Ухвала суду № 78727113, 20.12.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

20.12.2018

Справа № 642/687/15ц

6/642/229/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 р. Ленінський районний суд м Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі:

головуючого- судді- ОСОБА_1,

при секретарі- Алімурадовій Т.Я.

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2, стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна», зацікавлена особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

26.11.2018 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про визнання виконавчого листа №642/687/15-ц, виданого Ленінським райсудом м. Харкова від 20.02.2015 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 406 077 грн.68 коп. таким, що не підлягає виконанню. Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Ленінського райсуду м. Харкова від 20.02.2015 року з нього на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 406 077 ,68 грн. та заборгованість про кредитування поточного рахунку в розмірі 13 406,49 грн. 31.08.2018 р. між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу №б/н від 31.01.2018 на підставі якого відступлено право вимоги до нього за кредитним договором №CL-705/298/2008 від 05.09.2008. В заяві зазначено що у 2018 році він виконав зобов’язання за кредитним договором, про що ТОФ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» від 09.11.2018 року видано довідку про відсутність заборгованості. Посилаючись на припинення обов’язку боржника з підстав його виконання за ст.599 ЦК України, ОСОБА_2, просив задовольнити його заяву.

Ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 27.11.2018 року призначено розгляд заяви.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву, посилаючись на обставини, викладені в ній. Прохав визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Пояснив що йому не відомо виконане судове рішення чи ні, однак відсутність боргу підтверджується довідкою зацікавленої особи.

Представник ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» у судове засідання не з’явились, надали до суду заяву з проханням проводити засідання у їх відсутність, прохали розглянути заяву в порядку чинного законодавства. Також вважали що вони повинні бути залучені до участі в справі як правонаступника. Вимог про заміну сторони у виконавчому провадженні не заявили.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг України» до судового засідання не з’явився, про день та час слухання заяви повідомлявся належними чином. Причини неявки суду не відомі.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши представника заявника, вважає заяву такою, яка не підлягає задоволенню з наступних підстав:

відповідно до ч..ч1,2,3,4 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського райсуду м. Харкова від 20.02.2015 року з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стягнуто заборгованість за кредитним договором №CL-705/298/2008 від 05.09.2008 та заборгованість за кредитним договором №705/748/08/01 про кредитування поточного рахунку разом у розмірі 1 406 077 грн.68 коп.

На вимогу позивача, 04.06.2015 року на виконання Рішення суду від 20.02.2015р. видано виконавчий лист.

Відомостей про відкриття виконавчого провадження суду не надано.

31.08.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір факторингу №б/н від 31.01.2018 на підставі якого відступлено право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №CL-705/298/2008 від 05.09.2008 року.

У 2018 році ОСОБА_3 виконав зобов’язання за кредитним договором, про що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» від 09.11.2018 року, вих. №Д0911/11 видано довідку про повне погашення заборгованості по кредитному договору №CL-705/298/2008 від 05.09.2008 року. В довідці зазначено що в повному обсязі погашено заборгованість за договором №705/748/08/1 про кредитування поточного рахунку.

ОСОБА_3 надав до суду квитанцію від 05.10.2018 р. та квитанцію від 09.10.2018 року з призначенням платежу: погашення заборгованості у розмірі 11 910 грн. та у розмірі 1 500 грн., що разом становить 13 410 грн.

Заявник,в супереч ст.ст.76-81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів того, що він виконав рішення суду від 20.07.2015 року і сплатив стягувачу заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 406 077 грн.68 коп. – тобто виконав рішення суду що є його обов’язком.

Зважаючи на те, що суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 погасив стягувачу заборгованість за рішенням суду у розмірі 1 406 077 грн.68 коп., суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з підстав, передбачених ст. 432 ЦПК України.

Частиною 1 ст.432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Підстави для цього зазначені у ч. 4 ст. 432 ЦПК.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV є закінчення виконавчого провадження.

Чинним цивільно-процесуальним законодавством чітко не визначено поняття «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з ново виявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.

Так, зобов'язання можуть припинятись внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Оскільки процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є наведені вище підстави, суду, всупереч ст.ст. 76-81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів виконання рішення суду за кредитним договором в розмірі 1 406 077 грн.68 коп. станом на час розгляду справи у суді, відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з підстав ст. 432 ЦПК України.

З огляду на наведене суд вважає що в разі добровільного виконання рішення суду повинні застосовуватись норми спеціального законодавства а саме положення Закону України «Про виконавче провадження» за якими виконавча служба закінчує виконавче провадження а не суд визнає виконавчий лист таким що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 11, 76-81, 260,261, 432 ЦПК України, п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна», зацікавлена особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення через Ленінський р/с м. Харкова. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали , зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Є.Б. Ольховський