Ухвала суду № 78760070, 20.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

№ 813/1740/18

ДОДАТКОВА УХВАЛА

20 грудня 2018 року м. Львів № 813/1740/18

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Іванейко Я.Я., представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 представник ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою б/н від 19.11.2018, просив вирішити питання про стягнення на користь відповідача ОСОБА_3 судових витрат, понесених ним в межах розгляду адміністративної справи № 813/1740/18. Для цього представник відповідача просить ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. Ухвалою від 10.12.2018 відповідно до частини четвертої статті 143 КАС України для розгляду заяви адвоката ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд призначив судове засідання та здійснив виклик учасників справи.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд врахувати, що справа № 813/1740/18 розглянута в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, тому цю заяву сторона відповідача не могла подати до закінчення судових дебатів. Зазначив, що на наступний день після отримання ухвали Львівського окружного адміністративного суду у цій справі від 09.11.2018 про залишення позовної заяви без розгляду, сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт та відповідач здійснив оплату за надані послуги. За наведених обставин адвоката ОСОБА_2 просить задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити додаткове судове рішення. Позивач подав відзив на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, просив суд відмовити в задоволенні цієї заяви. Зокрема, представник позивача звернув увагу суду, що ця справа є незначної складності, сума податкового боргу, яка була заявлена до стягнення також незначна - 25000 грн., вказує, що обсяг виконаних адвокатом робіт та понесених відповідачем витрат є неспівмірним до цієї справи.

Суд розглянув доводи заяви, дослідив матеріали справи та встановив таке:

27.04.2018 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 25000 грн. Ухвалою від 25.05.2018 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

За клопотанням представника відповідача суд ухвалою від 19.07.2018 зупинив провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №813/2420/17 за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділення Личаківської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. 22.10.2018 представник відповідача подав клопотання, просив суд поновити провадження у справі, оскільки відпали обставини, котрі зумовили її зупинення. З цим клопотанням представник відповідача подав відзив на позовну заяву, до відзиву долучив рішення Львівського окружного адміністративного суду № 813/2420/18 від 02.08.2018 з відміткою про набрання ним законної сили 04.09.2018.

Представник позивача подав заяву від 29.10.2018, просив суд залишити позов ГУ ДФС у Львівській області без розгляду.

09.11.2018 Львівський окружний адміністративний суд за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження прийняв ухвалу №813/1740/18, відповідно до якої залишив без розгляду позовну заяву Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу.

Представник відповідача просить суд винести додаткову ухвалу та стягнути на користь відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Відповідно до приписів частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною шостої статті 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про залишення позову без розгляду суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Відповідно до частини третьої цією статті якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частиною п'ятою статті 143 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

У силу вимог статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд розглянув клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження і не вирішив в постановленій 09.11.2018 ухвалі питання про розподіл судових витрат. Справа розглядалася в порядку спрощеного провадження, повідомлення відповідачеві про день, коли суд розгляне заяву позивача про залишення позову без розгляду, вручене лише 07.11.2018., а копія ухвали від 09.11.2017 - лише 15.11.2018. Оскільки відповідач 19.11.2018 звернувся до суду із заявою про вирішення питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про наявність передбачених ст.ст. 143, 252 КАС України підстав для вирішення цього питання шляхом постановлення додаткового судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1) частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 4) статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Нормами статті 30 цього Закону визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини десятої статті 139 КАС України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи. Як визначено в частині п'ятій статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Позивач сплатив за цей позов судовий збір у розмірі 1762 гривні. Підстав для повернення позивачеві сплаченого ним судового збору не встановлено, оскільки позовну заяву залишено без розгляду за його заявою (пункт 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідач ОСОБА_3 08.06.2018 уклав з адвокатом ОСОБА_2 договір № 08/06-01 про надання правової допомоги від 08.06.2018. Пунктом 3.2 розділу 3 цього договору сторони визначили, що за надання правової допомоги Клієнт виплачує Адвокату гонорар, який визначається відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін або рахунку, виставленого Адвокатом для оплати погодинної роботи згідно із тарифами, погодженими сторонами. Додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги № 08/06-01 від 08.06.2018 сторони додатково погодили, що за надання правової допомоги, визначеної цим договором, Клієнт сплачує Адвокату гонорар з розрахунку по тарифу 800 грн. за 1 годину роботи адвоката.

Згідно із наданими письмовими доказами (актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.11.2018, рахунком 16/11-01 від 16.11.2018, квитанцією №ПН2349 від 19.11.2018 на суму тощо (а.с. 60-62,65) ОСОБА_3 сплатив адвокату ОСОБА_2 вартість наданих послуг у розмірі 4000 грн. Відповідно до цих документів, послуги з надання правової допомоги полягали у такому: вивчення та правовий аналіз матеріалів адміністративної справи №813/1740/18 (1 година) - 800 грн.; підготовки та подання клопотання про зупинення провадження у справі (1 година) - 800 грн., підготовки, написання та подання до суду відзиву на позов ГУ ДФС у Львівській області (2,5 години) - 2000 грн., підготовки, написання та подання до суду клопотання про поновлення провадження у справі (0,5 годин) - 400 грн.

Позовні вимоги ГУ ДФС у Львівській області про стягнення із ОСОБА_3 25000 грн. ґрунтувалися на податковому повідомленні-рішенні № 36-17 від 25.06.2015, яким було визначено податкове зобов'язання у сумі 25000 грн. Позивач подав заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку із набранням законної сили рішенням суду про скасування згаданого податкового повідомлення - рішення. Поряд з тим, відповідач поніс по цій справі витрати на правову допомогу, оскільки його адвокат вивчав справу, готував та подавав клопотання та відзив тощо. Оскільки позивач відкливав свій позов вже після того, як ОСОБА_3 звернувся про правову допомогу та отримав відповідні послуги, відповідач має передбачені законом підстави на компенсацію понесених ним судових витрат за рахунок ГУ ДФС у Львівській області.

Водночас суд враховує, що аргументи представника ГУ ДФС у Львівській області щодо розміру заявлених до відшкодування витрат є доречними та заслуговують на увагу. Розгляд справи №813/1740/18 здійснювався в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, оскільки спір з огляду на предмет доказування та ціну позову є незначної складності. Підготовка наданих суду клопотань та відзиву не потребує значних витрати часу, оскільки ці документи за обсягом є незначними та стосуються питань, щодо яких є усталена судова практика. З огляду на ці обставини та доводи представника ГУ ДФС у Львівській області суд вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на правову допомогу є завищеною. Суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру та за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації відповідачу на професійну правничу допомогу є 1762 грн. (сума судового збору, сплачена за подання цього позову).

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 252, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

постановити додаткову ухвалу щодо розподілу судових витрат по справі №813/1740/18.

Частково задовольнити заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ідентифікаційний код 39462700) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

У задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2238 грн. - відмовити.

Апеляційну скаргу на додаткову ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив ухвалу.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 21.12.2018.

Суддя Москаль Р.М.