Ухвала суду № 78738435, 19.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21548/18

Провадження № 1-кс/522/23205/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В.

при секретарі Торчинській О.О.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Південного регіону України підполковника юстиції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, заступника начальника команди СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 42018160690000209 від 14.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Папуша Ю.І.

захисника – ОСОБА_3, ОСОБА_4

підозрюваного – ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом УСБ України в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженню № 42018160690000209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Головної військової прокуратури та військової прокуратури Південного регіону України.

У ході досудового розслідування встановлено, що наказом начальника директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця від 12.03.2018 № НОК-205/ОС ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника команди структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 та 20 Положення про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.1994 № 7 (далі – Положення) працівники відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті (далі – ВОХР) зобов'язані здійснювати охорону вантажів на шляху прямування та в парках станцій за переліком, затвердженим Мінінфраструктури, профілактичні заходи, спрямовані на запобігання крадіжкам вантажів, матеріальних цінностей; проводити затримання розкрадачів вантажів та матеріальних цінностей; чесно і сумлінно виконувати службові обов'язки, суворо дотримуватися законів України, вимог цього Положення, інструкцій та інших нормативних актів з питань забезпечення збереження вантажів, охорони об'єктів і пожежної безпеки.

Приміткою до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 3682, 369 цього Кодексу визначені особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_2, як заступник начальника команди СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», при виконанні службових обов’язків за посадою постійно здійснює функції представника влади, у зв’язку з чим є службовою особою.

Відповідно до п. п. 2.3., 2.7 посадової інструкції заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ОСОБА_2 зобов’язаний особисто контролювати несення служби та здійснювати оперативне керівництво підрозділами воєнізованої охорони Запорізького регіону, організовувати та контролювати проведення розглядів випадків неохоронних перевезень, оформлення матеріалів; здійснювати контроль за дотриманням перепусткового режиму на об’єктах залізничного транспорту, попередженням порушень встановленого порядку та самовільного проїзду в вантажних поїздах

31.05.2018 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника служби безпеки ПП «АО Райзинг».

На початку червня 2018 року ОСОБА_5 стало відомо, що 04.04.2018 стосовно працівника ПП «АО Райзинг» ОСОБА_6, невстановленими у ході слідства працівниками команди СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» було застосовано побої та повідомлено, що службові особи вказаного підприємства не будуть допускатись на території залізничної станції «Запоріжжя Ліве», поки керівництво ПП «АО Райзинг» не вирішить усі питання з начальником команди СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_2

Після цього, 05.06.2018 ОСОБА_5 отримав від директора ПП «АО Райзинг» ОСОБА_7 номер телефону заступника начальника команди СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_2 для організації зустрічі та вжиття заходів для недопущення у подальшому подібних ситуацій та узгодження порядку належного здійснення охорони супроводжуємого ПП «АО Райзинг» товару.

Під час телефонної розмови зі ОСОБА_2 останній повідомив ОСОБА_5, що володіє ситуацією та може все залагодити, після чого надав номер мобільного телефону ОСОБА_8 та повідомив, що це його довірена особа та що саме з ним ОСОБА_5 повинен зустрітись та вирішити питання.

Цього ж дня, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що його номер телефону надав ОСОБА_2 після чого домовився про зустріч.

У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_5 зустрівся в м. Запоріжжі з ОСОБА_8 в його офісі, розташованому на 3-му поверсі будівлі, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 9. Під час особистої розмови ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_2 висунув вимогу ОСОБА_5, про те, що він повинен надавати ОСОБА_2, 19-го числа кожного місяця, через нього або інших осіб на яких він вкаже грошові кошти у розмірі 750 грн. за здійснення належної охорони залізничних вагонів (цистерн) із пальним, не допущення крадіжок та не перешкоджання працівникам ПП «АО Райзинг» виконувати їх службові обов’язки під час їх перебування на залізничній станції «Запоріжжя Ліве» охорону, якої здійснює команда СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Також, ОСОБА_8 вказав, що з метою точного підрахунку вагонів (цистерн) з пальним, охорону та супроводження, яких здійснює ПП «АО Райзинг» та, які слідують через залізничну станцію «Запоріжжя Ліве» ОСОБА_5 повинен кожного разу відправляти смс-повідомлення на мобільний телефон ОСОБА_9 з номерами вагонів (цистерн).

Після цього, ОСОБА_8 наголосив, що в разі відмови ОСОБА_5 сплачувати щомісячно неправомірну вигоду ОСОБА_2 у працівників ПП «АО Райзинг» будуть проблеми під час виконання ними своїх службових обов’язків, а крадіжки з вагонів (цистерн) під час їх перебування на залізничній станції «Запоріжжя Ліве» будуть продовжуватись.

У подальшому, 14.06.2018 на підставі заяви ОСОБА_5 про вчинення злочину внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а він почав діяти під контролем правоохоронних органів.

Так, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за пособництва ОСОБА_8, який 19.06.2018 близько 22 год. 07 хв., перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тиражна, 70, на території АЗС «Шелл», в автомобілі НОМЕР_1 вимагав та одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 11тис. 500 грн. для подальшої передачі ОСОБА_2

Він же, ОСОБА_2, діючи повторно, з тих же мотивів та спонукань, за пособництва ОСОБА_8, який 19.07.2018 у період часу з 14 год. 15 хв. по 14 год. 20 хв., перебуваючи в м. Запоріжжя, по вул. Макаренка, 9, в автомобілі Mercedes-Benz ML, н.з. KCR056 одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 37 тис. грн. для подальшої передачі ОСОБА_2

20.07.2018 близько 16 години 55 хвилин ОСОБА_5 перебуваючи в м. Рівне, на виконання вказівки ОСОБА_8, який діяв з прямим умислом, з корисливих мотивів, повторно, за наказом ОСОБА_2, переказав через термінал Приватбанку на банківську картку № 5168757363666696, що належить ОСОБА_10 частину неправомірної вигоди в розмірі 6 тис. грн. для подальшої передачі ОСОБА_2

Він же, ОСОБА_2, діючи повторно, з тих же мотивів та спонукань, за пособництва ОСОБА_8, який 17.08.2018 о 12 год. 15 хв., перебуваючи в м. Запоріжжя, по вул. Перемоги (біля пам’ятника воїнам-авіаторам), в автомобілі НОМЕР_2,одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 64 тис. 500 грн. для подальшої передачі ОСОБА_2

Він же, ОСОБА_2, діючи повторно, з тих же мотивів та спонукань, за пособництва ОСОБА_8, який19.09.2018 в період часу з 14 год. 56 хв. по 15 год. 08 хв. перебуваючи в м. Запоріжжя по вул. Макаренка, 9, на третьому поверсі в офісному одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі39 тис. грн. для подальшої передачі ОСОБА_2

Він же, ОСОБА_2, діючи повторно, з тих же мотивів та спонукань, за пособництва ОСОБА_8, який повідомив ОСОБА_5, що він повинен передати частину неправомірної вигоди в розмірі 23 тис. 300 грн. ОСОБА_11

Після чого, на виконання вказівки ОСОБА_8 25.10.2018 у період часу з 16 год. 58 хв. по 17 год. 01 хв. перебуваючи в м. Запоріжжя по вул. Макаренка, 9, в автомобілі Mercedes-Benz ML, н.з. KCR056 ОСОБА_5 передав частину неправомірної вигоди в розмірі 23 тис. 300 грн. ОСОБА_11 для подальшої передачі ОСОБА_2 та ОСОБА_8

Він же, ОСОБА_2, діючи повторно, з тих же мотивів та спонукань, за пособництва ОСОБА_8, 09.11.2018 у період часу з 11 год. 37 хв. по 11 год. 53 хв. перебуваючи в м. Запоріжжя по вул. Запорізька, 1В, на стоянці супермаркету «Епіцентр» в автомобілі НОМЕР_3 одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 30 тис. грн.

17.12.2018 близько 14 год. 00 хв., діючи повторно, з тих же мотивів та спонукань, з метою реалізації раніше визначеного плану, за пособництва ОСОБА_8, перебуваючи на території автомобільної стоянки на території супермаркету «Епіцентр», що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1В ОСОБА_2 вимагав та одержав від ОСОБА_5 чергову частину неправомірної вигоди в розмірі 146 200 грн., яку останній за вказівкою ОСОБА_2 поклав до приладової ніші (бардачок) його автомобіля НОМЕР_3, після чого, він, ОСОБА_2, був затриманий працівниками правоохоронного органу, а його злочинна діяльність припинена. Загалом ОСОБА_2, діючи повторно, з тих же мотивів та спонукань, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 вимагав та одержав неправомірну вигоду на загальну суму 357 500 гривень.

Таким чином, за викладених вище обставин ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

17.12.2018 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України та 18.12.2018 року підозрюваному ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

У зв’язку з чим, прокурор звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може здійснювати вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, окрім цього просив застосувати заставу як альтернативний запобіжний захід, у розмірі, який перевищує максимальну межу для санкції інкримінованому ОСОБА_2, статті, мотивуючи тим, що державі завдано збитків на дуже велику суму, а тому просив застосувати заставу у розмірі 3 013 020 (три мільйони тринадцять тисяч двадцять) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки орган досудового розслідування не обґрунтував необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, та недостатність застосування до ОСОБА_2 іншого, менш суворого запобіжного заходу. У ОСОБА_2 міцні соціальні зв’язки, він має дружину, неповнолітню дитину, є пенсіонером МВС, має нагороди, має мати-пенсіонерку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. Орган досудового розслідування ніяк не обґрунтував строк саме 60 днів для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Стан здоров’я підозрюваного ОСОБА_2 не дозволяє утримувати його під вартою. Щодо застосування застави як альтернативного запобіжного заходу, всі грошові кошти у ОСОБА_2 були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання та роботи.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання прокурора, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_2 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, зважаючи на тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання ОСОБА_2 винним, є ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, які до теперішнього часу не допитані, з метою схилення останніх до зміни показань у кримінальному провадженні.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та запобігання спробам здійснювати вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Пред’явлена ОСОБА_2 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомлення про злочин Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБ України та їх матеріалами за результатами виконання доручень прокурора; показами заявника ОСОБА_5; протоколом затримання ОСОБА_2 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом обшуку автомобіля НОМЕР_4, яким користувався ОСОБА_2, під час якого виявлено предмет неправомірної вигоди, протоколами допитів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов’язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України слідчий суддя встановив, що застава у зазначених ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов’язків, та застава відносно ОСОБА_2 може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.

Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного та його майновий стан, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням його майнового стану, беручи до уваги, що ОСОБА_2 є пенсіонером МВС, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, хворіє тяжким захворюванням, проте ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов’язаного із займаною ним посадою, зважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчо-оперативні заходи, вважаю, що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним своїх обов’язків, а тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора військової прокуратури Південного регіону України підполковника юстиції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській УВП-21 строком на 2 (два) місяці.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 528 600 (п’ятсот двадцять вісім шістсот) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/23205/18.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов’язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) не відлучатися з м. Запоріжжя Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз’яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 2 (два) місяці та обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 17.12.2018 року.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 15.02.2019 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Іванов В.В.

19.12.2018