Рішення № 78764477, 05.12.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/39/18

Провадження № 2/362/893/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

з участю секретаря - Сілецької М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Управління поліції охорони в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за автотоварознавче дослідження,-

В С Т А Н О В И В :

04.01.2018 р. Управління полції охорони в Київсьій області звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області з даним позовом.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.09.2016 р. з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль Hyundai, д.н.з НОМЕР_2, що належить Управлінню поліції охорони в Київській області. Відповідно до звіту про вартість визначення матеріального збитку від 15.11.2017 р., проведеного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» вартість матеріального битку пошкодженого автомобіля позивача складає 150646,49 грн., які позивач просить стягнути з відповідача разом з витратами вартості автотоварознавчого дослідження в сумі 1500,00 грн. та судовими витратами на сплату судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових заяв та заперечень від відповідача не надійшло.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

В силу вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом достовірно встановлено, що 12.09.2016 р. о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Opel Kadet, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, на автодорозі Київ-Одеса 35 км+500 м, в порушення п. п. 3.2, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної швидкості руху, при наближенні автомобіля з увімкненим синім проблисковим маяком, не надав йому дорогу, та при виникненні перешкоди для руху не вчинив заходів для зменшення швидкості, або безпечного об'їзду перешкоди, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Hyundai, реєстраційний номер 4028, під керуванням гр. ОСОБА_3, який перестроювався з крайньої правої смуги у ліву з увімкненим проблисковим маяком синього кольору, чим завдав механічних пошкоджень обом транспортним засобам, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 24.10.2017 р. вбачається, що автомобіль Hyundai Tucson, реєстраційний номер 10 4028 зазнанав значних пошкоджень і потребував ремонту (а.с.21).

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.08.2017 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрити у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності ( а.с.51).

Як встановлено з матеріалів справи, власником пошкодженого автомобіля Hyundai Tucson, д.н.з НОМЕР_2 є Управління поліції охорони в Київській області.

З висновку експертного дослідження обставин дорожньо-транспорнтої пригоди за участі автомобілів Opel Kadet, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Hyundai Tucson, реєстраційний номер 4028, № 0242 від 29.06.2017 р., проведеного ТОВ «Експертна компанія «ІНДЕКС» вбачається, що швидкість руху автомобіля Opel 80 км/год на початку гальмування з урахуванням вказаних енергетичних витрат є спроможною з технічної точки зору; в даній дорожній обстановці водій автомобіля Opel ОСОБА_1 з технічної точки зору повинен був рухатись зі швидкістю, що не перевищує максимальне встановлене її обмеження для даної ділянки - 50 км/год., тобто діяти відповідно дщо вимог п.12.9 б Правил дорожнього руху; за наявності транпорнтгого засобу з увімкненим проблисковим маячком і спеціальним звуковим сигналом або без звукового сигналу ( в даному випадку - автомобіля Hyundai) водій автомобіля Opel ОСОБА_1 повинен був дати йому дорогу, тбто діяти відповідно до вимог п.3.2. Правил дорожнього руху; за умови, що під час руху на автомобілі Hyundai були увімкнені проблискові маячки та спеціальний звуковий сигнал (або без звукового сигналу), водій автомобіля Hyundai ОСОБА_4 з технічної точки зору міг відступати від вимог розділів 10-18 , тобто повинен був діяти відповідно до вимог п.3.1. Правил дорожнього руху; в даній дорожній обстановці діях водія автомобіля Opel ОСОБА_1, який рухався зі швидкістю 80 км/год., що перевищувала встановлене обмеження на даній ділянці дороги 50 км/год., з технічної точки зору вбачаються невідповідност і вимогам п.12.9 б Правил дорожньогоо руху, а також вимогам п.3.2. Правил дорожнього руху в частині надання дороги транспортному засобу з ввімкненою сигналізацією. У разі, коли на автомобілі Hyundai було увімкнено проблисковий маячок та спеціальний звуковий сигнал (або без звукового сигналу), в діях водія автомобіля Hyundai ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п. 3.1. Правил дорожнього руху з технічної точки зору не вбачається; в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Opel ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.9.б Правил дорожнього руху з вибору швидкості режиму, а також вимогам п.3.2. Правил дорожнього руху в частині надання дороги транспортному зособу з ввімкненою сигналізацією, і вказані невідповідності з технічної точки зору знаходилися в причинному хзвязку з настанням доної дорожньо-транспорної пригоди (а.с.46-49).

В свою чергу, з висновку про визнаення вартості матеріального збитку від 15.11.2017 р., проведеного ТОВ «Експертна компанія «Авто експертиза-Стандарт» вбачається, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Hyundai Tucson, реєстраційний номер 10 4028, внаслідок ДТП 12.09.2017 р., складає 150646,49 грн. (а.с.4-20).

Перевіривши ремонтну калькуляцію суд зазначає, що її дані відповідають характеру завданим автомобілю позивача пошкодженням, а тому суд при ходить до висновку, що збитки, пов'язані з відновленням автомобіля позивача, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з протиправними винними діями відповідача.

В силу вимог ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)( п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі ( ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( ч.2 ст. 1187 ЦК України). .

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 1192 ЦК України - з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 4 Постанови пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» - розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Надаючи оцінку доказам у справі, суд приходить до висновку, що дії відповідача, внаслідок яких було пошкоджено автомобіль позивача були неправомрни ми , між діями та наслдками є причинний зв'язок і констатує вину відповідача.

Відповідно до п. 14 Постанови пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» - при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Оскільки судом встановлено, що в момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілем Opel Kadet, реєстраційний номер НОМЕР_1, керував відповідач ОСОБА_1, тому відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України саме він є особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем).

Згідно зіст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та ін..

Позивач просить суд стягнути на його користь витрати, що сплачені за автотоварознавче дослідження у розмірі 1500,00 грн.

Оскільки автотоварознавче дослідження проводилось ТОВ «ЕК «Укравтоекспертиза-Стьандарт» для визначення матеріального збитку, завданого власникові автомобіля в результаті пошкодження при ДТП та стосується позовних вимог до ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що на користь позивача має бути стягнуті витрати, що сплачені за послуги проведеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1500,00 грн. (платіжне доручення № 17320 від 24.10.2017 р. (а.с.50).

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК Україн, судові витрати понесені позивачем в сумі 2282,19 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 2,12,13,81,82,89,141,223, 258,259,263-265,266,273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Управління поліції охорони в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за автотоварознавче дослідження - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, на користь Управління поліції охорони в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 8, ЄДРПОУ 40109063, р/р 26002589146200 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 150646,49 грн. в рахунок відшкодування майнового збитку, 1500,00 грн. сплачених за послуги проведеного автотоварознавчого дослідження та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2282,19 грн., а всього - 154428 (сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 68 (шістдесят вісім) коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо такі не було подано.

Суддя Л.М.Кравченко