Вирок № 78726588, 20.12.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/422/18

Номер провадження 1-кп/623/290/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді: Винниченка П.П.,

за участю секретаря: Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора: Павленко М.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження №12017220320001354 від 01 грудня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм, Харківської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, одруженого, є особою з інвалідністю ІІ групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, мобільний телефон НОМЕР_2, раніше судимого:

1) 14.11.1996 Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України - 1 рік випробувального терміну;

2) 26.11.1997 Борівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 229-6, ст. 43 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 23.07.2002 Борівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України - 1 рік випробувального терміну;

4) 13.02.2003 Ізюмським районним судом Харківської області за ч.3 ст.307, ст.71 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

5) 20.04.2012 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.263, ст.71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі;

6) 05.05.2014 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України - 2 роки випробувального терміну;

7) 14.07.2014 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.311, ч.1 ст.315, ч.1 ст. 317, ст.70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі,

звільнений умовно-достроково 26.09.2017 з Жовтневої ВК Харківської області (№17) на не відбутий строк 33 дні на підставі ухвали Балаклійського районного суду від 18.09.2017,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2017 року, приблизно о 10 годині ранку, ОСОБА_1 діючи з метою виготовлення наркотичного засобу для особистого вживання, в магазині «Пікнік», розташованому біля центрального ринку по вул. Капітана Орлова у м. Ізюм Харківської області придбав насіння маку та в будівельному магазині, розташованому на центральному ринку по вул. Гагаріна у м. Ізюм Харківської області у полімерній пляшці, об'ємом 0, 33 л придбав розчинник «650», які переніс до своєї квартири АДРЕСА_1, за допомогою яких 23.12.2017 приблизно о 12.00 год. незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи з метою вжиття шляхом ін'єкцій, який незаконно зберігав у вказаній квартирі за місцем свого мешкання без мети збуту до 23 грудня 2017 року.

23 грудня 2017 року о 14 годині 15 хвилин, на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 в якій проживає ОСОБА_1, виявлено та вилучено полімерну пляшку з рідиною коричневого кольору, яка містить у своєму складі згідно з висновком судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 31.01.2018 за № 2910, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - концентрат з макової соломи, маса якого в перерахунку на суху речовину становить - 0, 9413 грам, який ОСОБА_1 зберігав за вказаною адресою для особистого вживання без мети збуту, тим самим останній у порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року, незаконно виготовив та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, для особистого вживання без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - злочині, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся. повідомив, що хворіє на туберкульоз легенів, потребує посиленого лікування, яке не зможе отримувати в умовах позбавлення волі. На підтвердження цієї інформації надав суду довідку від КНП ХОР «ОПТД №4», в якій повідомляється, що ОСОБА_1 з 02.07.2018 по теперішній час перебуває на стаціонарному етапі лікування в КНП ХОР «Обласний протитуберкульозний диспансер №4», переривати курс лікування не рекомендується, так як це може призвести до загострення хвороби та виникненню ускладнень, а також виписку №124 з медичної картки, в якій повідомляється, що ОСОБА_1 має такий діагноз: МРТБ верхньої частки лівої легені; ампутаційна культя верхньої третини лівого стегна (ампутація в 2012 році з приводу флегмони стегна); виражене порушення статики та динаміки ходи.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши покази обвинуваченого, матеріали про особу обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст.309 КК України, як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що за вищевказаною адресою обвинувачений мешкає разом з дружиною, з рідними підтримує дружні стосунки, з сусідами не конфліктує, є особою з інвалідністю ІІгрупи у зв'язку з порушенням опорно-рухового апарату (втрата нижньої кінцівки) якій протипоказано фізичну працю, проживає за рахунок допомоги по інвалідності, має спокійний характер, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, алкогольними напоями не зловживає, наркотичні речовини вже не вживає. В скоєному ОСОБА_1 щиро кається, має намір нових злочинів не скоювати.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, а саме ч.2 ст. 309 КК України - відповідно до ст.12 КК України віднесений до злочину середньої тяжкості.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлені.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.1 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 зі змінами від 06.11.2009 звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Судові витрати згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 1430 грн. 00 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, одружений, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше 7 разів судимий, в тому числі й за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на високому рівні ризик повторного вчинення правопорушення та на середньому рівні ризик небезпеки для суспільства, а також враховуючи, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІгрупи, на даний час перебуває на стаціонарному етапі лікування в КНП ХОР «ОПТД №4», суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з застосуванням ст. 75, 76 КК України.

Керуючись статтями 373, 374, КК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох ) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 ( два ) роки.

Відповідно до ч.1 п.1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1наступні обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст.76 КК України на ОСОБА_1додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно засудженого ОСОБА_1не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1судові витрати на проведення експертизи - дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»№ 2910 від 31.01.2018 року у розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС в Комінтернівському районі м. Харкова з позначкою виду платежу: «за експертні послуги».

Речові докази: полімерний пакет експертної служби МВС України, в якому знаходяться об'єкти № 1,2, що були поміщенідо камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області (квитанція № 130 від 07.02.2018), після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: П.П. Винниченко