Рішення № 78722875, 20.12.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2018 року Провадження №2/425/746/18

Справа №425/3113/18

м.Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Москаленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Окрошко О.О.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області в особі служби у справах дітей Рубіжанскої міської ради Луганської області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-

встановив::

11.10.2018 позивач звернувся до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з позовом про позбавлення батьківських прав до ОСОБА_2.

В обґрунтування позову позивач вказав, що на підставі рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 05.07.2016 року №228 малолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на первинному обліку служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області як дитина, позбавлена батьківського піклування та передано на виховання бабусі опікуну, ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Мати дитини, ОСОБА_2, згідно вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 13.05.2016 року відбувала покарання в місцях позбавлення волі, а відомості про батька у свідоцтві про народження дитини внесені зі слів матері, відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.

05.05.2018 року відповідач повернулась з місць позбавлення волі та 22.05.2018 року звернулась до служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області з заявою про повернення їй на виховання та спільне проживання дочки - малолітньої ОСОБА_1.

З метою соціальної адаптації та отримання допомоги в працевлаштуванні, відповідач була взята на соціальний супровід Рубіжанським міським центром соціальних служб для сім,ї, дітей та молоді.

29.05.2018 року служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області обстежила житлово- побутові умови проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1; перевірила наявність заробітку чи іншого доходу та підготувала Висновок № 385 від 29.05.2018 року про можливість передачі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого виховання матері.

На засідання виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області, яке відбулося 05.06.2018 року, був винесений проект рішення про припинення дії рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 05.07.2016 року №228 про надання дитині правового статусу та влаштування під опіку, а також

повернення малолітньої ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 на виховання та проживання до матері. Але зазначене рішення не було прийнято, оскільки відповідач не з,явилась до служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області для ознайомлення з протоколом засідання виконавчого комітету.

25.06.2018 року від опікуна дитини- ОСОБА_3 надійшла заява, в якій остання повідомила, що після того, як ОСОБА_2 дізналась про відмову в поверненні їй дитини, вона вчинила сварку та 15.06.2018 року виїхала за межі України до серпня 2018 року.

Згідно інформації Рубіжанської ЗОШ №10, утриманням , вихованням та навчанням ОСОБА_1, займається опікун дитини - ОСОБА_3. Мати дитини, ОСОБА_2 у період з 01.05.2015 по вересень 2018 року навчальний заклад дочки не відвідувала.

Відповідно інформації міського центру соціальних служб для сім,ї, дітей та молоді від 04.10.2018 року №249, ОСОБА_2 не завжди йшла на контакт з соціальними працівниками, не відповідала на телефонні дзвінки, супровід сім,ї завершено.

У разі позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дитина залишається під опікою бабусі- ОСОБА_3, з якою мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Просить позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої дочки, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 26.10.2018 року прийнято дану позовну заяву, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з,явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути в його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (заява- а.с.33; довіреність - 34).

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи в її відсутність та відзиву на позов не надала. Виклики в судове засідання були направлені відповідачу за адресою, згідно відомостей загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області, а саме: АДРЕСА_1. З рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що поштові відправлення з ухвалою суду та судовою повісткою вручено 01.11.2018 та 23.11.2018 матері відповідача - ОСОБА_3 (а.с.37,44).

Третя особа- ОСОБА_3 у судове засідання не з,явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі (а.с.41).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ч.3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім,ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, які адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які

не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, відсутності заяви відповідача про розгляд справи без її участі, неповідомлення відповідача про причини неявки до суду, відсутність відзиву відповідача на позов та згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку розглядати цивільну справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення по даній справі в порядку ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не скористалися правом брати участь у судовому засіданні, суд розглядає цивільну справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи дійшов наступного.

Як зазначено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.07 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.59., як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Судом встановлено, що відповідач є матір,ю малолітньої дитини, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( копія свідоцтва про народження- а.с.7). Відомості про батька малолітньої дитини записані за вказівкою матері, відповідно до ч.1

ст.135 Сімейного кодексу України ( витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України- а.с.8).

Вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 13.05.2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.164, ч.2 ст.190 КК України та призначено їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки один місяць з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі( копія вироку - а.с.31-32).

Рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 05.07.2016 року №228, малолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Затверджено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном над онукою, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Згідно довідки про звільнення серії ЛЬВ №17428, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, звільнена з Львівської установи виконання покарання( №19) 05 травня 2018 року по відбуттю строку покарання (а.с.16).

22.05.2018 року ОСОБА_2 звернулась до служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області з заявою про повернення їй на виховання та спільне проживання дочки, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

З висновку від 29.05.2018 про можливість повернення малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на виховання та спільне проживання до матері, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області вважає за можливе повернення малолітньої ОСОБА_1 на виховання та спільне проживання до матері, ОСОБА_2, що відповідає інтересам та бажанню дитини (а.с.-23).

Згідно виписки з протоколу №14 від 05.06.2018 року виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області, рішення про припинення дії рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 05.07.2016 року №228 про надання дитині правового статусу та влаштування під опіку, а також повернення малолітньої ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 на виховання та проживання до матері, не прийнято (а.с.26).

25.06.2018 року від опікуна дитини- ОСОБА_3 надійшла заява до служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області, в якій остання повідомила, що після того, як ОСОБА_2 дізналась про відмову в поверненні їй дитини, вона, перебуваючи в нетверезому стані, вчинила сварку та 15.06.2018 року виїхала за межі України до серпня 2018 року. Дитину залишила не неї - ОСОБА_3. Не заперечує проти звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ( а.с.25).

Згідно інформації Рубіжанської спеціалізованої школи №10 Рубіжанської міської ради Луганської області № 448 від 28.09.2018 року , утриманням , вихованням та навчанням ОСОБА_1, займається опікун дитини - ОСОБА_3, яка приймає участь у батьківських зборах та у шкільному житті дитини. Мати дитини, ОСОБА_2, у період з 01.05.2015 по вересень 2018 року у школі ніхто не бачив( а.с.29).

Відповідно інформації міського центру соціальних служб для сім,ї, дітей та молоді від 04.10.2018 року №249, ОСОБА_2 не завжди йшла на контакт з соціальними працівниками, не відповідала на телефонні дзвінки. По завершенню процесу соціальної адаптації ОСОБА_2 після звільнення з місць позбавлення волі супровід сім,ї завершено (а.с.30).

З акту контрольного обстеження житлово- побутових умов від 20 вересня 2018 року вбачається, що члени комісії вважають за необхідне звернутись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 (а.с.28).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач дійсно систематично не виконує своїх батьківських обов,язків, хоча має змогу це робити.

За таких обставин, з урахуванням усіх представлених сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Декларацією прав дитини, Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.59 ,Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року, ратифіковану Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 7К9-Х1І "Про ратифікацію Конвенції про права дитини", Європейською конвенцією про здійснення прав дітей від 8 вересня 1995 року, ратифіковану Україною відповідно до Закону України "Про ратифікацію Європейської конвенції про здійснення прав дітей"N 69-У від 03.08.2006 року, ст..ст. 164 ,181 СК України , ст.ст. 258,259,263-265,280-283 ЦПК України , суд,-

ухвалив :

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області в особі служби у справах дітей Рубіжанскої міської ради Луганської області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення Позивач може оскаржити рішення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області в особі служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області, місцезнаходження: 93011, Луганська область, місто Рубіжне, пл.Володимирська,2 (код ЄДРПОУ: 34641606).

Малолітня дитина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1.

Відповідач- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Третя особа- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1.

Суддя В.В. Москаленко