
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2018 року м. Київ справа № 810/5109/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати призначеної пенсії за період з квітня 2014 р. по жовтень 2017 р.;
- зобов'язати відповідача виплатити призначену пенсію за період з квітня 2014 р. по жовтень 2017 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з серпня 2009 р. почав отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв'язку з тим, що територію Автономної Республіки Крим було тимчасово окуповано, з квітня 2014 р. виплату пенсійного забезпечення було зупинено. В період з квітня 2014 р. по серпень 2017 р. позивач проживав на території АР Крим, яку було окуповано іншою державою. Із 1 серпня 2017 р. позивач зареєстрував постійне місце проживання в АДРЕСА_1. Зазначає, що з листопада 2017 р. відповідачем йому відновлено виплату пенсійного забезпечення. Стверджує, що з квітня 2014 р. по жовтень 2017 р. органами Пенсійного фонду України пенсія йому не виплачувалася, а тому він має право на отримання пенсії за цей період.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Відповідач позову не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, 13 грудня 2017 р. надійшла паперова пенсійна справа позивача, де у супровідному листі № 15498/04-04 від 20 жовтня 2017 р. зазначено, що позивачу виплачено пенсію по 31 жовтня 2017 р., а тому виплату пенсії відповідачем було продовжено з листопада 2017 р. згідно з ст.ст. 4, 8 та 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виплату позивачу пенсії було проведено основними відомостями в січні 2018 р. через Бориспільський відділ Ощадного банку України за період з 1 листопада 2017 р. по 31 січня 2018 р. в сумі 10 102 грн. 26 коп. згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25 жовтня 2018 р. до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач стверджує, що вимушений був проживати в окупованому Російською Федерацією Криму у м. Сімферополі, де і змушений був отримувати нараховану РФ пенсію. Щодо твердження про те, що пенсія йому виплачена по 31 жовтня 2017 року, зазначає, що відповідач оминає той факт, що супровідний лист підготовлений державною установою країни-агресора - Управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації м. Сімферополя, а суми пенсії зазначені в рублях. Претензії щодо пенсії не було б, якби він проживав, а потім виїжджав з Автономної Республіки Крим, контрольованої державою Україна. Оскільки Україна не змогла забезпечити виплату йому пенсії на окупованій території, то норми законодавства України не позбавляють його права на отримання цієї пенсії за минулий період. Вважає, що доводи відповідача є безпідставними, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
26 жовтня 2018 р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь до відзиву на адміністративний позов. Відповідач стверджує, що позивач не скористався своїм правом на отримання пенсії згідно з Порядком виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 234 та не відмовився від отримання пенсії на тимчасово окупованій території, а отримував її, згідно з матеріалами пенсійної справи, як громадянин Росії. З огляду на вищенаведене, управління здійснювало приймало рішення в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Вважає, що відповідач при взятті на облік та виплаті пенсії позивачу діяв в межах правового поля України, ним не було допущено порушень інтересів позивача, а адміністративний позов задоволенню не підлягає.
14 листопада 2018 р. в від представників сторін надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
За таких обставин згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України у судовому засіданні 14 листопада 2018 р. було ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії ЕЕ 801200, який виданий Алуштинським МВ ГУ МВС України АР Крим 7 лютого 2003 р.
Із серпня 2009 р. позивач почав отримувати пенсію за віком відповідно до ст.ст. 2, 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що була оформлена Управлінням Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополь АРК, яким видано пенсійне посвідчення від 24 березня 2010 р. серії ААЕ № 149364.
Пенсія перераховувалася Управлінням Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополь АРК на картковий рахунок, який був відкритий у Сімферопольському відділенні Ощадбанку. У зв'язку з тим, що територію Автономної Республіки Крим було тимчасово окуповано Російською Федерацією, з квітня 2014 р. виплату пенсійного забезпечення на цей рахунок було зупинено. Так, за період з квітня 2014 р. по жовтень 2017 р. цим органом Пенсійного фонду України пенсія позивачу не виплачувалася.
У подальшому 7 травня 2014 р. позивачем було написано заяву про призначення (перерахунок) пенсії. Як убачається з наявних матеріалів справи, позивач з квітня 2014 р. по жовтень 2017 р. отримував пенсію від Російської Федерації, яка окупувала територію Автономної Республіки Крим.
У судовому засіданні позивач визнав, що у 2014-2017 роках вже після тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим він неодноразово прибував з окупованої території Автономної Республіки Крим на територію України, на яку повністю поширюється і діє суверенітет України, діють органи державної влади України.
Із 1 серпня 2017 р. позивач зареєстрував постійне місце проживання в АДРЕСА_1.
2 серпня 2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про запит пенсійної справи з Управління ПФУ у Київському районі АР Крим, м. Сімферополь. В цей же день, відповідачем направлено запит пенсійної справи до УПФУ у Київському районі м. Сімферополь АР Крим. У запиті відповідач просить повідомити по який час пенсіонер (позивач) задоволений пенсією та вислати його пенсійну (архівну) справу та атестат.
У зв'язку з неотриманням пенсійної справи 3 серпня 2017 р., 5 жовтня 2017 р., 2 листопада 2017 р. та 30 листопада 2017 р. відповідачем направлялися запити щодо цієї пенсійної справи до Пенсійного фонду Російської Федерації у м. Москва.
6 грудня 2017 р. пенсійна справа позивача із супровідним лист від 20 листопада 2017 р. № 10.4-8731Д від державної установи-відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Краснодарському краю надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, а 13 грудня 2017 р. вказану пенсійну справу було отримано відповідачем.
24 листопада 2018 р. позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив виплатити пенсію за період з квітня 2014 р. по вересень 2017 р.
7 серпня 2018 р. листом відповідача № 7705/04 позивача повідомлено, що до управління пенсійна справа надійшла 12 грудня 2017 р., в якій зазначено, що пенсія йому виплачена по 31 жовтня 2017 р. Тому виплату пенсії йому продовжено з листопада 2017 р.
У зв'язку з тим, що позивач вважає такі дії відповідача протиправними, ним було подано цей позов до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з вимоги п. 14-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" громадянам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, виплата пенсій та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, здійснюються за рахунок коштів, які надходять від платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розташованих на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, мають право на отримання виплат згідно з цим Законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як убачається з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII встановлено, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації, визначений Порядком виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 234 (далі - Постанова № 234).
Згідно з вимогами п. 2 Постанови № 234 пенсійне забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та надання таким особам соціальних послуг здійснюються визначеними Пенсійним фондом України головними управліннями Пенсійного фонду України, а осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів, - управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - територіальні органи).
Відповідно до вимог п. 3 Постанови № 234 визначено, що особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон).
За бажанням особи зазначені документи можуть бути подані її представником, який пред'являє документ, що посвідчує його особу, та подає документ (нотаріально засвідчену копію), що підтверджує його повноваження, або надіслані поштою. У таких випадках справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально.
Пунктом 4 Постанови № 234 встановлено, що територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку.
Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.
Як убачається п. 5 Постанови № 234, порядок звернення осіб за призначенням (перерахунком), поновленням виплати пенсії особам, переведенням з одного виду пенсії на інший, наданням соціальних послуг, а також підтвердження факту неодержання пенсії та соціальних послуг від органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.
Відповідно до вимог п. 6 Постанови № 234 виплата пенсії, надання соціальних послуг здійснюються щомісяця поштовими переказами, в тому числі міжнародними, за місцем проживання особи на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
За бажанням особи виплата пенсії, надання соціальних послуг можуть здійснюватися відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 35, ст. 1803), за умови відкриття рахунка в банку, розташованому за межами тимчасово окупованої території, з яким територіальним органом укладено відповідний договір.
Переказ пенсії особам проводиться за умови подання щороку до 31 грудня територіальному органові документа про посвідчення факту, що фізична особа є живою, або паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон).
У разі неподання зазначених документів виплата пенсії припиняється з 1 січня наступного року та поновлюється після їх подання.
Згідно з вимогами п. 7 Постанови № 234 виплата пенсій особам, які отримують пенсію згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, здійснюється територіальним органом на підставі відомостей на виплату пенсій, що надійшли від Пенсійного фонду України.
Пунктом 8 Постанови № 234 визначено, що витрати на виплату та доставку пенсії, надання соціальних послуг здійснюються за рахунок коштів, передбачених законодавством на зазначені цілі, а у разі недостатності таких коштів - за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Пенсійному фонду України для покриття дефіциту коштів Фонду для виплати пенсій.
Крім того, постановою Правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 р. №13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 р. за №804/25581, органом, що здійснює пенсійне забезпечення та надання соціальних послуг особам, які проживають на території АР Крим та м. Севастополя, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, відповідно до наведених вище норм для отримання пенсії громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, необхідно щоб особа одночасно відповідала наступним трьом критеріям: 1) не отримала громадянство Російської Федерації; 2) не одержувала пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації; 3) подала територіальному органові Пенсійного фонду України заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із доданням необхідних документів.
Судом встановлено, що з квітня 2014 р. по жовтень 2017 р. позивач отримував пенсію від Російської Федерації, мав паспорт та громадянство Російської Федерації, а із заявою про отримання пенсії за законодавством України до територіального органу Пенсійного фонду України не звертався.
Ці обставини у судовому засіданні позивач визнавав і не заперечував. Крім того, факт отримання позивачем пенсії від органів Російської Федерації з квітня 2014 р. по жовтень 2017 р. підтверджується документами з його пенсійної справи. У судовому засіданні позивач не заперечував також і те, що ним в період з 2014 р. по 2017 р. неодноразово було здійснено перетин лінії кордону з тимчасово окупованої території АРК на територію України. Проте, для отримання пенсії позивач до органів Пенсійного фонду, які підконтрольні українській владі, не звертався.
Це означає, що позивач не відповідає жодному із трьох наведених вище критеріїв, які б надавали можливість здійснювати виплату йому пенсії відповідно до законодавства України за період його перебування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим у квітні 2014 р. - жовтні 2017 р.
Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи було спростовано відповідачем у повному обсязі. Натомість, відповідачем доведено суду правомірність та законність дій, що оскаржувалися позивачем.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідач, діяв відповідно до норм чинного законодавства України, вірно застосувавши норми закону та нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, що регулює порядок здійснення таких виплат, та дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у виплаті пенсії за період з квітня 2014 р. по жовтень 2017 р. Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене свідчить, що дії відповідача були правомірними. Право позивача на виплату пенсії за період з квітня 2014 р. по жовтень 2017 р. не порушено. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.
Підстави для вирішення питання щодо судових витрат у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2, 08302, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.
Відповідач - Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області, адреса: вул. Головатого, 4, м. Бориспіль, Київська область, 08302, код ЄДРПОУ - 37838060.
Суддя
Журавель В.О.
Дата складення рішення суду 21 грудня 2018 року.
Судове рішення № 78759586, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 21.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/5109/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: