Рішення № 78738534, 06.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/13411/18

Провадження № 2/520/6136/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Коваленко О.Б.,

За участю – секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області, ГУ ДКСУ в Одеській області, про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади , -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом доГУНП в Одеській області, ГУ ДКСУ в Одеській області, про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади, у якому просив стягнути на його користь моральну шкоду 50000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач за фактом скоєного злочину: ОСОБА_2 будучи допитаним в якості свідка в матеріалах досудового розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до ЄРДР № 12014160030000581 від 14.11.2014 (якому роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначене законом; роз'яснено зміст ст. 18 КПК України про свободу самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів чи членів сім'ї; у відповідності до ст. 67 попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання), про що в протоколі допиту свідка, мається підпис ОСОБА_2Д.), надав лжесвідчення про те, що ОСОБА_1, у стані алкогольного сп'яніння, почав кидатися у бійку до нього та його товариша ОСОБА_3, та що він та його товариш ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не наносили.Позивач є старшим офіцером міліції, поведінка в побуті, яка описана ОСОБА_3 в протоколі допиту, для нього є не сумісною з поняттям офіцера та правозахисника. Особи по справі встановлені, факт скоєного кримінального правопорушення доведено та підтверджено документально, показаннями свідків, але особі про підозру не повідомлено. Рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/9306/17-ц задоволено позов про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування у ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню відомості про яке внесено до ЄРДР № 12015160480007326. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/11859/17-ц задоволено позов про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування у ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню відомості про яке внесено до ЄРДР № 12015160480007326. 26.01.2018 ухвалою слідчого судді Київського районного суду місті Одеси по справі № 520/5873/18 визнано бездіяльність слідчого СВ Київського ВП у місті ОСОБА_3 ГУНП в Одеській області по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до ЄРДР №12015160480007326 із зобов'язанням вчинити певні дії. Жодної процесуальної дії по кримінальному провадженню як не проводилось, так і не проведено, позивача навіть не допитано у кримінальному провадженні та не видано копії витягу з ЄРДР, тобто строк досудового розслідування складає 33 місяця, рішення по справі не прийнято, права від скоєного кримінального правопорушення не захищені та не поновлені, особи, які скоїли кримінальне правопорушення, до відповідальності не притягнути, що ніяк не узгоджується з нормою права, встановленою ст. 2 КПК України, згідно з якою завданням кримінального провадження є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування; ст. 28 КПК України про проведення досудового розслідування в розумні строки. Ціна позову складає 50.000,00 грн. та ґрунтується на тривалості бездіяльності посадових осіб СВ Київського ВП у місті ОСОБА_3 ГУНП з Одеській області, якою позивачу та його родині завдано моральної шкоди, яка виражається у душевних стражданнях, нервових стресах, які вони переносять у зв’язку із незахищеністю та не поновленням прав, від скоєного кримінального правопорушення у відношенні родини, порушенням життєво важливих сімейних зв'язків - неможливістю жити повною родиною, не притягненням до відповідальності осіб, які скоїли кримінальне правопорушення. А також у зв'язку з тривалою участю у судових засіданнях, на що витрачено особистий час, призначений для роботи, виховання дитини та відпочинку.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою судді від 03.10.2018 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідач ГУ ДКС України в Одеській області у відзиві заперечували проти позову.

Відповідач ГУНП в Одеській області надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.12.2015 року ОСОБА_1 Феліксивич звернувся з заявою про скоєне у відношенні позивача кримінальне правопорушення до Київського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області, відомості про яке внесено до ЄРДР № 12014160030000581 від 14.11.2014 року. 21.01.2018 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області задоволено. Визнано бездіяльність слідчого Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській та зобов’язано слідчого, яким здійснюється досудове рослідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 12015160480007326 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 КК України, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 19.01.2018 року, реєстраційний номер У-135.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами, діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173,1174 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржувалася бездіяльність посадових осіб, і ця бездіяльність посадових осіб рішенням доданим до позову фактично визнавалась незаконною. Досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні триває.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктами 1, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45 (далі - Порядок) передбачено, що він визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами.

Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Таким чином, суд вважає, що позивач зазнав моральних страждань з приводу незаконної бездіяльності посадових осіб, тобто протиправної поведінки, щодо бездіяльності по розгляду заяви у розумні строки, а тому позов підлягає задоволенню частково за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 гривень, яку суд вважає достатньою для відшкодування моральних страждань позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 19, 81, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 1174 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області, ГУ ДКСУ в Одеській області, про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади, - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 (п’ять тисяч) гривень за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом 30 днів з дати його проголошення.

Суддя Коваленко О. Б.