Постанова № 78721203, 10.12.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/746/17

Провадження № 2-а/369/32/18

РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С

при секретарі Головатюк В.В.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача Паламарчук І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ДП "УкрНДІПЦивільбуд", Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року позивач ОСОБА_5 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу вона придбала у ОСОБА_7, земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована за адресою: вул. Підлісна с. Гатне Києво-Святошинський район Київська область. 19.10.2016 року ОСОБА_5 звернулася до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з письмовою заявою щодо нарахування земельного податку та отримання викопіювання вищезазначеної земельної ділянки. У задоволенні звернення було відмовлено, оскільки належна їй земельна ділянка знаходиться за межами с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області.

З даними доводами не погоджується, так як дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 надавався рішенням 15 сесії VI скликання Гатненської сільської ради №23 від 24.07.2012 року. Також місцезнаходження земельної ділянки в межах адміністративної території Гатненської сільської ради, підтверджується довідкою про склад угідь, що видана Управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області від 26.12.2012 року за №20532. Відповідно до даної довідки, земельна ділянка площею 0,1000 га, яка відводилася ОСОБА_7 знаходиться на території с. Гатне вул. Підлісна та рахується землями запасу Гатненської сільської ради. З матеріалів викопіювання з топозйомки с.Гатне також вбачається, що земельна ділянка, яка на сьогодні належить ОСОБА_5 до прийняття у 2015 році рішення про затвердження Генерального плану села Гатне знаходилася в межах села. Рішенням 8 сесії 6 скликання №31 від 09.12.2011 року Гатненською сільською радою надано дозвіл на облаштування під'їзної дороги в с. Гатне по новоутвореній вул.Підлісній.

Також, рішенням 36 сесії 6 скликання №55 від 28.11.2014 року сільською радою надано дозвіл на виконання геодезичних, геологічних вишукувань та розробку проектно-кошторисної документації на будівництво вулиці Підлісної в с. Гатне. Зазначеними документами підтверджується той факт, що її земельна ділянка до затвердження генерального плану населеного пункту знаходилася в межах села.

Рішенням Гатненської сільської ради №1 від 23.10.2015 року затверджено Генеральний план с. Гатне. З прийняттям даного рішення земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, опинилася за межами населеного пункту, чим порушуються її права на вільне користування та розпорядження земельною ділянкою.

Позивач зазначила, що при встановленні меж села Гатне та прийнятті рішення Гатненської сільської ради №1 від 23.10.2015 року «Про затвердження Генерального плану» не було дотримано чинного законодавства. Відповідачем не оприлюднювалося рішення про розроблення остаточного варіанту Генерального плану з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками, що ставить під сумнів законність розробки Генерального плану, оскільки відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню.

Просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Гатненської сільської ради №1 від 23 жовтня 2015 року «Про затвердження Генерального плану».

У подальшому представником позивача було уточнено позовні вимоги. Також зазначила, що відповідачем було порушено порядок проведення громадських слухань, визначений ст.21 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою КМУ №555 від 25 травня 2011 року.

Просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Гатненської сільської ради №1 від 23 жовтня 2015 року «Про затвердження Генерального плану».

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задоволити зважаючи на вищезазначені підстави. Також просили суд не брати до уваги докази, подані відповідачем з порушенням встановленого порядку.

Представник відповідача Гатненської сільської ради в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на дотримання вимог при затвердженні генерального плану, опублікування, проведення слухань. На час розгляду справи дані обставини вже перевірялись судом та є відповідне рішення. Земельна ділянка орієнтовною площею 0,10 га, що відводилась у власність гр. ОСОБА_7 на підставі рішення Гатненської сільської ради №23 від 24 липня 2012 року знаходилась в межах с. Гатне, згідно проекту формування території і встановлення меж Гатненської сільської Ради народних депутатів та села Гатне Києво-Святошинсього району Київської області 1995 року. У подальшому земельна ділянка площею 0,1000 га, яка розташована в с. Гатне, по вул. Підлісній (кадастровий номер НОМЕР_1) передана у власність гр. ОСОБА_7, для ведення особистого селянського господарства, на підставі рішення Гатненської сільської ради 37 сесії 6 скликання №7 від 12 грудня 2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки громадянці України ОСОБА_7, для ведення особистого селянського господарства в с. Гатне, по вул. Підлісній, Гатненської сільської ради».

Проте, рішенням сесії Крюківщинської сільської ради «Про затвердження Генерального плану села Крюківщина» від 18 липня 2013 року №5 було затверджено Генеральний план с. Крюківщина. Згідно затвердженого плану с. Крюківщина земельна ділянка позивача площею 0,1000 га, що розташована в с. Гатне, по вул. Підлісній (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення особистого селянського господарства ввійшла в межі с. Крюківщина, оскільки межу між с. Гатне та с. Крюківщина було визначено з урахуванням прибережно-захисної смуги ставка, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, тому можна прийти до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які б могли свідчити про обґрунтованість позовних вимог. Просили відмовити в задоволенні позову.

Треті особи в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

При розгляді справи судом встановлено, що 19 травня 2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована за адресою: вул. Підлісна с. Гатне Києво-Святошинський район Київська область, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №1402.

ОСОБА_5 звернулася до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з письмовою заявою щодо нарахування земельного податку та отримання викопіювання вищезазначеної земельної ділянки.

З листа Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №02-28/1083 від 27 жовтня 2016 року вбачається, що позивачу було відмовлено у задоволенні звернення та вказано, що належна їй земельна ділянка знаходиться за межами с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області.

З наявної копії проекту землеустрою встановлено, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 надавався рішенням 15 сесії VI скликання Гатненської сільської ради №23 від 24 липня 2012 року.

Відповідно до довідки про склад угідь №20532 від 26 грудня 2012 року земельна ділянка площею 0,1000 га, яка відводилася ОСОБА_7, знаходиться на території с. Гатне вул. Підлісна та рахується землями запасу Гатненської сільської ради.

На підтвердження доводів щодо місця знаходження земельної ділянки позивач також надала суду викопіювання з топозйомки с.Гатне, рішенням 8 сесії 6 скликання №31 від 09.12.2011 року Гатненською сільською радою про надання дозволу на облаштування під'їзної дороги в с. Гатне по новоутвореній вул.Підлісній, рішенням 36 сесії 6 скликання №55 від 28.11.2014 року сільської ради про надання дозволу на виконання геодезичних, геологічних вишукувань та розробку проектно-кошторисної документації на будівництво вулиці Підлісної в с. Гатне.

Генеральний план - вид містобудівної документації, що регулює містобудівну діяльність в містах і інших поселеннях, визначає умови безпеки мешкання населення, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціональне визначення меж землекористувань, зон житлової, суспільної, промислової забудови, територій, що особливо охороняються, зон різної містобудівної цінності, розміщення місць прикладення праці, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини і антропогенних ландшафтів.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №1 від 23 жовтня 2015 року затверджено Генеральний план с. Гатне.

Генеральний план затверджується і є основним юридичним документом і затверджується в порядку, встановленому законами або іншими нормативними правовими актами.

Встановлено, що рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №5 22 червня 2006 р прийнято рішення «Про початок робіт по коригуванню генерального плану розвитку с. Гатне на 2006-2026 роки та затвердження її положення».

22 червня 2006 р. Гатненською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення №5/1 «Про коригування генерального плану розвитку с. Гатне на 2006-2026 роки та затвердження її положення».

Згідно протоколу №2 від 05 травня 2011 року громадських слухань з обговорення Генерального плану розвитку села Гатне, вбачається що громадські слухання були запрошені повнолітні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розробляється Генеральний план розвитку на період 2006-2026 року; юридичні особи, приватні підприємці, приміщення яких розташовані на території, щодо якої розробляється генеральний план розвитку на період 2006-2026 року, в особі їх повноважних представників; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо яких розробляється Генеральний план розвитку на період 2006-2026 роки. Представники громадських організацій та органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на територію, щодо якої розробляється Генеральний план розвитку на період 2006-2026 року. Посадові особи Гатненського сільвиконкому; депутати Гатненської сільської ради, депутати районної ради.

23 жовтня 2015 року Гатненською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення №1 «Про затвердження Генерального плану села Гатне Києво-Святошинського району Київської області», яким було затверджено містобудівну документацію «Генеральний план села Гатне Києво-Святошинського району Київської області» існуючою площею села 691,8 га та проектною площею села 1 188,2 га.

Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Відповідно до 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції органів місцевого самоврядування у сфері містобудування на їх території належить право затвердження місцевих містобудівних програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; внесення змін у зазначені документи за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури відповідно законодавства.

Згідно положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна міська рада.

Згідно пункту 1.1 Державних будівельних норм України системи містобудівної документації, склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження Генеральних планів міських населених пунктів ДБН Б 1-3-97, затверджених наказом Держбуду України від 25 вересня 1997 року №164, генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціонального призначення будівельне зонування території,містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського або загально селищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території.

Відповідно до ч.3 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи з метою врахування інтересів громадськості при затвердженні проектів містобудівної документації зобов'язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно ч. 4 та ч. 5 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування та є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадським слуханням. Затвердження такої містобудівної документації, без проведення громадських слухань щодо обговорення її проектів - забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2011 №555 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - Порядок № 555), що визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій.

Відповідно до п. 3 Порядку № 555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Згідно п. 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п.3 ч.7 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя), щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту.

У порядку виконання положень, викладених у пункті 5 Порядку №555 09 березня 2013 року у місцевому засобі масової інформації - газеті «Новий день» від 30 квітня 2011 року №18 (8974) викладено наступу інформацію: «5 травня 2011 року о 10-00 год. в приміщенні Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за адресою: с.Гатне, вул. Київська, 138 відбудуться громадські слухання та обговорення проекту генерального плану с. Гатне на період 2006-2026 року.».

В подальшому в газеті «Новий день» № 46 (9213) від 21.11.2015 р. було опубліковано проектний план Генерального плану с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області.

Тому суд вважає, що відповідачем через засоби масової інформації своєчасно оприлюднено громадськості інформацію про розроблення містобудівної документації «Генерального плану с. Гатне», та про проведення громадських слухань.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься: п. 41 - прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами; п.42 - затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Частиною 3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами у відповідності до ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Зокрема, підставами для визнання акта органу місцевого самоврядування недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивачів у справі.

При проведенні громадських слухань щодо врахування державних, громадських та приватних інтересів під час розроблення Генерального плану у повному обсязі дотримано Порядок проведення громадських слухань щодо врахування всіх інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідачем було виконано в повній мірі приписи ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», що підтверджується відповідним протоколом №2 від 05 травня 2011 року громадських слухань з обговорення Генерального плану розвитку села Гатне.

Суд вважає, що встановлені по даній справі факти свідчать про відповідність дій Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області при прийнятті спірного рішення нормам діючого законодавства, оскільки воно ухвалено відповідно до законодавчо встановленої процедури, сільська рада не вийшла за межі наданих їй повноважень, визначених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також не порушила вимоги Земельного кодексу України та ст.19 Конституції України, яка зобов'язує органи місцевої влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Також слід зауважити, що дані обставини вже встановлені в судовому порядку, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, які набрали законної сили.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача, що докази подані з порушеннями, оскільки за їх клопотанням судом витребовувались докази.

Суд також зазначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Викладені висновки кореспондуються із нормами КАС України. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

У даному випадку, позивачем крім загальних посилань, не надано жодних належних доказів, в розумінні КАС України, порушення особистих прав у спірних правовідносинах, як і не наведено обґрунтованих мотивів, яким чином оскаржуване рішення відповідача породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки ОСОБА_5 у сфері публічно-правових відносин.

Суд не знаходить, порушень прав позивача, оскільки із прийняття оспорюваного рішення, останній не позбавляється права користування, володіння та розпорядження земельною ділянкою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах своєї компетенції, тому у задоволенні позову суд відмовляє.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Керуючись ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ДП "УкрНДІПЦивільбуд", Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлений 20 грудня 2018 року.

Суддя