Постанова № 78719668, 19.12.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/4357/18

провадження № 1-кс/0285/1561/18

У Х В А Л А

іменем України

19 грудня 2018 року м. Новоград-Волинський

Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Мозговий В.Б., за участю секретаря судового засідання Кравець І.А., слідчого Васильчука В.Я., представника власника майна ОСОБА_1, власника майна ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,

клопотання слідчого Слідчого відділення Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Васильчука В.Я.,

погоджене прокурором Новоград-Волинської місцевої прокуратури Рабчинським Д.В.,

про арешт тимчасово вилученого майна,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018061240000075 від 19.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2018 року слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просить накласти арешт на чотири бензоколонки (дві подвійні), чотири резервуари, що приєднані до останніх та пальне (бензин марок А-92, А-95, дизельне паливо та дизельне паливо ТІR), яке знаходиться в даних резервуарах, які вилучені протоколом огляду місця події від 17.12.2018 року та залишено в опечатаному стані за адресою розташування АЗС в с. Наталівка Новоград-Волинського району по вул. Молодіжній, 2.

В обґрунтування клопотання зазначив, що на території м. Новоград-Волинський та Новоград-Волинського району функціонує ряд автозаправочних станцій та автогазозаправочних пунктів без отримання дозвільних документів щодо роботи з підвищеною небезпекою та експлуатацію відповідного устаткування підвищеної небезпеки, що створює загрозу загибелі людей.

Відомості про вчинення зазначеного кримінального правопорушення 19 листопада 2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018061240000075 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 272 КК України.

Вказує, що під час проведення огляду місця події від 17.12.2018 року по вул. Молодіжній, 2 в с. Наталівка Новоград-Волинського району Житомирської області, було виявлено чотири бензоколонки (дві подвійні), які під'єднанні до чотирьох резервуарів з пальним, з яких проводиться заправка автомобілів бензином А-92, А-95, дизельним паливом та дизельним паливом ТІR, які були опечатані для подальшого вилучення.

Враховуючи те, що останні можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, а також, з метою забезпечення проведення судової експертизи у галузі безпеки життєдіяльності та охорони праці, звернувся до слідчого судді із клопотання про накладення арешту на дане майно.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Власник майна та представники власника майна просили відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали надані власником майна, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових: обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

З наведеного витікає, що слідчим має бути доведена обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 272 КК України.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, кримінального процесуального кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов'язки, має вжити заходів щодо запобігання зловживанню стороною обвинувачення зазначеними повноваженнями з метою суворого дотримання закону, забезпечення рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Відповідно до статті 272 КК України кримінальна відповідальність настає у разі порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, особою, яка зобов'язана їх дотримуватись, у разі, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

У той же час, матеріали клопотання не містять об'єктивних даних, які б давали достатні підстави вважати, що було вчинено вказане кримінальні правопорушення, зокрема, долучений до матеріалів лист Управління держпраці у Житомирській області про неотримання підприємцем дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, не дає можливості зробити висновків, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Отже, виходячи з вищевстановлених обставин, враховуюче те, що слідчий в судовому засіданні не довів належними доказами, що існує обґрунтована підозра, а також те, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права власника АЗС, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та в його задоволенні відмовляє повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 16, 131, 170, 173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого Слідчого відділення Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Васильчука В.Я., погодженого прокурором Новоград-Волинської місцевої прокуратури Рабчинським Д.В., про накладення арешту на чотири бензоколонки (дві подвійні), чотири резервуари, що приєднані до останніх та пальне (бензин марок А-92, А-95, дизельне паливо та дизельне паливо ТІR), яке знаходиться в даних резервуарах, які вилучені протоколом огляду місця події від 17.12.2018 року та залишено в опечатаному стані за адресою розташування АЗС в с. Наталівка Новоград-Волинського району по вул. Молодіжній, 2.

Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення тимчасово вилученого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.Б. Мозговий