Рішення № 78765656, 20.12.2018, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/165/18

Провадження № 2/499/165/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" грудня 2018 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Мельника Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу № 499/165/18 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) про стягнення боргу за договором кредиту на купівлю автотранспортних засобів,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту на купівлю автотранспортних засобів, посилаючись на те, що між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», 27.10.2006 року був укладений договір кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 2006/24-24/136, за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 18 390,00 долари США (вісімнадцять тисяч триста дев'яносто доларів США 00 центів) зі сплатою 12,00 % річних згідно порядку погашення заборгованості (п.п. 1.1).

Загальними зборами акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) банку на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО УКРСОЦБАНК».

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитними договором, надавши позичальнику кредитні кошти.

За період користування кредитними коштами, позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором в повному обсязі не погашена.

Згідно розрахункузаборгованості,станом на06.12.2017року,за позичальникомобліковується заборгованістьпо сплатіосновної сумикредиту закредитним договорому розмірі15485.08дол.США,що веквіваленті національноївалюти станомна датурозрахунку становить420643.00грн.

Відповідно до ухвали суду від 18.09.2018 року у справі закінчено підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду на 17 жовтня 2018 року о 10 год.30 хвил.

Представник позивача просили справу слухати у їх відсутність на позовних вимогах наполягали.

Про дату час судового засідання відповідачка повідомлялась шляхом направлення повісток на дві відомі суду адреси, а саме на адресу за зареєстрованим місцем проживання та на адресу зазначену позивачем у позовній заяві.

При цьому слід зазначити, що за адресою зазначеною позивачем ( с.Богуново, вул.Леніна, буд.13 Іванівського району Одеської області) у позовній заяві відповідачка виклик отримала особисто 01.10.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Стосовно виклику направленого на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки ( смт.Іванівка, вул.Центральна, буд.№ 146, кв.№ 3, то повернувся конверт з відміткою «За закінченням терміну зберігання»).

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, проте у судове засідання 17.10.2018 року не зявилася, про причини неявки не повідомила, заяв клопотань не надавала. Судом дане судове засідання було відкладено на 21 листопада 2018 року о 10.30 год.

Про дату та час відповідачка також була повідомлена за двома адресами, та також за фактичним місцем проживання відповідачка судовий виклик отримала, за адресою реєстрації місця проживання - повернувся конверт за закінченням терміну зберігання.

У судове засідання 20 листопада 2018 року відповідачка не зявилася проте надала на адресу суду заяву в якій зазначила що не могла прибути у судове засідання 19 вересня 2018 року оскільки жодних документів по даній справі не отримувала, що суттєво порушує її права тому просила суд вислати поштою з описом вкладення на її адресу належно завірені позовну заяву, додані до позовної заяви документи та всі процесуальні рішення по справі, що були прийняті та клопотала всю кореспонденцію по справі направляти на адресу смт.Іванівка, вул.Центральна, буд.№146, кв.№ 3.

Судове засідання 20.11.2018 року було відкладено з метою недопущення порушення прав відповідача та на виконання поданої заяви направлено відповідачці документи та судовий виклик на 20 грудня 2018 року. На адресу зазначену відповідачкою у справі.

В судове засідання 20 грудня 2018 року відповідачка втретє не зявилася, про причини неявки не повідомила, заяв клопотань не надавала.

Проаналізувавши зазначені обставини, щодо явки відповідачки по справі суд приходить до висновку, що відповідачка у судове засідання не зявляється з неповажних причин, вводить суд в оману та затягує розгляд справи, оскільки поштове відправлення, яке було направлено відповідачці за її клопотанням та судовий виклик на 20 грудня 2018 року повернулось до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання, при тому що направлялось на адресу про яку просила сама відповідачка, хоча як вбачається з повідомлень, поштові відправлення відповідачці можливо було вручити за іншою адресою, ніж ту на яку просила відповідачка. Крім того матеріали справи містять відомості, які суперечать посилання ОСОБА_1, щодо неоримання нею позову та додатків до позов, оскільки 23 квітня 2018 року станом, як справа перебувала в провадження судді Погорєлова І.В., відповідачка надала заяву про відвід судді Погорєлова І.В. та 18 травня 2018 року подала відзив на дану позовну заяву.

Отже враховуючи зазначені обставини, суд прийшов до висновку про те, що відповідачка по справі ОСОБА_1 про дату та час судового засідання (20.12.2018 року) була повідомлена належним чином, оскільки виклик їй було направлено за місцем реєстрації проживання в установленому порядку та за її клопотанням, крім того відповідачці відомо про наявність справи в суді, про причини неявки суду не повідомила, заяв клопотань не надавала, тому суд визнає її систематичну неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.

Дослідивши письмові матеріали справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитом підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Свій висновок суд мотивує тим, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», 27.10.2006 року був укладений договір кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 2006/24-24/136, за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 18 390,00 долари США (вісімнадцять тисяч триста дев'яносто доларів США 00 центів) зі сплатою 12,00 % річних згідно порядку погашення заборгованості (п.п. 1.1), що підтверджується копією договору.

Загальними зборами акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) банку на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО УКРСОЦБАНК».

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитними договором, надавши позичальнику кредитні кошти, що підтверджується заявою на видачу готівки.

За період користування кредитними коштами, позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором в повному обсязі не погашена.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 06.12.2017 року, за позичальником обліковується заборгованість по сплаті основної суми кредиту за кредитним договором у розмірі 15 485.08 дол. США, що в еквіваленті національної валюти станом на дату розрахунку становить 420 643.00 грн.

Умовами кредитного договору визначено, що протягом всього терміну користування кредитними коштами, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти. Так, згідно п.п. 2.4, 2.4.1 Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця (без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця), а також в кінцевий термін повернення заборгованості, визначений кредитним договором.

Відповідачка допустила порушення своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом, а тому, згідно розрахунку заборгованості, станом на 06.12.2017 року за позичальником обліковується заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 11 715.47 дол. США. , що в еквіваленті національної валюти станом на дату розрахунку становить 318 243.78 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с.62).

Також позивачем надано суду розрахунок вимог банку у звязку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості (а.с.142-146), та копію договору застави майна.

В своєму відзиві відповідачка посилається, що позовна заява створена штучно, дійсності не відповідає, не визнається та заперечується та відмовити в звязку з пропуском банком строків давності.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із вимогами ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому частинами 1-3 ст.89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, відповідно до положень ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиконання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, вважає, що заперечення відповідачки не обґрунтовані, жодним доказом не підтвердженні та є спростованими доказами позивача у справі, жодних дій щодо доведення необґрунтованості позову відповідачкою не вжито.

Суд, застосовуючи норми матеріального права виходить з такого.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами).

Отже судом на підставі даних документів встановлено та вважається що позивачем доведена обставина, що між сторонами був укладений кредитний договір.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти),

визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зголи з усіх істотних умов договору.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання); у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, а відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, при цьому розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стосовно посилань відповідача та його представника на застосування строку позовної давності до відповідних правовідносин, то слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається останні платіж відбувся 13.12.2017 року, згідно таблиці погашення нарахованих відсотків ( а.с.142).

Відповідно до вимог частини першої, третьої статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідачем були вчинені дії, що свідчать про визнанням ним боргу перед позивачем. Так, згідно виписки відповідач неодноразово здійснював погашення заборгованості, останнє з яких було внесено 13.12.2017 року.

Тому суд для застосування строку позовної давності підстав не вбачає.

З врахуванням зазначеного, суд вважає, що зазначена сума заборгованості, вказана позивачем в розрахунку заборгованості по договору, доданому до позовної заяви, обрахована вірно і, оскільки відповідач істотно порушив умови договору, зокрема односторонньо відмовився від зобов'язання по поверненню отриманого кредиту, доказів зворотного не надав, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для примусового стягнення з нього визначеної позивачем заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи позивачем при подачі позову сплачено судовий збір за розгляд справи у розмірі 11083,30 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 11083,30 грн. понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом, що підтверджується платіжними дорученнями .

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.12,13,15,81,265,268ЦПК України, ст.ст.11,207,525,526, 598,610,611,615,628,629,1049,1054 ЦК України суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака 29) до ОСОБА_1 (67200, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (67200, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: 03150, Україна, м. Київ, вул. Ковпака, 29) заборгованість за договором кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 2006/24-24/136 від 27.10.2006 року у розмірі 27 200,55 доларів США (Двадцять сім тисяч двісті доларів США 55 центів) з яких: прострочена заборгованість 15 485.08 дол.США; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках 11 715.47 дол.США.

Стягнути з ОСОБА_1 (67200, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: 03150, Україна, м. Київ, вул. Ковпака, 29) судові витрати в розмірі 11083,30 гривень понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

СуддяОСОБА_2