїхати до найближчої станції технічного обслуговування.

Суд вважає, що обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, а ним не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача виконані вимоги ст. ст. 268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що постанова Поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП в Запорізькій області сержанта поліції Кравченка Володимира Івановича серії АР № 368464 від 28.08.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у виді штрафу в розмірі 340 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями ст. ст. 241-243, 246, 250-251, 286 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області та Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до Поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП в Запорізькій області сержанта поліції Кравченка Володимира Івановича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову серії АР № 368464 від 28.08.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за ст. 121 ч.1 КУпАП, винесену поліцейським взводу № 1 роти № 4 УПП в Запорізькій області сержанта поліції Кравченком В.І. - скасувати, провадження по справі закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.