Рішення № 78759916, 21.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року м. Одеса Справа № 815/3149/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, Комунальної установи "Одеська обласна психіатрична лікарня №2" про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати дії Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної Державної адміністрації , Комунальної установи «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» протиправними, які виражені в тому, що вони взагалі не відповіли йому на питання, які містилися в його зверненні від 10.05.2018 року , чим грубо порушили вимоги Закону України «Про звернення громадян», мотивуючи тим, що він спрямував на адресу відповідачів лист від 10.05.2016 року у якому ставив питання : «Чи мала право Комунальна установа «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» управління охорони здоров'я Одеської обласної Державної адміністрації з 31.01.2013 року по 10.04.2013 року його без його згоди та без рішення суду утримувати на примусовому стаціонарному, нібито лікуванні в комунальній установі «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації? Якщо ні, то на якій підставі з 31.01.2013 року по 10.04.2013 року його без його згоди та без рішення суду тримали на примусовому стаціонарному, нібито лікуванні в комунальній установі ««Одеська обласна психіатрична лікарня №2» управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації»?.

Проте Міністерство охорони здоров'я України в своєму листі від 01.06.2018 року та «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації в листі від 07.06.2018 року не відповіли на його питання, а Департамент охорони здоров'я Одеської обласної Державної адміністрації взагалі не надав відповідь.

Відповідач Міністерство охорони здоров'я України надав суду відзив у якому позов не визнав, та просив відмовити, так як КУ «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» не відноситься до закладів, підприємств, установ та організацій підпорядкованих Міністерству охорони здоров'я України, а є комунальним закладом, органом управління та засновником якого є Одеська обласна рада та згідно п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень місцевої державної адміністрації належить здійснення загального керівництва закладами охорони здоров'я, що належать до сфери їх управління, тому враховуючи ці обставини направило звернення позивача для розгляду до Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної Державної адміністрації з проханням поінформувати про результати розгляду, про що повідомило позивача.

Відповідач КУ «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» надав суду відзив у якому позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, з підстав того, що звернення позивача було розглянуто та надана повна відповідь, а тому порушень прав позивача не вчиняло.

Ухвалою суду від 02.07.2018 року позовна заява залишена без руху та наданий строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.07.2018 року адміністративний позов в частині позовних вимог щодо визнання дії відповідачів, які виражені у тому, що вони з 31.01.2013 року по 10.04.2013 року без згоди позивача та без рішення суду тримали його на примусовому стаціонарному лікуванні в комунальній установі Одеська обласна психіатрична лікарня №2 повернуто позивачу, та відкрито провадження у справі щодо визнання дій протиправними щодо не надання відповіді позивачу на його питання, та визначено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 31.07.2018 року.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року продовжений строк підготовчого провадження у справі до 08.11.2018 року.

Ухвалою суду від 07.11.2018 року зупинено провадження у справі до 28.11.2018 року.

Ухвалою суду від 28.11.2018 року клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції повернуто без розгляду.

Враховуючи, те що позивач та представники відповідачів в судове засідання не з'явились, суд вважає можливим у відповідності по положень ч.9 ст.205 КАС України розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення та дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про звернення громадян» №393/96 від 02.10.1996 року (надалі Закон України №393/96).

Згідно зі статтею 4 Закону «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням -безпосередньо до суду.

Відповідно до статті 18 Закону «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право серед іншого: одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

10.05.2018 року ОСОБА_2 направив письмове звернення до Міністерства охорони здоров'я України, Управління охорони здоров'я Одеської обласної Державної адміністрації , Комунальної установи «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» у якому просив надати відповідь на питання: Чи мала право комунальна установа «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» управління охорони здоров'я Одеської обласної Державної адміністрації з 31.01.2013 року по 10.04.2013 року його без його згоди та без рішення суду утримувати на примусовому стаціонарному, нібито лікуванні в комунальній установі «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації? Якщо ні, то на якій підставі з 31.01.2013 року по 10.04.2013 року його без його згоди та без рішення суду тримали на примусовому стаціонарному, нібито лікуванні в комунальній установі ««Одеська обласна психіатрична лікарня №2» управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації»?

Відповідачі отримали вказане звернення, що не заперечується ними та надали письмові відповіді, які спрямували позивачу простою кореспонденцією.

Міністерство охорони здоров'я України отримавши 22.05.2018р. звернення позивача відправило на його адресу засобами зв'язку Укрпошта простим поштовим відправленням лист від 01.06.2018 року №7.07-ІІ-7353/6988зв. яким повідомило про те, що направило звернення позивача до Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації для розгляду за належністю (т.1 а.с.21). Дану відповідь позивач отримав про що зазначено ним у позові.

Комунальна установа «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» листом від 07.06.2018р. №327 відправленим засобами зв'язку Укрпошта простим поштовим відправленням повідомило позивача, що за наявної медичної документації в психіатричному стаціонарі, відомостей про те, що позивач перебував в лікарні в примусовому порядку, не має. Та через втрату основної медичної документації з його історії хвороби, яка тривалий час з 28.05.2013 року по 27.12.2017 року була вилучена з архіву правоохоронними органами дати роз'яснення в якому порядку і на якіх підставах він перебував в лікарні не представляется можливим, та коли надійде відсутня медична документація і буде відновлений оригінал історії хвороби він отримає додаткову письмову відповідь на поставлене питання (т.1 а.с.95). Дану відповідь позивач так само отримав, про що ним зазначено у позові.

Департамент охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації розглянув звернення позивача та листом №17-787-01 від 25.06.2018 року відправленим засобами зв'язку Укрпошта простим поштовим відправленням надав йому відповідь, яка за змістом збігається з відповіддю Комунальної установи «Одеська обласна психіатрична лікарня №2»(т.1 а.с.94 а.с.213).

Згідно ст.1 Закону України №393/96 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст.5 закону України №393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ст. 7 закону України №393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Згідно зі статтею 19 Закону «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Статтею 20 Закону «Про звернення громадян» встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як встановлено судом Комунальна установа «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» згідно статуту є суб'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада, та як зазначено у п.1.2 її Статуту постійний контроль за виконанням статутних завдань здійснює галузеве управління (управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської обласної державної адміністрації).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язання діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Міністерство охорони здоров'я України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 25 березня 2015 р. N 267 затверджено Положення про Міністерство охорони здоров'я України у пп.13 п.4 якого визначено, що МОЗ здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю МОЗ, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Водночас у абз.31 п.8 ч.4 визначено, що МОЗ відповідно до покладених на нього завдань здійснює - державний контроль діяльності психіатричних установ незалежно від форми власності та фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про психіатричну допомогу» державний контроль за діяльністю закладів з надання психіатричної допомоги усіх форм власності та фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, яким є відповідач.

Відповідно до ст.15 Закону України №393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином відповідач Міністерство охорони здоров'я України незалежно від того, що Комунальна установа «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» є суб'єктом права спільної власності органів місцевого самоврядування, отримавши звернення щодо дій психіатричної установи по відношенню до позивача під час надання психіатричної допомоги повинно було розглянути звернення позивача, та за результатами її розгляду надати йому відповідь, а не переадресовувати його звернення до іншої установи - Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, так як питання поставлені у зверненні відносяться до сфери діяльності яку він контролює.

Тому суд вважає, що позовні вимоги щодо Міністерство охорони здоров'я України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо дій Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, який є юридичною особою, то як встановлено судом він є структурним підрозділом державної адміністрації, та у своєї діяльності керується Типовим положенням про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації затверджений постановою КМУ від 26.09.2012 року №887.

Статтею 2 Закону «Про місцеві державі адміністрації» передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Відповідно до статті 7 Закону «Про місцеві державні адміністрації» правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону «Про місцеві державні адміністрації» громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій.

Згідно п.п.17 п.6 Типового положення структурний підрозділ місцевої державної адміністрації розглядає в установленому законодавством порядку звернення громадян.

Також згідно п.п.22 п.6 Типового положення структурний підрозділ місцевої державної адміністрації здійснює повноваження, делеговані органами місцевого самоврядування, та як вже встановлено судом згідно положень Статуту КУ «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» (т.1 а.с.225) постійний контроль за виконанням її статутних завдань делеговано Одеською обласною радою управлінню охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської обласної державної адміністрації та доказів того, що відповідач Департамент охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації відмовився від цих повноважень переданих Одеської обласною радою суду не надано.

Відповідно до п.п.1 п.7 Типового положення структурний підрозділ для здійснення повноважень та виконання завдань, що визначені, має право одержувати в установленому законодавством порядку від інших структурних підрозділів місцевої держадміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань, що збігається з змістом п.6.3 Положення про Департамент охорони здоров'я облдержадміністрації про що відповідач зазначає у відзиві.

Департамент охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації після отримання звернення позивача зробив запит до КУ «Одеська обласна психіатрична лікарня №2», яка 22.06.2018 року надала письмову відповідь №357 щодо відсутності даних про перебування ОСОБА_2 на примусовому стаціонарному лікуванні у запитуваному періоді (т.1 а.с.97).

На підставі отриманої від КУ інформації Департамент охорони здоров'я ООДА надав у визначений законодавством строк вичерпну відповідь позивачу 25.06.2018 року вих..№17-787-01.

Таким чином суд доходить висновку, що з боку відповідачів Одеської обласної державної адміністрації та КУ «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» відсутня протиправність дій щодо не надання відповіді.

Незадоволення позивача наданими за його зверненням відповідями не свідчить про протиправність дій даних відповідачів чи порушення ними порядку розгляду звернень позивача.

Письмові відповіді на скарги позивача відповідають вимогам Закону України № 393/96-ВР, а відтак, відсутні правові підстави для визнання прав позивача порушеними при наданні відповідей на його звернення.

Позивач у позові просить суд визнати дії відповідачів протиправними, які виражені в тому, що вони взагалі не відповіли йому на питання, які містилися в його зверненні.

Виходячи зі змісту частини другої статті 2 КАС України під діями суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти активну поведінку цього суб'єкта, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних чи юридичних осіб.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коди таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону.

Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Виходячи з викладеного, фактично позивач оскаржує бездіяльність відповідачів виражену в тому, що вони не відповіли йому на питання, які містилися в його зверненні.

Таким чином, суд вважає, що Міністерство охорони здоров'я України всупереч вимогам статті 15 Закону України "Про звернення громадян" не виконало свого обов'язку об'єктивно розглянути та перевірити викладені у зверненні позивача обставини.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст.9, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної Державної адміністрації, Комунальної установи «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров'я України щодо не розгляду звернення ОСОБА_2 від 10.05.2018р.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст..255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду з урахуванням п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Іванов Е.А.

.