Рішення № 78759447, 21.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року м. Київ № 810/2510/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України

Київської області

про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 4738 від 14 березня 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, з 01 січня 2018 року;

- зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, з 01 січня 2018 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має загальний стаж роботи 35 років, 09 місяців, 1 день, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 3-ї категорії. У період 17.09.1986 року, 02.10.1986 року, з 26.10.1986 року по 30.10.1986 рік приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до положень частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років. Однак, рішенням № 4738 від 14 березня 2018 року Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило йому в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Позивач стверджує, що він був безпосередньо зайнятий на роботах в зоні відчуження з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у період 17.09.1986 року, 02.10.1986 року, з 26.10.1986 року по 30.10.1986 рік, що можуть підтвердити свідки, які працювали в 513 Базі автотранспорту та механізації та були зайняті на роботах в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вийшли на пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій відповідно до абзацу 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також позивач зазначив те, що його безпосередня участь на роботах в зоні відчуження з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у вищевказаний період підтверджується довідкою 513 Автобази від 07.12.1998 року № 135, довідкою 513 Автобази від 23.11.1992 року № 556, відомостями списку робітників 513 Автомобільної бази Міністерства оборони України, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, відомостями карточки особового рахунку на виплату заробітної плати.

На підтвердження викладеного позивачем вказано, що у зв'язку із тим, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій - 5 років, то навіть якби він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС лише день, він би мав право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.

На підставі викладеного, 14.12.2017 він звернувся до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій на 5 років, відповідно до пункту третього розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та абзацу пешого статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Водночас, у відповідь на вказане звернення, рішенням № 4738 від 14.03.2018 відповідач повідомив йому про відмову у призначенні пенсії, на підставі відсутності первинних документів, які підтверджують факт проживання або роботи на територіях радіоактивного забруднення та неможливістю по наявних документах встановити період перебування в зоні відчуження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Крім того, судом запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та разом з цим, роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

До суду надійшов відзив Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на позовну заяву відповідно до змісту якого відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки для призначення пенсії необхідно надавати підтверджуючі документи, які б визначали періоди роботи в зоні відчуження.

На підтвердження обґрунтування вказаної позиції відповідач зазначив, що згідно розділу 2 пункту 2.1 підпункту п'ятого Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Крім того, відповідач зазначає, що з аналізу наданої позивачем довідки від 07.12.1998 513 Автомобільної бази не можливо визначити періоди роботи в зоні відчуження з 01.07.1986 року - від 1 до 5 календарних днів, оскільки періоди зазначені у вказаній довідці не відповідають періодам зазначеним у довідці Галузевого державного архіву Міноборони № 51/1/8761 від 05.07.2000, та право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку за нормами статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі викладеного та враховуючи, що за наданими позивачем документами, неможливо визначити періоди, ідентифікувати населений пункт чи об'єкт, де ОСОБА_1 виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідач стверджує про відсутність у Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України можливості визначити позивачу право на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Таким чином, відповідач вважає, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло правомірно, а відтак заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, з'явився позивач та його представник, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та у передбачений законом строк, що підтверджується даними наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштових відправлень зі штриховим ідентифікатором: 0113327373241 - не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.

За клопотанням позивача, судом було викликано та допитано в якості свідків, осіб які працювали у 513 Базі автотранспорту та механізації, були зайняті на роботах в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вийшли на пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій відповідно до абзацу 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, допитаний у ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, пояснив суду, що він працював водієм в 513 Базі автотранспорту та механізації разом із позивачем. Він підтвердив, що разом із позивачем у вересні 1986 року вони були зайняті на роботах в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобиль. Свідок зазначив, що він вийшов на пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій відповідно до абзацу 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підтвердження своїх слів свідок надав копію довідки, в якій зазначено періоди, коли він був зайнятий на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобиль, а також належним чином завірені копії документів, які були на розгляді в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, та які були підставою для прийняття рішення для призначення свідку пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі зменшенням пенсійного віку, в яких в тому числі йде мова про періоди коли свідок був зайнятий на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Допитаний у ході судового розгляду справи свідок - ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, пояснив суду, що він працював водієм в 513 Базі автотранспорту та механізації разом із позивачем. Він підтвердив, що разом із позивачем починаючи із середини жовтня 1986 року до кінця жовтня 1986 року вони були зайняті на роботах в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобиль. Свідок зазначив, що він вийшов на пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій відповідно до абзацу 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підтвердження своїх слів свідок надав копію довідки, в якій зазначено періоди, коли він був зайнятий на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобиль, а також належним чином завірені копії документів, які були на розгляді в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, та які були підставою для прийняття рішення для призначення свідку пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі зменшенням пенсійного віку, в яких в тому числі йде мова про періоди коли свідок був зайнятий на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У судове засідання, призначене на 03.10.2018, особи, що беруть участь у справі не з'явились та явку уповноважених представників не забезпечили. Про дату, час та місце розгляду справи сторони судового процесу були повідомлені належним чином та у передбачений законом строк, що підтверджується даними наявних у справі рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення зі штриховими ідентифікаторами: 0113328951354, 0113328951362.

Водночас, судом встановлено, що 03.10.2018 від позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження, крім того 30.08.2018 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, без його участі.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За вказаних обставин, судом здійснено розгляд даної справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, що підтверджуються посвідчення Серія НОМЕР_2 від 21.12.1992 року категорія 3.

14.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.

До вказаної заяви позивачем було приєднано ряд документів, серед яких, зокрема: копія довідки 513 Автобази від 07.12.1998 року № 135, копію довідки 513 Автобази від 23 листопада 1992 року № 556, список робітників 513 Автомобільної бази Міністерства оборони України, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, копію карточки особового рахунку на виплату заробітної плати; копію наказу 513 Автобази від 05.07.2000 року, копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Серія НОМЕР_2 від 21.12.1992 року, копію трудової книжки.

Рішенням від 14 березня 2018 року № 4738 Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посилаючись на відсутність первинних документів, які підтверджують факт перебування позивача у зоні відчуження .

Обставини, на які посилається відповідач у своєму рішенні від 14 березня 2018 року № 4738 як на підставу для відмови у призначенні пенсії, позивач вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Згідно з пунктом 1 абзацу 1 статті 9 Закону № 796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Статтею 10 зазначеного Закону передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 -1990 роках - не менше 30 календарних днів,у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки та їх будівництві.

Згідно з статтею 65 Закону № 796-XII документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Згідно із частиною першою статті 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.

В пункті 10 цього Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Суд зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

У свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З наведеного слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду, про що вказується у постановах цього суду, зокрема, від 19.06.2018 у справі № 750/7462/17 та від 19.09.2018 у справі № 308/13277/16-а.

Таким чином, наявність у особи посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є вичерпним доказом участі особи в заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, з урахуванням викладеного суд зазначає, що особи, які є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надали територіальному органу Пенсійного фонду документи, що підтверджують факт їх роботи у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках призначається пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку на десять, вісім або пять років в залежності від періоду роботу у зоні відчудження.

Як було встановлено судом позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 21.12.1992 (перереєстроване 26.02.1998) та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, вказане посвідчення є дійсним та підстав для проведення перевірки достовірності його видачі та/або скасування дії цього посвідчення судом під час розгляду даної справи не встановлено.

З відповіді, наданої Департаментом соціального захисту населення Київської ОДА від 15.05.2018 № 1241/02-53, на адвокатський запит, вбачається, що за поданням Бориспільської райдержадміністрації на підставі довідки 513 Бази автотранспорту і механізації № 556 від 23.11.1992 ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3.

Отже, органом, який видав позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р., категорії 3 серії НОМЕР_2, підтверджено правомірність набуття позивачем статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р.

На підтвердження того факту, що ОСОБА_1 працював у період з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів позивачем до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду було надано довідку видану 513 Автобазою № 135 від 07.12.1998 року, відповідно до якої ОСОБА_1 був безпосередньо занятий на роботах, передбачених Постановою ЦК КПСС, Ради Міністрів СССР і ВЦСПС від 29.10.1987 року № 1497-378 і Постановою Ради Міністрів від 05.06.1986 року № 665-19, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до списку № 1, затвердженому Постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 року № 1173 з 17 вересня 1986 року, з 02.10.1986 року, з 26.10.1986 по 30.10.1986 року.

Згідно з довідкою 513 Бази автотранспорту та механізації № 556 від 23.11.1992 позивачу за роботу в населеному пункті зони відчуження - Чорнобиль в період 17.09.1986 по місцю роботи 513 База Автотранспорту і механізації ( дорожній лист № 043632 за 1986 по відомостях згідно директиви № 024 від 22.06.1986 від вересня № 649-1986) виплачена заробітна плата в сумі 21 крб. 42 коп. з урахуванням коефіцієнта 3, відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7.

Аналогічні відомості про період участі (роботи) позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС наведені у копії списку робітників 513 Автобази Міноборони України, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році. Так, на сторінках даного списку № 153, зазначено, що водій ОСОБА_1 перебував у зоні відчуження 17.09.1986 року, що підтверджується також копією дорожнього листа від 17.09.1986 року № 043632 та копією картки особового рахунку на виплату заробітної плати ОСОБА_1

Галузевим державним архівом Міністерства оборони України видано довідку № 51/1/8761 від 05.07.2018 про те, що в архівних документах 513 бази автотранспорту і механізації значиться «Наказ начальника 513 бази автотранспорту і механізації № 216» від 14.12.1990 року про оголошення списку особового складу бази, котрі приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де зазначено, що водій ОСОБА_1 вважається таким, що приймав участь у роботах по ліквідації наслідків на ЧАЕС 18.09.1986.

У той же час, судом з'ясовано, що факт роботи позивача у зоні відчуження, зокрема у період з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були допитані в ході судового розгляду справи та показали, що разом із позивачем вони були зайняті на роботах в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобиль. Свідки зазначили, що вони вийшли на пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій відповідно до абзацу 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підтвердження своїх слів свідки надали копії довідок, в яких зазначено періоди, коли вони були зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобиль, а також належним чином завірені копії документів, які були на розгляді в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, та які були підставою для прийняття рішення для призначення свідкам пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі зменшенням пенсійного віку, в яких в тому числі йде мова про періоди коли свідки були зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За наведених обставин, судом встановлено, що факт роботи позивача у зоні відчуження, зокрема у період з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів підтверджується показаннями свідків, копіями довідок Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/8761 від 05.07.2018 та 513 Бази автотранспорту та механізації № 556 від 23.11.1992.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови у призначенні позивачеві пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки подані позивачем до Пенсійного фонду документи, які також наявні в матеріалах справи, є достатніми для призначення йому пільгової пенсії, передбаченої статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи».

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість призначення пенсії позивачеві зі зниженням пенсійного віку, оскільки з наданих позивачем документів не можливо визначити періоди, населений пункт чи обєкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Так, суд зауважує, що абзацом 7 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку № 22-1, на який у тому числі посилається відповідач заперечуючи проти позову, передбачено, що відповідний документ про участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС має містити відомості про: (1) період роботи, (2) населений пункт чи обєкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У даному випадку довідками, виданими Галузевим державним архівом Міністерства оборони України 05.07.2000 № 51/1/8761 та 513 Бази автотранспорту та механізації № 556 від 23.11.1992, показаннями свідків підтверджується, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема, у м. Чорнобиль у період з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів.

Разом цим, суд звертає увагу, що Порядок № 22-1 не містить вимог, які б давали підстави стверджувати, що такий період має обчислюватись виключно днями або вказівкою на конкретні календарні дати.

Таким чином довідки, які позивач подав до відповідача містять відомості про період роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також відомості про відповідну зону, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У свою чергу, відповідач на підтвердження обґрунтованості та законності прийнятого рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах згідно зі ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи будь-яких доказів, які б свідчили, що позивач не виконував робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не надав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було враховано документально підтверджених відомостей про період участі позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у звязку з чим останнім необґрунтовано прийнято рішення про відсутність у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 4738 від 14.03.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, з 01.01.2018, суд враховує наступне.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

У свою чергу, ознакою дискреційних повноважень є право субєкта владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії чи утримуючись від їх вчинення, діяти із певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень.

Оскільки позивачем були надані до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України усі документи, передбачені Порядком № 22-1 для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, та враховуючи те, що у позивача більше 15 років страхового стажу, про що свідчить наявний в матеріалах справи розрахунок страхового стажу, проведений відповідачем та відсутність інших обставин, окрім тих, що наведені в оспорюваному рішенні, які б виключали можливість призначення позивачеві пенсії за віком, вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком відповідно статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 5 років з 01.01.2018 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо дати призначення пенсії, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У пункті 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

З матеріалів справи слідує, що заяву про призначення пенсії позивач подав 14.12.2017, проте 01.01.2018 року досяг віку згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 5 років.

Отже, суд дійшов висновку про те, що днем призначення позивачу пенсії є день, наступний за днем досягнення пенсійного віку, тобто 02.01.2018, а тому позов підлягає задоволенню частково.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, той факт , що судом було задоволено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень протиправними, а позовна вимога про зобов'язання вчинити певні дії є похідною вимогою, то витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 0.0.1041869296.2, підлягають відшкодуванню позивачу з Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області за рахунок бюджетних асигнувань.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 4738 від 14 березня 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ - 37838060, місцезнаходження: вул. Головатого, 4 м. Бориспіль, Київська область, 08302) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, з 02 січня 2018 року.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ - 37838060, місцезнаходження: вул. Головатого,4 м. Бориспіль, Київська область, 08302) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.