Ухвала суду № 78729601, 22.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15064/17

Провадження №: 6/755/785/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

"22" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Гончарука В.П.

з секретарем Красновою І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася до суду за участю заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року. Свої вимоги мотивувала тим, що 28 березня 2014 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків було розглянуто справу і прийнято рішення по справі, відповідно до якого задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 1 618 493,06 грн. та третейський збір в розмірі 16 584,93 грн. Дане рішення заявник вважає незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки рішення ухвалено з порушенням підвідомчості розгляду справ. У зв'язку з цим заявник просить скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року.

Одночасно заявником подано заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 02 жовтня 2014 року.

Представник заявника у судове засідання не з'явилася, хоча повідомлена про час і місце розгляду справи належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Сторони по справі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомили..

Відповідно ч. 2 ст. 457 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази та наведені заявником доводи щодо підстав для скасування рішення третейського суду, суд приходить до наступного.

28 березня 2014 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків у справі № 426/14 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту було ухвалено рішення, яким було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 618 493,06 грн. та третейський збір в розмірі 16 584,93 грн.

За вимог ч.ч. 1, 3, 5 ст. 454 ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом. Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п'ятою або шостою цієї статті, повертається.

За вимог ст. 389-1 ЦПК України, в редакції чинній на час подання заяви до суду, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до положень частини першої статті 73 ЦПК України, в редакції чинній на час подання заяви до суду, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

У заяві про скасування рішення третейського суду заявник посилається на те, що про існування рішення третейського суду йому стало відомо 01 вересня 2017 року, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження представником заявника, яке було відкрито на підставі виконавчого листа виданого на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року № 426/14.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе поновити заявнику строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду.

Судом встановлено, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків ухвалено на підставі укладеного 15 червня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 договору кредиту № 07.1/163-7.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Спір може бути переданий на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Законом України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам, частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» було доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Вказаний Закон набрав законної чинності 12 березня 2011 року.

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-64цс15 від 20 травня 2015 року визначено, що «Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року. На час укладання кредитного договору (15 листопада 2011 року) Закон України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). З огляду на наведене суди дійшли правильного висновку про те, що третейське застереження в кредитному договорі від 15 листопада 2011 року між фізичною особою (споживачем) і банком було укладено в порушення вимог пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», і в цій частині кредитний договір слід визнати недійсним».

Крім того, у правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 02 вересня 2015 року у справі № 6-856цс15, визначено, що відповідно до статті 3895 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано якщо справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину 1 статті 6 Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Рішення третейського суду, про скасування якого просив заявник, ухвалено після внесення зазначених змін до Закону. Суди, розглядаючи заяву про скасування рішення третейського суду на вказану обставину не звернули уваги та відмовили у її задоволенні, помилково пославшись на те, що спір, який виник між сторонами, не є спором щодо захисту прав споживачів. Оскільки заявник є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Цивільного процесуального кодексу України, рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

З огляду на викладене, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року - підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 5, 6, 12 Закону України «Про третейські суди», ст. 1 Закону країни «Про захист прав споживачів», ст.ст. 454-458, 460 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28 березня 2014 року у справі № 426/14.

Скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 426/14 від 28 березня 2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: