Ухвала суду № 78726153, 19.12.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

19.12.2018

Справа 642/510/15ц

Провадження 2зз/642/25/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) в складі:

головуючого - судді Ольховського Є.Б.,

за участі секретаря Алімурадової Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду заяву представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -

встановив:

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 07.09.2018 року звернулась до суду з заявою, в якій прохала скасувати заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 29.09.2015р. по цивільній справі № 642\510\15ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ТОВ «Територія виробництва», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційна служба Головного управління юстиції у Харківській області про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, яким було заборонено відчуження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сіриківська, б. 1.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що під час розгляду справи арешти, як заходи забезпечення позову, було накладено на нежитлові приміщення, які є майном ТОВ «Територія виробництва» щодо яких виник спір, на даний час арештовані відповідно до зазначеної ухвали нежитлові приміщення зареєстровані за ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, прохала задовольнити заяву та скасувати арешт з нежитлових приміщень, вказавши, що приміщення належать позивачу та необхідність накладеного раніше арешту - відпала.

Представник ТОВ «Територія виробництва» ОСОБА_5, заперечувала проти задоволення заяви, вказавши, що вказане питання вдже розглядалось Ленінським р/с м. Харкова та ухвалою від 19.12.2017 року в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову – було відмовлено. Представником ОСОБА_1 вказана ухвала оскаржувалась до Апеляційного суду однак в задоволенні апеляційної скарги було відмовлено. Ніяких нових обставин заява представника ОСОБА_1 від 07.09.2018 року – не містить.

Інші учасники провадження до суду не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Ухвалою Ленінського р/с м. Харкова від 19.12.2017 року було відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 в скасуванні заходів забезпечення позову. При цьому судом було встановлено що «в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ТОВ «Територія виробництва», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційна служба Головного управління юстиції у Харківській області про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, за клопотанням позивача забезпечено позов та накладено арешт на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сіриківській, буд.1, що належали ТОВ «Територія виробництва».

Відповідно до ч.1,2 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться ц нього чи інших майно осіб.

Відповідно до абз.2 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016р. №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов’язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. ст. 15,16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно п.2 позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Як вбачається з інформаційної довідки, майно, на яке накладено арешт і щодо якого позивач заявляє клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відповідачеві не належать, а отже спір щодо зняття арешту з цього майна має розглядатися у позовному провадженні.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Натомість доказів виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 12.06.2017р. матеріали справи не містять і сторонами в судовому засіданні не надані».

Згідно до положень п.6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Заява представника ОСОБА_1 від 07.09.2018 року обґрунтовує появу нових обставин - набуттям сили нової редакції ЦПК України, однак 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Закону України № 2147 від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, а саме: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином на день винесення ухвали Ленінським р/с м. Харкова від 19.12.2017 року вже діяла нова редакції ЦПК України, так само як і на день розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 19.12.2017 року, отже вважати, що у представника ОСОБА_1 з’явились нові обставини – у суду підстав немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 150, 158, 259 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області на період дії перехідних положень через суд першої інстанції шляхом подачі Апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є.Б. Ольховський