Рішення № 78759590, 12.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3577/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.,

за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (79070, АДРЕСА_1), в якому просить суд:

- стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг в сумі 331 523,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкових обов'язків зі сплати податку на доходи фізичних осіб, в сумі 308 342,85 грн. та зі сплати військового збору в сумі - 23 180,60 грн. Просить позов задоволити повністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2018р. справу передано на розгляд судді Карп'як О.О.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 року відкрито спрощене провадження у справі № 1340/3577/18.

Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Копію вказаної ухвали суду надіслано відповідачу за адресою: 79070, АДРЕСА_2, згідно відомостей наданих на запит суду від 29.08.2018 року відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області. (а.с.28). Проте, до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання", про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове відправлення з повідомленням про вручення №7901824021298 (а.с.30-31).

Також, судом додатково вживались заходи з належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи. Судове засідання призначене на 19 листопада 2018 року було відкладено у зв'язку з неявкою відповідача та для його повторного повідомлення. До суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання", про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове відправлення з повідомленням про вручення №7901824466834.

Відповідно до частини 11 ст. 126 КАС України вважається, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву у строк, встановлений судом, на підставі статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався.

На підставі ст. 262 КАС України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Отже, враховуючи положення наведеної вище правової норми, суд дійшов висновку, що відповідач своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання призначене на 12 грудня 2018 року представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідач в судове засідання не прибув, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901824466834.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 308 342,85 грн., у позивача виник на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 13.09.2017 року № 0125341307, винесеного згідно висновків акту перевірки від 04.08.2017 року № 1183/13-07/НОМЕР_2 на суму 260 132,81 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 13.09.2017 року № 0125391307, винесеного на підставі акту перевірки від 04.08.2017 року № 1183/13-07/НОМЕР_2 на суму 170,00 грн.

Згідно зворотного боку облікової картки платника податків відповідачу нарахована пеня на суму 48 040,04 грн.

Податковий борг з військового збору в сумі 23 180,60 грн. виник у позивача на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.09.2017 року № 0126041307, винесеного згідно акту перевірки від 04.08.2017 року № 1183/13-07/НОМЕР_2 на суму 19 567,05 грн.

Згідно зворотного обліку картки платника податків відповідачу нарахована пеня на суму 3 613,55 грн.

Наявність у відповідача податкового боргу підтверджується довідкою від 30.05.2018 року № 5588/9/13-01-17-04-09 в сумі 331 523,45 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування та військового збору.

Вище перелічені податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу шляхом поштового зв'язку. Проте на адресу податкового органу повернувся конверт, копія якого міститься в матеріалах справи із відміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Підпунктом 20.1.19. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору на суму 331 523,45 грн. відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Львівській області відповідачу сформовано податкову вимогу від 24.11.2017 року № 39404-17 на суму 331 523,45 грн., яка направлялося відповідачу шляхом поштового зв'язку. Проте на адресу податкового органу повернувся конверт, копія якого міститься в матеріалах справи із відміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, судом досліджено, що контролюючим органом були вжиті заходи для погашення відповідачем податкового боргу, однак, такі заходи позивача не призвели до повного погашення податкової заборгованості.

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги чи сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача перед бюджетом становить 331 523,45 грн. Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

У відповідності до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи.

Так, вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. У свою чергу відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі. На підставі наведеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 331 523,45 грн. до бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

в и р і ш и в:

Позов Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до ОСОБА_1 (79070, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення податкового боргу в розмірі 331 523,45 грн., - задоволити повністю.

Стягнути до бюджету з ОСОБА_1 (79070, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 податковий борг в розмірі 331 523,45 грн.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 20.12.2018 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна