Ухвала суду № 78756954, 21.12.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14641/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 грудня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача Ужгородської міської ради про визнання права власності.

Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.

Позивачем не визначено ціни позову, тоді як відповідно до положень п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити зазначення ціни позову.

У порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Предметом спору у даному випадку є нерухоме майно - «частина сараю під літ. «Д» загальною площею 18 м.кв. та сараю під літ. «К» загальною площею 22 м.кв. будинку АДРЕСА_1», який належить до категорії майнових. Тобто оспорюється право власності на нерухоме майно, а тому з огляду на вказану обставину даний позов носить майновий характер.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається - вартістю майна.

Крім того, обов'язок визначити ціну позову відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України покладається саме на позивача, і лише у разі, якщо визначена ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості майна, або точну ціну встановити неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

При цьому суд звертає увагу на те, що ціна позову повинна відповідати дійсній вартості майна саме на момент пред'явлення позову.

Окрім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно ст. 4 до Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу становить: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн.

Враховуючи, що на момент пред'явлення позову встановити точну вартість спірного майна а саме: на частину сараю під літ. «Д» та сараю під літ «К» будинку АДРЕСА_1, неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Таким чином, суд попередньо визначає розмір судового збору в розмірі 2000,00 грн. та з врахування сплаченого судового збору в розмірі 704,80 гривень, та позовних вимог, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1295,20 гривень.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998;Рахунок отримувача 31212206007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім цього, визначаючи сторони по справі, а саме відповідача, позивач у своїй заяві не вказав за якими ознаками вказана особа, Ужгородська міська рада є відповідачем, а саме - суб"єктом спірних правовідносин, з приводу яких саме цивільних правовідносин та з приводу якого цивільного права у позивача з вказаною особою виник цивільно-правовий спір.

В позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, зокрема, доказів існування спору з відповідачем з приводу володіння, користування та розпорядження належним йому майном, доказів відсутності державної реєстрації за ним права власності на гараж, який є предметом спору та, за її відсутності, доказів існування перешкод у здійсненні державної реєстрації в позасудовому порядку шляхом звернення до відповідних державних органів та отримання відмови в цьому; позивачем не обґрунтовано позовні вимоги до Ужгородської міської ради, не зазначено якими саме діями чи бездіяльністю та в який спосіб обмежено, порушено чи невизнано право власності позивача на спірне нерухоме майно.

При цьому, позивач не вказує в якому порядку та в який спосіб, згідно якого законодавства та які саме дії повинен вчинити орган місцевого самоврядування для визнати право власності на гараж позивача.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України в новій редакції.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання права власності - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.