Рішення № 78760281, 21.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/5014/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Станкової О.Ф.

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_1, (за ордером)

від відповідача - Левенець А.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить Визнати протиправним та скасувати п.3 Наказу ГУНП в Одеській області №2832 від 17.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП ОСОБА_5 та заступником начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ ОСОБА_6 було проведено службове розслідування, за результатом якого складено висновок від 13.08.2018 року, яким було визначено доцільним, зокрема За порушення службової дисципліни, п.п.1,2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.8 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п.6.1.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань №230 від 12.03.2013 року, що виразилось у безконтрольності за діями підлеглих під час проведення службового розслідування начальнику УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковнику поліції ОСОБА_3 - оголосити зауваження. В подальшому наказом ГУНП в Одеській області №2832 від 17.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» працівників поліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема позивачу оголошено зауваження за порушення службової дисципліни, п.п.1,2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.8 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п.6.1.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань №230 від 12.03.2013 року, що виразилось у безконтрольності за діями підлеглих під час проведення службового розслідування. Позивач із таким наказом не погоджується, вважає його неправомірним, незаконним, та таким, що підлягає скасуванню з підстав того, що відповідачем не видавався наказ про проведення службового розслідування відносно позивача за результатами якого прийнято наказ про накладення дисциплінарного стягнення. Крім того, жодних обґрунтованих доказів того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок в матеріалах розслідування не зібрано.

Представником відповідача 31.10.2018 року надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.96-99) згідно з яким останній зазначив, що заперечує проти позову. Відповідач вважає, що ОСОБА_3 було порушено службову дисципліну на підставі п.п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-ІУ, п.п.6.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230, що виразилось у безконтрольності за діями підлеглих під час проведення службового розслідування. Полковник поліції ОСОБА_3 поставився до виконання службових обов'язків неналежним чином. Під час проведення службового розслідування полковнику поліції ОСОБА_3 працівникам ВІОС УКЗ ГКНП неодноразово нагадувалось про здійснення контролю за якісним та об'єктивним проведенням службового розслідування його підлеглими. З наведених підстав представник відповідача просить в задоволені позовних вимог до ГУНП в Одеській області відмовити.

Ухвалою суду від 02.10.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.10.2018 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача заперечував з підстав наведених у відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 12.12.2018 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, , заслухавши пояснення свідків, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.06.2018 року №1971 (а.с.105) призначено проведення службового розслідування відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області за фактом складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7

Проведення службового розслідування доручено УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області із залученням Одеського управління ДВБ НПУ (ОСОБА_6В.) та УКЗ ГУНП. УБЗПТ (ОСОБА_16.) ГУ НП результати службового розслідування доповісти керівництву Головного управління в установлений законодавством термін.

За результатами проведеного службового розслідування заступником начальника управління-начальник відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземці УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_8 складено та підписано висновок, за яким службову перевірку доцільно закінчити. У зв'язку з тим, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси набрало законної сили та постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК №887171, винесену 06.06.2018 року поліцейським ГРПП ВОДГР УПД ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції ОСОБА_9, про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП скасовано, а провадження про адміністративне правопорушення закрито, заступник начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковник поліції ОСОБА_7 притягненню до дисциплінарної відповідальності не підлягає (а.с.114).

Вказаний висновок погоджено начальником УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_3, а заступником начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ полковником поліції ОСОБА_6 у висновку зроблено запис: «з висновком не згоден. Заперечення подано за вх№5320 від 11.07.2018 року».

Полковником поліції ОСОБА_6, 11.07.2018 року надано доповідну записку на ім'я начальника Одеського управління ДВБ Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_10 (а.с.109-111), в якій ОСОБА_6, зазначено, що під час проведення службового розслідування полковнику поліції ОСОБА_3 ОСОБА_6, неодноразово ним особисто нагадувалось про здійснення контролю за якісним та об'єктивним проведенням службового розслідування його підлеглими. Також, у вказаній доповідній записці ОСОБА_6, зазначає про порушення підполковником поліції ОСОБА_8 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ і як результат - службове розслідування проведено неналежним чином, а тому ОСОБА_6 просить продовжити термін проведення службового розслідування з метою з'ясування всіх обставин справи та прийняття об'єктивного рішення. За доцільне вважає продовження вказаного розслідування доручити ВІОС УКЗ Головного управління із залученням працівників відділу правового забезпечення ГУНП в Одеській області та Одеського управління ДВБ НПУ. За неналежне виконання посадових обов'язків під час виконання наказу ГУНП від 13.06.2018 року №1971 підполковником поліції ОСОБА_8, відсутності контролю за підлеглими з боку полковника поліції ОСОБА_3, просить призначити у відношенні останніх службове розслідування.

Позивачем, 10.07.2018 року, надано пояснення (а.с.128-130) стосовно проведення службового розслідування за фактом складання 06.06.2018 року постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфер забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7, відповідно до яких позивач зазначає, що ОСОБА_6, постійно повідомлялось про хід проведення службового розслідування, в тому числі і про те, що ОСОБА_7, звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до Управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області щодо складання постанови від 06.06.2018 року та накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. В зазначених поясненнях також позивач зазначає, що за усним погодженням усіх членів комісії, в тому числі ОСОБА_6, прийнято рішення дочекатись рішення суду з метою прийняття остаточного та законного рішення за результатами розслідування. Контроль порядку проведення, дотримання строків, повноти та об'єктивності позивачем взято на себе. Суддею Малиновського районного суду м.Одеси 25.06.2018 року прийнято рішення за результатами розгляду позову ОСОБА_7, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК №887171 від 06.06.2018 року відносно ОСОБА_7, скасовано. Щодо опитування працівників поліції, які оформили матеріали адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_7, позивач зазначає, що в цьому не було необхідності так, як наявна копія постанови №887171 та рішення суду, в якому вказані всі обставини складання зазначеного протоколу. В день отримання рішення суду, всім членам комісії було повідомлено та обговорено проект висновку службового розслідування. В подальшому, 06.07.2018 року, заступником начальника управління-начальником відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців підполковником поліції ОСОБА_8, складено та підписано висновок за результатами службового розслідування проведеного за фактом складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7 Посилаючись на положення ст.254 КУпАП позивач зазначив, що строк на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 25.06.2018 року сплив 05.07.2018 року та жодних повідомлень з будь-яких органів про подання апеляційної скарги на вказане рішення не надходило, а тому, 06.07.2018 року, тобто через 11 днів, складено відповідний висновок службової перевірки з посилання саме на рішення суду, яке вступило в законну силу. Кінцевий висновок знову погоджувався з усіма членами комісії, проте жодних зауважень, пропозицій в ході проведення службового розслідування не надходило. У висновку були проставлені підписи залучених службових осіб, окрім ОСОБА_6, який повідомив, що необхідно направити висновок супровідним листом до Одеського управління ДВБ НП України, що і було виконано за вих.№15/1078 від 09.07.20148 року.

В подальшому старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП ОСОБА_5 та заступником начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ ОСОБА_6, за фактом складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7, проведено службове розслідування, за результатом якого 13.08.2018 року складено висновок (а.с.73-77). В описовій частині вказаного висновку зазначено, що під час проведення службового розслідування полковнику поліції ОСОБА_3 працівниками ВІОС УКЗ ГУНП неодноразово нагадувалось про здійснення контролю за якісним та об'єктивним проведенням службового розслідування його підлеглими (ас.с75).

У вказаному висновку визначено за доцільне, зокрема, за порушення службової дисципліни, п.п.1,2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.8 Дисциплінарного статуту ОВС України,п.п.6.1.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань №230 від 12.03.2013 року, що виразилось у безконтрольності за діями підлеглих під час проведення службового розслідування начальнику УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковнику поліції ОСОБА_3 - оголосити зауваження (а.с.77).

Вказаний висновок складено та підписано старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області ОСОБА_17., заступником начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ полковником поліції ОСОБА_6, та погоджено затверджено заступником начальника управління-начальником ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_11, начальником УКЗ ГУНП в Одеській області полковник поліції ОСОБА_12, т.в.о. начальника ГУ НП - начальник кримінальної поліції ГУНП в Одеській області полковник поліції ОСОБА_13 зроблено запис про не згоду в частині покарання співробітнику УБЗПТЛ ГУНП (а.с.77).

Суд зазначає, що будь-яких інших порушень вчинених ОСОБА_3 у вказаному висновку в ході розслідування не встановлено.

Головним Управлінням Національної поліції в Одеській області 17.08.2018 року прийнято Наказ №2832 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» (а.с.78-79), яким за порушення службової дисципліни, п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.8 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п.6.1.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань №230 від 12.03.2013 року, що виразилось у безконтрольності за діями підлеглих під час проведення службового розслідування, начальнику УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковнику поліції ОСОБА_3, оголошено зауваження.

Позивач вважає, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення є безпідставним, адже розслідування відносно нього було проведено за відсутності відповідного наказу, а тому Наказ №2832 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» на думку позивача є неправомірним, з підстав чого позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію", відповідно до ст.3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п.9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року №901 VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.04.2006 року №3460-ІV (далі Дисциплінарний статут), відповідно до п.1 ст.5 якого за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачені види дисциплінарних стягнень, зокрема зауваження.

Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі вчинення нею дій, які порушують службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні передбачено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі Інструкція №230).

Відповідно до п.2.1 та п.2.6 розділу ІІ Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Отже, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування стосовно позивача проведено на підставі Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.06.2018 року №1971, який, в свою чергу, прийнятий з метою проведення службового розслідування стосовно складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7 Крім того, за вказаним Наказом позивачу наказано доповісти керівництву Головного управління результати службового розслідування.

Тобто, за Наказом №1971 проведено службове розслідування про результати якого зобов'язано доповісти ОСОБА_3, і в подальшому, за цим же ж Наказом №1971, проведено службове розслідування стосовно ОСОБА_3 і фактично членами комісії, котрі проводили службове розслідування за Наказом №1971 у відношенні ОСОБА_3, здійснено таке розслідування безпідставно, адже Наказ №1971 не передбачав проведення розслідування відносно позивача і був виданий з інших підстав.

По суті, комісією проведено службове розслідування на власний розсуд та без відповідного наказу.

Підпунктом п.п.6.1.1 п.6.1 Інструкції №230 визначено, що до права та обов'язків начальника, який призначив проведення службового розслідування відноситься, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю здійснення виконавцем запланованих заходів, періодичне знайомлення з матеріалами службового розслідування.

Суд звертає увагу, що одним із порушень, на підставі яких до позивача застосовано дисциплінарне стягнення є порушення п.п.6.1.1 п.6.1 Інструкції №230, проте права та обов'язки передбачені даним пунктом відносяться до повноважень начальника, який призначив проведення службового розслідування, а саме до прав та обов'язків т.во. начальника полковника поліції - ОСОБА_14 Позивачу ж, відповідно до Наказу виданого ОСОБА_14, про проведення службового розслідування відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області за фактом складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП водоносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7, наказано доповісти про результати службового розслідування.

Відповідно до п.8.1. Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з п.8.3. Інструкції №230 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:

обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;

час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;

посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;

наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками;

умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;

вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено;

наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Отже, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Висновок про проведення службового розслідування відносно позивача містить посилання на те, що ОСОБА_3, під час проведення службового розслідування відносно постанови про накладення адміністративного стягнення щодо порушень вчинених ОСОБА_7, працівникам ВІОС УКЗ ГУНП неодноразово нагадувалось про здійснення контролю за якісним та об'єктивним проведенням службового розслідування його підлеглими. Проте, описова частина висновку не містить будь-яких обґрунтувань щодо вчинених порушень позивачем, наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками та вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено позивачем. Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що висновком за результатами службового розслідування від 13.08.2018 року, відносно полковника поліції ОСОБА_3, не містить будь-яких обґрунтувань щодо вчинених ним порушень, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність доцільності оголошення зауваження.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2, 5.3 розділу V Інструкції №230 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування відносно позивача проведено на підставі Наказу №1971 від 13.06.2018 року, а висновок за вказаним розслідуванням складений 13.08.2018 року, тобто з порушенням строків, що ще раз підтверджує порушення проведення процедури службового розслідування та безпідставність встановлених ним висновків та накладення дисциплінарного стягнення.

Доказів, щодо звернення виконавця або голови комісії (особами, якими складено висновок та проведено службове розслідування) про продовження строків службового розслідування до суду не надано

Пояснення свідка ОСОБА_6, та представника відповідача у судовому засіданні стосовно того, що розслідування було проведено на підставі службової записки заступника начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ полковником поліції ОСОБА_6, суд вважає необґрунтованим доказом, який спростовується наступним.

У службовій записці заступник начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ полковником поліції ОСОБА_6, просить продовжити термін службового розслідування та з підстав відсутності контролю за підлеглими з боку полковника поліції ОСОБА_3 та за неналежне виконання посадових обов'язків під час виконання Наказу ГУНП №1971 від 13.06.2018 року підполковником поліції ОСОБА_8, просить призначити у відношенні останніх службове розслідування. Тобто, належною підставою для проведення службового розслідування мав би бути наказ уповноваженого на те начальника відносно полковника поліції ОСОБА_3 та підполковника поліції ОСОБА_8 щодо підстав відсутності контролю за підлеглими з боку полковника поліції ОСОБА_3 та за неналежне виконання посадових обов'язків під час виконання Наказу ГУНП №1971 від 13.06.2018 року підполковником поліції ОСОБА_8. Проте такого наказу представником відповідача до суду не надано та під час з'ясування обставин справи його наявності судом не встановлено.

Також, положеннями п.6 6.3 Інструкції №230 передбачені права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, а саме:

- отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

- брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

- висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять);

- відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України;

- за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України;

- оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Як вже зазначалось судом, підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм, позивач повинен бути ознайомлений з наказом про проведення відносно нього службового розслідування.

Проте, позивача не було ознайомлено з відповідним наказом, адже окремого наказу щодо проведення відносно позивач службового розслідування не приймалось та представниками сторін до суду не надано.

Суд зазначає, що в рамках розгляду вказаної справи судом було викликано та допитано свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_5

Свідки ОСОБА_9, та ОСОБА_15, пояснили суду обставини зупинки автомобіля ОСОБА_7, та складення відносно нього адміністративної постанови за ст.126 КУпАП.

Свідок ОСОБА_6, в поясненнях в судовому засіданні зазначив, що висновок від 06.07.2018 року за результатами розслідування щодо складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно підполковника поліції ОСОБА_7, на його переконання був неповноцінним, адже розслідування проведено не в повному обсязі. Ним особисто, під час проведення службового розслідування, неодноразового нагадувалось позивачу про здійснення контролю за якісним та об'єктивним проведенням службового розслідування його підлеглими. Ознайомившись з висновком ОСОБА_6, написав у висновку, що з ним не погоджується. З урахуванням неналежного проведення розслідування та встановленими ним порушеннями під час проведеного розслідування, ОСОБА_6, вважав за необхідне звернутися із доповідною запискою про продовження строку на проведення розслідування а також призначити у відношенні ОСОБА_3, службове розслідування. Свої дії свідок вважає правильними та правомірними, адже позивачем вчинено дисциплінарний проступок відносно якого він ініціював проведення службового розслідування.

Свідок ОСОБА_5, зазначив, що входив до комісії по проведенню службового розслідування за Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.06.2018 року №1971 про призначено проведення службового розслідування відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області за фактом складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7 Висновок за вказаним розслідуванням він підписував, проте потім, також виявив неповноту та порушення при розслідуванні. Однак, жодних дій з цих підстав він не вчинив, з доповідною запискою про свої непогодження в подальшому не звернувся. Проведене розслідування відносно позивача вважає правомірним, адже позивачем не було дотримано вимог законодавства, а саме не здійснено контроль за якісним та об'єктивним проведенням службового розслідування його підлеглими під час проведення службового розслідування, а тому накладення на нього дисциплінарного стягнення за результатами розслідування є правомірним.

З урахуванням наведеного та виходячи з аналізу всі встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що службове розслідування стосовно позивача проведене з порушенням строків його проведення, не обґрунтовано вини позивача та вчиненого ним проступку та за відсутності необхідного наказу, тобто всупереч вимогам законодавства, що підтверджує обґрунтованість вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування п.3 Наказу №2823 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_3 та наявність підстави для її задоволення.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи правові висновки Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 291, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п.3 Наказу №2823 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_3

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.12.2018 року.

Позивач: ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Відповідач: Головное управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, 65014, м.Одеса, вул.Єврейська, 12).

Суддя П.П. Марин

.