Ухвала суду № 78718015, 10.12.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7083/17

Провадження № 1-кп/204/226/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Старостенко Т.В.,

за участю прокурора: Донченко А.А.,

захисника: ОСОБА_1,

потерпілого: ОСОБА_2,

обвинуваченого: ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017040680001771 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Григоренко Д.Ю. знаходилося кримінальне провадження №12017040680001771 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, проведеного у зв'язку з відрахуванням зі штату суду судді Григоренко Д.Ю., який звільнений з посади судді відповідно до рішення Вищої ради правосуддя, зазначене кримінальне провадження було повторно розподілено відповідно до «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» та передано для розгляду судді Білик І.А

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення даного обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017040680001771 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.289 КК України прокурору у зв’язку із невідповідністю п.5 ч.2 ст.291 КПК України. В обґрунтування зазначив, що у обвинувальному акті відносно ОСОБА_3, всупереч вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, викладені лише зміст підозри, тобто об’єктивна сторона злочину, а також частина тих фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3, підозрювався і правова кваліфікація кримінального правопорушення, в якому, останній, підозрювався, а не обвинувачується. В свою чергу, відсутність в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 від 03.11.2017 р., належного викладення обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює в повній мірі здійснювати захист останнього від пред’явленого йому обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист, а як наслідок слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду. Крім того, в обвинувальному акті по кримінальному провадженню № 12017040680001771 обвинувачення ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.289 КК України, належним чином, як того вимагає кримінальне процесуальне законодавство України, не конкретизовано, так як не вказано а ні підстав, а ні, доказів, з огляду на які, слідчий дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_3, прямого умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом, що передбачено положеннями ч.2 ст.289 КК України. Крім того, в обвинувальному акті , належним чином не доведені обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення. В обвинувальному акті належним чином (як того вимагають положення ст. 2 КПК України) не доведені обставини, що мають істотне значення для кваліфікації злочину, а саме: способу вчиненим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України. Посилаючись на ч.4 ст.110 КПК України зазначив, що в супереч вищезазначених вимог, в реєстрі матеріалів досудового розслідування № 12017040680001771 в графі II реєстру відсутні відомості про складання обвинувального акту, який згідно вимогам положень ч.4 ст.110 КПК України, також є процесуальним рішенням. Крім того, на неналежне виконання прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України при складанні обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування № 12017040680001771, вказує і те, що в реєстрі в графі 1. Проведенні в ході досудового розслідування процесуальні дії в графі « вилучені предмети, документи і місце їх знаходження», тобто в реєстрі відсутнє посилання на наявність в матеріалах кримінального провадження речових доказів не зазначено які були вилучені предмети і документи і де вони знаходяться. А це, в свою чергу, прямо порушує право ОСОБА_3 на захист, що в свою чергу вказує на наявність істотних порушень вимог стороною обвинувачення вимог КПК України. На підставі викладеного, просив повернути вказаний обвинувальний акт прокурору.

В підготовчому судовому засіданні захисник підтримав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору і просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника і просив повернути обвинувальний акт прокурору.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 відмовити, зазначивши, що зазначене кримінальне провадження підсудне Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська, підстав для закриття чи зупинення провадження по справі не має, обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, тому він вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 може бути призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні суддею одноособово. Зазначені захисником у клопотанні щодо повернення обвинувального акту вказані розбіжності можливо вточнити та встановити під час судового розгляду.

Потерпілий вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту, просили в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 щодо повернення обвинувального акту прокурору, відмовити.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає, а кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК україни, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, в подальшому в ході судового розгляду на нього покладений обов’язок такі обставини доказувати. При цьому, прокурор має право змінити обвинувачення чи відмовитися від нього. Тому, судом не вбачається порушення ч.2 ст.291 КПК України та не встановлено обставин для повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Кримінальне провадження підсудне Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Обставини, зазначені захисником ОСОБА_1 щодо повернення обвинувального акту прокурору, як такого що не відповідає вимогам ст.291 КПК України є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.

Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов’язків на обвинуваченого:прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні, його родичами та свідками у кримінальному провадженні; докласти зусиль до пошуку роботи або навчання. Зазначивши, що обґрунтування покладання запобіжного заходу та обов’язків є запобіганням спробам обвинуваченого вчинити дії, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

В ч.3 ст.183 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13.09.2017 року відносно ОСОБА_3 обраний запобіжний захід-тримання під вартою із визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом в сумі 80000,00 грн.

09.01.2018 року обвинувачений ОСОБА_3 був звільнений з-під варти під заставу у розмірі 80000,00 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2018 року продовжено обвинуваченому строк дії обов’язків, покладених судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави на 60 діб до 26 квітня 2018 року, а саме: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає (м.Дніпро) без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи. Ухвалою суду від 25.04.2018 року продовжено обвинуваченому строк дії обов’язків, покладених судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави на 60 діб до 23 червня 2018 року. Ухвалою суду від 12.06.2018 року продовжено обвинуваченому строк дії обов’язків, покладених судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави на 60 діб до 11 серпня 2018 року.

Строк дії обов’язків покладених судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до вищевказаної ухвали суду від 12.06.2018 року закінчився 11 серпня 2018 року.

Як встановлено в судовому засіданні, прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов’язків на обвинуваченого лише 07 грудня 2018 року, тобто після закінчення строку дії обов’язків покладених судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави визначених ухвалою суду від 12.06.2018 року.

Враховуючи викладене у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов’язків на обвинуваченого слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182,183, 314-316 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження №12017040680001771 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, за адресою: м. Дніпро, пр. Пушкіна, 77-Б, о 09.30 годині 22 січня 2019 року.

Судовий розгляд провадити одноособово суддею.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Білик