Вирок № 78754388, 20.12.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/1401/16-к

Номер провадження 1-кп/194/15/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Солодовник І.С.,

за участю секретаря Сафонової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області кримінальне провадження (№ 12016040400000227) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого:

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- прокурора Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2,

- обвинуваченого ОСОБА_1,

- потерпілого ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 29.04.2016 року приблизно о 22-00 годині, прибув до гаражу № 126, який розташований по вул. І.Франко м. Тернівка Дніпропетровської області, знаючи про те, що одна з стін вказаного гаражу має пошкодження, з метою самозбагачення, з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проник через пролам в стіні до гаражу № 126, який належить потерпілому ОСОБА_3, та в якому знаходився автомобіль марки «Peugot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1, з якого таємно викрав:

- повний комплект сидінь, вартістю 24658,20 грн.,

- праву бокову декоративну накладку багажника з вирізом для динаміка, вартістю 746,85 грн.,

- автомагнітолу «Pioneer», вартістю 703 грн.,

- домкрат гідравлічний на 3 тони, вартістю 300 грн.,

- чотири акустичних автомобільних динаміки, марки «Panasonic CJ-A1700», вартістю 535 грн.

Вартість майна встановлена, згідно з висновками судово-товарознавчої експертизи № 2900-16 від 08.06.2016 року, судово-автотоварознавчої експертизи № 4/12.2-681 від 12.10.2016 року, судово-товарознавчої експертизи № 218 від 18.09.2017 року.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 26943,05 грн..

Крім того, ОСОБА_1, 10.05.2016 року, близько 23-00 години прибув до гаража № 126, який розташований по вул. І.Франко в м. Тернівка Дніпропетровської області, де знаючи про те, що одна із стін має пошкодження, з метою самозбагачення, з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через пролам в стіні проник до гаражу № 126, який належить потерпілому ОСОБА_3, з якого таємно, повторно викрав майно ОСОБА_3, а саме:

- водяний насос «Харків», вартістю 120 грн.,

- 50 кг металобрухту, вартістю 175 грн..

Вартість майна встановлена, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 2908-16 від 06.10.2016 року.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 295 грн..

Також, ОСОБА_1, не зупинившись на скоєному, 24.05.2016 року близько 05-00 години, прибув до гаражу № 126, який розташований по вул. І.Франко в м. Тернівка Дніпропетровської області, де достовірно знаючи про те, що гараж пошкоджений та частково розібраний, з метою самозбагачення, з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з даху вищевказаного гаражу, таємно, повторно викрав дві металеві рейки довжиною 4 м кожна, вартістю кожної 525 грн..

Вартість майна встановлена, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 2909-16 від 06.10.2016 року.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1050 грн..

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та пояснив у судовому засіданні, що в різні дні квітня-травня 2016 року, які відповідають датам зазначеним у обвинувальному акті, з гаражу № 126 в м. Тернівка Дніпропетровської області, за три рази викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_3. З видом, масою та кількістю викраденого, зазначених в обвинувальному акті згоден. Крім того, пояснив, що дійсно з даху вищевказаного гаражу ще викрав дві металеві рейки, при цьому він просив своїх знайомих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 допомогти йому, пояснивши їм, що це його гараж, він його придбав для розбирання, ОСОБА_4 на його прохання приїхав на автомобілі та він за допомогою тросу смикнув рейки з гаражу, який згодом рухнув. Також пояснив, що в момент крадіжки майна, він не бачив, що за його діями ніхто не спостерігав, отже був впевнений, що його ніхто не бачить, тобто усвідомлював, що його дії ніким не помічені. Коли вже викрав рейки з гаражу, якась жінка зробила зауваження, він сів до машини і поїхав. Цивільний позов заявлений потерпілим визнав в повному обсязі. Матеріальну шкоду за викрадене майно потерпілому відшкодував частково. У скоєному розкаявся, попросив вибачення у потерпілого за вчинене та просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні надав показання, пояснивши, що 03.05.2016 року йому зателефонував старший ряду гаражів та просив його подивитись в якому стані гараж. 04.05.2016 року він приходив до гаражу, відкрив його та зрозумів, що в його гаражі було скоєно крадіжку з його автомобіля, який знаходився в гаражі, він побачив пролом в стіні гаражу. 12.05.2016 року знову приходив до гаражу і побачив, що стіна в гаражі зруйнована ще більше. 24.05.2016 року йому зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що його гараж руйнують невідомі особи. Потім він довідався, що одним з яких був ОСОБА_1. ОСОБА_3 також зазначив, що свідок ОСОБА_7 робила зауваження ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ще двом братам, а тому вказані дії обвинуваченого слід кваліфікувати як грабіж, а ОСОБА_4 повинен відповідати як співучасник. Одну рейку він знайшов біля гаражу ОСОБА_1, друга рейка була здана на металобрухт. Крім того, пізніше, коли він приходив до свого гаража, то бачив автомобіль, на якому проїжджали ОСОБА_1 з ОСОБА_4, і ОСОБА_7 зазначила, що це вони, оскільки раніше бачила цей автомобіль. Також ОСОБА_3 доповнив, що він пізніше ще виявив, що у нього викрадено інше майно, човен алюмінієвий, але ніде не оформлений. Добровільної видачі речей не було. Досудове слідство проведене неякісно та не в повному обсязі. Просив суворо покарати обвинуваченого та призначити максимальне покарання, повязане з позбавленням волі, оскільки обвинувачений вчинив злочини при обставинах, які обтяжують його покарання, а саме умисно пошкодив його майно, вчинив повторно, створив небезпеку для інших осіб.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що навесні 2016 року на їх ряду гаражів, де він був старший ряду, перший та другий гаражі викупили для розбирання. Він побачив отвір з другого гаражу в третій гараж, який належить ОСОБА_3, через даний отвір могла залізти людина, але великі речі пройти б не змогли. Також свідок зазначив, що він зателефонував ОСОБА_3 та повідомив йому, що його гараж має пролом.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_1, вони зростали в одному дворі. Два роки тому, восени ОСОБА_1 сказав, що купив гараж для розбирання та попросив допомогти його розібрати, він прибув туди на автомобілі і поставив автомобіль біля воріт гаражу, при цьому сам сидів в машині та чекав, що відбувалось в гаражі йому невідомо. При цьому, в іншому гаражі, який належав ОСОБА_1, були ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Той гараж, який ОСОБА_1 сказав, що купив, був розвалений, даху не було, з нього можливо було взяти лише одні ворота та кусок рейки. Також, ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_1 просив його газнути та смикнути, згодом він зрозумів, що смикнув тросом рейку. Потім якась жінка почала робити зауваження, ОСОБА_5 сів до нього у машину та вони поїхали. Він зрозумів, що його ОСОБА_1 обдурив, що купив гараж.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є другом його старшого брата, з потерпілим ОСОБА_3 він не знайомий. Два роки тому, ОСОБА_1 йому повідомив, що купив гараж для розбирання. Він разом з ОСОБА_1 та братом ОСОБА_6 були в гаражі, який належить ОСОБА_1. Потім ОСОБА_1 пішов розбирати гараж, який він придбав, причепив рейку до машини та хотів мабуть її відвезти, однак прийшла жінка та стала кричати, що вони роблять. Після цього вони пішли. Свідок також зазначив, що ОСОБА_4 він тоді не знав, чи під'їжджав він тоді, чи підходив до гаражу йому невідомо. Він не вчиняв будь-яких дій, щоб допомогти ОСОБА_1 розбирати гараж та зрозумів, що це гараж не ОСОБА_1 тоді, коли жінка стала кричати.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що ніяких стосунків з обвинуваченим не має, потерпілий це її колишній сват. 24-25 травня 2016 року о 07-00 годині ранку, вона бачила з балкону, оскільки мешкає в будинку, який знаходиться навпроти гаражу ОСОБА_3, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4, який був водієм автомобіля «Лада», сірого кольору з білим трикутником на даху, і ОСОБА_5 смикнули за допомогою автомобіля рейку з даху гаражу потерпілого і він рухнув. Вони відвезли рейку до гаражу ОСОБА_1. Вона зробила їм зауваження, але вони не звернули на неї уваги, потім сіли до машини і уїхали з іншою рейкою. Через тиждень, вони з ОСОБА_3 прийшли до гаражу і бачили машину та ОСОБА_1.

Крім повного визнання своєї вини в інкримінованих кримінальних правопорушеннях винуватість ОСОБА_1 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, в судовому засіданні були досліджені наступні докази, долучені до матеріалів кримінального провадження, а саме:

- витяг з ЄРДР від 05.05.2016 року № 12016040400000227, яким підтверджується внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України (т. 2 а.с. 1);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 05.05.2016 року, з якого видно, що в період часу з січня 2016 року по 05.05.2016 року невідома особа таємно, шляхом пролому стіни, проникла до гаражу № 126, розташованого по вул. І.Франко в м. Тернівка, звідки скоїла крадіжку майна, яке належить ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 2-3);

- протокол огляду місця події від 05.05.2016 року та фототаблиць до нього, з яких видно, що оглядався безпосередньо гараж № 126, який розташований в масиві гаражів по вул. І.Франка в м. Тернівка Дніпропетровської області, де встановлено, що внутрішній замок гаражу пошкоджений, в гаражі безлад, в стіні гаражу є пролом розміром 60х40 см, стоїть автомобіль НОМЕР_2, в якому відсутні сидіння, акустична накладка, динаміки, автомагнітола (т. 2 а.с. 5-13);

- висновок судово-товарознавчої експертизи № 2900-16 від 08.06.2016 року, за яким встановлена залишкова вартість викраденого майна: автомагнітоли «Pioneer», вартість 703 грн., домкрат гідравлічний на 3 тони, вартість 300 грн. (т. 2 а.с. 15-17);

- протокол огляду предмету від 01.06.2016 року та фототаблиць до нього, з яких видно, що обєктом огляду є добровільно надані до огляду предмети, які вилучені, а саме: два передніх автомобільних сидіння, конструкція з задніми сидіннями на три секції, авто-компресор в сумці - чохлі, металевий рубанок для циркулярки (т. 2 а.с. 18-23);

- протокол огляду предмету від 01.06.2016 року та фототаблиць до нього, з яких видно, що обєктом огляду є добровільно надані до огляду предмети, які вилучені, а саме: автомобільна магнітола «Pionеer» DEN 153OR, два автомобільних динаміка «Panasonic» CJ-A 1700 (т. 2 а.с. 24-26);

- висновок судової автотоварознавчої експертизи № 4/12.2-681 від 12.10.2016 року, за яким встановлена ринкова вартість повного комплекту сидінь з салону від автомобіля «Peugeot Partner» 2002 року випуску, яка складає 24658,20 грн., ринкова вартість декоративної правої накладки багажника з вирізом для динаміка від автомобіля «Peugeot Partner» 2002 року випуску, яка складає 746,85 грн., ринкова вартість декоративної накладки на двигун від автомобіля «Peugeot Partner» 2002 року випуску, яка складає 945,34 грн. (т. 2 а.с. 31-36);

- витяг з ЄРДР від 12.05.2016 року № 12016040400000238, яким підтверджується внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України (т. 2 а.с. 37);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 12.05.2016 року, з якого видно, що в період часу з 15-00 години 07.05.2016 року до 08-00 години 12.05.2016 року невідомі особи таємно, шляхом пролому стіни, проникли до гаражу № 126, розташованого по вул. І.Франко в м. Тернівка, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 38-39);

- протокол огляду місця події від 12.05.2016 року та фототаблиць до нього, обєктом огляду якого був гараж № 126, розташований в масиві гаражів по вул. І.Франко в м. Тернівка Дніпропетровської області, замок та ворота не пошкоджені, відсутній водяний насос виробництва «Харків», 5 металевих кутів, різні металеві вироби, в стіні наявний отвір розміром 1,5х1 м (т. 2 а.с. 40-43);

- висновок судово-товарознавчої експертизи № 2908-16 від 06.10.2016 року, за яким встановлена загальна залишкова вартість викраденого майна: водяного насоса «Харків», вартість 120 грн., 50 кг металобрухту, вартість 175 грн. (т. 2 а.с. 46-48);

- витяг з ЄРДР від 24.05.2016 року № 12016040400000261, яким підтверджується внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 1 ст. 185 КК України (т. 2 а.с. 49);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 24.05.2016 року, з якого видно, що в період часу з 20-00 години 23.05.2016 року до 07-00 години 24.05.2016 року невідома особа, шляхом розбору стіни гаражу № 126, розташованого по вул. І.Франко в м. Тернівка, скоїла крадіжку двох рейок довжиною 4 м (т. 2 а.с. 50-51);

- протокол огляду місця події від 24.05.2016 року та фототаблиць до нього, обєктом огляду якого був гараж № 126, розташований в масиві гаражів по вул. І.Франко в м. Тернівка Дніпропетровської області, в якому розібрана ліва стінка, яка є і стіною гаражу № 125, відсутні дві металеві рейки, довжиною 4 м, на землі є сліди протектору шин, на відстані 10 м від гаражу лежить рейка довжиною 4 м (т. 2 а.с. 52-57);

- протокол огляду предмету від 01.06.2016 року та фототаблиць до нього, з яких видно, що обєктом огляду є автомобіль НОМЕР_3, який вилучено та має подряпини (т. 2 а.с. 61-63);

- висновок судово-товарознавчої експертизи № 2909-16 від 06.10.2016 року, за яким встановлена залишкова вартість залізного металобрухту вагою 150 кг у вигляді металевої рейки довжиною 4 м, яка складає 525 грн. (т. 2 а.с. 67-68);

- висновок судово-товарознавчої експертизи № 218 від 18.09.2017 року, за яким встановлена залишкова вартість акустичних автомобільних динаміків TM «Panasonic CJ-A1700», яка складає 535 грн. (т. 2 а.с. 80-81);

- протокол огляду предметів (речей) від 22.09.2017 року та фототаблиці до нього, з яких видно, що обєктом огляду є декоративна пластикова накладка на двигун автомобіля «Peugeot» та балонний (гайковий) ключ для коліс, які не вилучалися та зі слів потерпілого ОСОБА_3 помилково були включені ним до переліку викрадених предметів (т. 2 а.с. 83-84).

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009).

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, що при оцінці доказів суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши письмові матеріали, вважає, що вищевказані докази, які подані суду є належними, підтверджують час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінальних правопорушень - об'єктивну сторону, а також винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, форму його вини, а також корисливий мотив вчинення злочинів, а саме суб'єктивну сторону - прямий умисел.

Разом з тим, покази потерпілого ОСОБА_3 надані у судовому засіданні щодо кваліфікації дій ОСОБА_1, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), оскільки дії ОСОБА_1 щодо вчинення кримінального правопорушення бачила свідок ОСОБА_7, суд оцінює критично з тих підстав, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно вчинив крадіжку майна з гаражу № 126, який належить ОСОБА_3, оскільки усвідомлював, що його дії ніким не помічені саме в момент скоєння ним кримінального правопорушення, та вважав, що здійснює викрадення майна непомітно для потерпілого та інших осіб.

Згідно зправовими позиціями,викладеними уп.3постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №10від 06.11.2009року «Просудову практикуу справахпроти власності»,крадіжка (таємневикрадення чужогомайна)-це викрадення,здійснюючи яке,винна особавважає,що робитьце непомітнодля потерпілогочи іншихосіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Так, судам, розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв'язку з цим, викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні).

Крім того, з показів свідка ОСОБА_7, допитаної у судовому засіданні, встановлено, що вона 24-25 травня 2016 року о 07-00 годині ранку бачила біля гаражу ОСОБА_3, який знаходиться навпроти її будинку, автомобіль «Lada», за допомогою якого, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, смикнули рейку з даху гаражу і гараж рухнув, вона робила зауваження їм, однак з пояснень свідка не встановлено, що ОСОБА_1 саме в момент вчинення крадіжки майна з гаражу, який належить ОСОБА_3, усвідомлював, що його дії помічені іншими особами, оскільки з показів ОСОБА_7 видно, що вона вийшла та робила зауваження вже після того, як рухнув гараж. Аналогічні свідченням ОСОБА_7 надали свідчення ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Окрім цього, з показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено, що зі слів обвинуваченого ОСОБА_1 їм було лише відомо, що останній купив гараж та просив їх допомогти йому розібрати його, на що вони погодились та не усвідомлювали про злочинний умисел ОСОБА_1.

Також, суд критично оцінює покази потерпілого ОСОБА_3 щодо неякісного проведення досудового розслідування, оскільки це спростовується постановою слідчого СВ Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області про відмову в клопотанні (заяві) від 29.09.2017 року саме з цих підстав.

У відповідності до ст. 337 ч. 1 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно з частиною 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

У зв'язку з зазначеним, приймаючи до уваги, що судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення, суд не вправі за власною ініціативою вирішувати питання про можливу перекваліфікацію дій обвинуваченого, яка б погіршувала його становище.

При встановлених обставинах, суд за стійким внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, аналізуючи та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозвязку, дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушеннях в судовому засіданні доведена повністю поза розумним сумнівом та його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, а також обставини злочину, тяжкість його наслідків, думку потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Як розяснено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», із урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм участі, і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки, тощо.

У п. 3 вищезазначеної постанови вказано про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен зясувати його вік, стан здоровя, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сімї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини середньої тяжкості та тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочини середньої тяжкості та тяжкий злочин, посягнув на чуже майно. Суспільна небезпечність даного злочину визначається тим, що, вчиняючи крадіжку, винна особа позбавляє власника можливості володіти, користуватися та, як правило, розпоряджатися своїм майном, тобто тих трьох, гарантованих ч. 1 ст. 41 Конституції України повноважень, які в сукупності й утворюють право власності.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, помякшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає активне сприяння в розкритті злочину, щире каяття, часткове відшкодування шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочинів до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкого злочину, думки потерпілого, особи обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, обставин, які помякшують покарання активне сприяння в розкритті злочину, щире каяття, часткове відшкодування шкоди, відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння кримінальних правопорушень, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій обвинувачення із застосуванням ст.ст. 70, 75, 76 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на загальну суму 162558,20 грн., з яких: за матеріальну шкоду 112558,20 грн., за моральну шкоду 50000 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ст.ст. 128, 129 КПК України, цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, не врегульовані КПК України, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Що стосується стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 16постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1989року «Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при визначенні суми, що підлягає стягненню з засудженого або з цивільного відповідача, мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Вартість викраденого ОСОБА_1 майна встановлена згідно з висновками судово-товарознавчих експертиз № 2900-16 від 08.06.2016 року, залишкова вартість викраденого майна: автомагнітоли «Pioneer», складає 703 грн., домкрат гідравлічний на 3 тони, складає 300 грн., № 2908-16 від 06.10.2016 року залишкова вартість викраденого майна: водяного насоса «Харків», складає 120 грн., 50 кг металобрухту, складає 175 грн., № 2909-16 від 06.10.2016 року, встановлена залишкова вартість залізного металобрухту вагою 150 кг у вигляді металевої рейки довжиною 4 м, яка складає 525 грн., № 218 від 18.09.2017 року, встановлена залишкова вартість акустичних автомобільних динаміків TM «Panasonic CJ-A1700», яка складає 535 грн. та висновком судової автотоварознавчої експертизи № 4/12.2-681 від 12.10.2016 року, встановлена ринкова вартість повного комплекту сидінь з салону від автомобіля «Peugeot Partner» 2002 року випуску, яка складає 24658,20 грн., ринкова вартість декоративної правої накладки багажника з вирізом для динаміка від автомобіля «Peugeot Partner» 2002 року випуску, яка складає 746,85 грн., ринкова вартість декоративної накладки на двигун від автомобіля «Peugeot Partner» 2002 року випуску, яка складає 945,34 грн..

Згідно з кошторисною документацією, а саме договірною ціною на ремонт гаража у 2016 році, підготовленої ПП «Благоустрій -ХХІ» на замовлення ОСОБА_3 у відповідності до ДСТУ БД 1.1-1-2013 станом на 17.02.2016 року та долученою у судовому засіданні потерпілим, вартість будівельних робіт та інших витрат на гараж ОСОБА_3 становить 70354,28 грн..

Згідно з квитанціями про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження від 09.06.2016 року № 154346 та від 01.06.2016 року № 154345 на зберіганні в камерісхову ТернівськогоВП ПавлоградськогоВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті знаходяться: два передні автокрісла, автомобільний компресор, 3 секції задніх автокрісел, металевий предмет схожий на рубанок, автомагнітола «Pionеer», два автодінаміка, металева рейка, які необхідно повернути законному володільцеві потерпілому ОСОБА_3.

Відповідно до розписки від 19.12.2018 року, яка міститься в матеріалах справи, потерпілий ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди 1000 грн..

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнає цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_9 в частині майнової шкоди, часткове відшкодування завданої потерпілому матеріальної шкоди у розмірі 1000 грн., а також те, що речові докази, які знаходяться на зберіганні в камерісхову ТернівськогоВП ПавлоградськогоВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті будуть повернуті потерпілому, то відшкодуванню підлягають суми майнових збитків встановлених на підставі судових експертиз у кримінальному провадженні, кошторисної документації на гараж, які підтверджені документально, а саме на суму 71538,63 грн., а цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди частковому задоволенню. В іншій частині цивільного позову відмовити.

Вимоги ОСОБА_3 щодо відшкодування матеріальної шкоди, а саме вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобілю Peugeot Partner в сумі 56717,73 грн. та вартості відновлюваного ремонту автомобілю Peugeot Partner в сумі 177369 грн. відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 94-2/18 від 02.11.2018 року долученого ОСОБА_3 у судовому засіданні, необхідно залишити без розгляду, з роз'ясненням правових підстав для звернення із зазначеними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства, оскільки дані позовні вимоги потерпілим не заявлялись та цивільний позов не містить цих вимог.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд приходить до наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 ст.1167ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3, судом встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому спричинено моральну шкоду, так як мало місце душевне страждання повязане з викраденням майна та повною руйнацією гаражу, та хвилювання повязані з перевлаштуванням налагодженого ритму життя, ту обставину, що потерпілий є інвалідом 3 групи загального захворювання, тому, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди потерпілому, судом враховуються обставини та наслідки вчинення злочину, ступінь та форма вини обвинуваченого, визнання обвинуваченим цивільного позову в частині пред'явленої моральної шкоди в повному обсязі, принцип справедливості, співрозмірності, та реальності виконання судового рішення.

Таким чином, оцінюючи докази з точки зору їх належності, достовірності та достатності, суд вважає, що стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає матеріальна шкода в розмірі 71538,63 грн. та моральна шкода в розмірі 50000 грн..

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки,

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на ТРИ роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на ТРИ роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,ідентифікаційний номерНОМЕР_4,який зареєстрованийза адресою:ІНФОРМАЦІЯ_4,але фактичнопроживає заадресою:ІНФОРМАЦІЯ_5,на користьОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_6,ідентифікаційний номерНОМЕР_5,який зареєстрованийта проживаєза адресою:ІНФОРМАЦІЯ_7,бул-р.ОСОБА_10АДРЕСА_2, матеріальну шкоду в розмірі 71538 (сімдесят одна тисяча пятсот тридцять вісім) грн. 63 коп. та моральну шкоду в розмірі 50000 (пятдесят тисяч) грн..

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, але фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь державного бюджету витрати, повязані із залученням експертів на проведення судово-товарознавчих експертиз № 2900-16 від 08.06.2016 року у розмірі 176,20 грн., № 2908-16 від 06.10.2016 року у розмірі 352,40 грн., № 2909-16 від 06.10.2016 року у розмірі 352,40 грн..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, але фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави (одержувач платежу: УДКСУ у Шевченкінському районі м. Дніпр Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004; МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області) витрати повязані із залученням експерта на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1320,60 грн. (призначення платежу: за експертизу № 4/12.2-681 від 12.10.2016 року).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, але фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, витрати, повязані із залученням експерта на проведення судової товарознавчої експертизи (висновок № 218 від 18.09.2017 року) на користь СПДФО ОСОБА_11 (АТ «Укрсиббанк», р/р 5169307501162593) у розмірі 310,00 грн..

Речові докази - два передні автомобільні крісла, автомобільний компресор, три секції задніх автокрісла, металевий предмет схожий на рубанок для циркулярки, автомагнітолу «Pioneеr», два автодінаміки, металеву рейку, які знаходяться на зберіганні в камері схову Тернівського відділення поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 154346 від 09.06.2016 року, № 154345 від 01.06.2016 року) повернути законному володільцеві ОСОБА_3.

Речовий доказ автомобіль НОМЕР_6, сірого кольору, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_12 повернути законному володільцеві ОСОБА_12.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: І.С. Солодовник