Постанова № 7871135, 11.02.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія :

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010 року Справа № 2а-9561 /09/2270/15

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Майстер П.М.,

при секретарі судового засідання: Ковальчук О.А.,

за участю представників сторін:

позивача :Закритого акціонерного товариства “Полонський хлібозавод»- Фелонюк А.Я., Коберський І.П. представники за довіреністю,

відповідача : представники Полонської ДПІ Герасимчук О.О., Мельник О.В., Кучерява Т.П. - за довіреністю,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Полонський хлібозавод»,

до: Полонської ДПІ ,

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Закритим акціонерним товариством “Полонський хлібозавод» заявлено адміністративний позов до суду, до Полонської Державної податкової інспекції, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Полонської ДПІ №0002902301/0 від 29.10.09р., яким позивачу, визначено податкове зобовязання в сумі 52900,00грн.

Позивач вказує , що з рішенням Полонської ДПІ не погоджується, так як дії відповідача по винесенню податкового повідомлення рішення протиправні і такі, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

ЗАТ “Полонський хлібозавод» за оренду печі хлібобулочної перераховано кошти для зарахування на рахунок А-3242 фізичній особі підприємцю ОСОБА_6, згідно договору від 20.08.04р. В підтвердження проведених господарських операцій між ЗАТ “Полонський хлібозавод» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 надано на судове засідання бухгалтерські та податкові документи.

Представники позивача на судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та надали пояснення.

Представники відповідача проти позову заперечували та зіслались на акт та висновки перевірки.

Вислухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи , оцінивши належність та допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності , суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Полонською Державною податковою інспекцією відповідно до плану перевірки та на підставі направлень на перевірку від 31.08.09р. № 459 та від 28.09.09р. №492 проведено планову виїзну перевірку закритого акціонерного товариства “Полонський хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 р. по 30.06.09р.

За наслідками перевірки складено акт від 19 жовтня 2009 року №1434/23-00380505.

Начальником Полонської ДПІ на підставі висновків акту перевірки, яким встановлено порушення п.5.1 ст.5 пп.5.2.1, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», винесено Закритому акціонерному товариству “Полонський хлібозавод», податкове повідомлення рішення №0002902301/0 від 29.10.09р., яким визначено податкове зобовязання в сумі 52900,00 гривень в тому числі штрафних фінансових санкцій в сумі 17633,00 гривень.

Під час перевірки працівниками податкової служби встановлено відсутність бухгалтерських документів, що засвідчують факт проведення по бухгалтерських обліках оренди ЗАТ“Полонський хлібозавод» печі хлібопекарської А-2- ХПК 25 у приватного підприємця ОСОБА_6, а саме : розрахунки орендної плати, рахунки-фактури, накладні, на підставі яких було б можливо визначити фактичну суму витрат , понесених ЗАТ“Полонський хлібозавод» по операціях з ПП Резнік В.П., що є порушенням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. За даними бухгалтерського обліку ЗАТ“Полонський хлібозавод» по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками»(субрахунок «Розрахунки за оренду печі») не встановлено факту існування такої заборгованості. Всього відображено витрат по оренді печі , які не підтверджені первинними документами в сумі 483700,00 грн., а сума витрат відображена в рядку 04.13 «Інші витрати» в Декларації з податку на прибуток ЗАТ “Полонський хлібозавод» за 2008 рік, що зменшує суму сплати податку на прибуток до Державного бюджету України.

Відповідно до ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п.2.4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1993 року N 147, "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення - первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до п.5.1.ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Встановлено, що піч хлібопекарська А-2- ХПК 25 на підставі наданих позивачем на судове засідання Акту здачі приймання робіт від 31.03.05р., копії договору від 06.02.04 року № 603 на поставку обладнання та копій банківських квитанцій про призначення платежу на виконання договору від 06.02.04 року № 603 була поставлена ПП ОСОБА_6 від ТОВ «Укрінпродмаш».

Відповідно до Акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта Замовником в складі комісії був Голова правління ЗАТ “Полонський хлібозавод» Кравчук В.С., який на судовому засіданні в якості свідка надав пояснення, що кошти на придбання печі надала ОСОБА_6 і до часу його звільнення з посади голови правління заводу в 2008 році, завод частково розрахувався з нею по безготівкових рахунках за піч хлібопекарську А-2- ХПК 25.

Піч хлібопекарську А-2- ХПК 25 було встановлено в спеціалізованому приміщенні з відповідним виконанням регламенту робіт для її розміщення на спеціально підготовленому фундаменті Закритого акціонерного товариства “Полонський хлібозавод». Доставка печі на завод, підведення газопостачання, технічної води, електричних та інших комунікацій відбувалося за рахунок ЗАТ “Полонський хлібозавод».

На підтвердження факту передачі печі у власність заводу ПП ОСОБА_6 відповідачем надано на судове засідання копію Розпорядження Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області від 23.11.06 року № 465/2006-р «Про затвердження акту державної приймальної комісії», де в п.1 зазначено, що затвердити акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої реконструкції хлібопекарської печі А-2ХПК-25 ЗАТ «Полонський хлібозавод» по вул. Рибалка,28.

Позивачем на судове засідання надано Договір ,без номера від 20 серпня 2004 року складений між ОСОБА_6 , як орендодавця та ЗАТ “Полонський хлібозавод», як орендар. В договорі вказано, що орендна плата не може бути меншою ніж 16 тисяч гривень і не більшою 40 тисяч гривень на місяць. Договір набуває чинності з моменту підписання акту здачі - приймання робіт за результатами пуску печі в експлуатацію, і діє протягом пяти років. Також надано додаткову угоду до договору від 20 серпня 2004 року якою уточнено вартість орендної плати яка за Договором становить 16 тисяч гривень.

Відповідно до акту здачі приймання робіт піч введено в експлуатацію 31.03.05 року.

Вартість печі на день придбання становила 322500,00 гривень та обладнання до неї 55500,00 гривень, що в сумі становить 378000,00 гривень.

Відповідно до договору оренди за пять років завод повинен виплатити ПП ОСОБА_6 960000,00 гривень, враховуючи , що на день підписання вказаного договору оренди піч не працювала і не випускала продукцію.

Тому суд погоджується з висновком позивача, що витрати, господарський (економічний) зміст яких є необґрунтованим, не повинні відноситись на результати господарської діяльності платника податків, оскільки відсутні обставини витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються, виготовляються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що визначені у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами. Обставини нездійснення господарських операцій між сторонами договорів, установлені судом, а саме показами свідка, колишнього директора заводу Кравчук В.С. про те, що завод виплачував вартість печі, а не її оренду, дають підстави стверджувати, що спірна угода оренди не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мала на меті отримання доходу від цієї операцій. Намір одержати дохід лише в обраний спосіб - шляхом зменшення зобовязань сплати до бюджету податку на прибуток, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Податковий орган мав підстави вважати правочин нікчемним, а суд погоджується з обґрунтованістю висновку податкового органу, що метою платника податку було протиправне одержання доходу за рахунок зменшення зобовязань сплати до бюджету сум податку на прибуток.

Наведену норму застосовувано з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2).

Як установлено в частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону).

Із системного аналізу чинного податкового законодавства та визначення господарської діяльності, наведеного у пункті 1.32 статті 1 Закону випливає, що особа, яка здійснює діяльність, направлену на отримання доходу (зокрема, придбання товару з метою його наступного продажу), має сплачувати відповідні податки.

Валові витрати на придбання товару не можуть перевищувати валові доходи від його реалізації, коли така різниця є економічно та юридично необґрунтованою.

Судом критично оцінено надані відповідачем в якості доказів Претензію ПП Резнік В.П. від 12.06.08 року до заводу про перерахунок на її розрахунковий рахунок суми боргу 435642,10 грн. за оренду печі хлібопекарської та Протокол №3 від 19.12.08 року спільного засідання Спостережної ради та правління ЗАТ «Полонський хлібозавод» про визнання претензії ПП Резнік В.П. та продажу її приміщення магазину в м. Полонне по вул. Л.Українки,117, оскільки судом встановлено, що засідання відбулося не під час подання претензії 12.06.08р., а після призначення на посаду в.о. голови правління Фелонюк Н.А. 06.10.08 року, лише 19 грудня 2008 року. Встановлено також, що в.о. голови правління Фелонюк Н.А. є донькою ПП Резнік В.П.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чинном, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірність позовних вимог, також в судовому засіданні, не здобуто підтвердження підстав скасування винесеного податкового повідомлення рішення №0002902301/0 від 29.10.09 року.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові Закритого акціонерного товариства “Полонський хлібзавод» ( м. Полонне, вул. Рибалко, 28, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 00380505) до Полонської ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0002902301/0 від 29.10.09р. про призначення податкового зобовязання в сумі 52900,00 грн. відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2010 р.

Суддя підпис

З оригіналом згідно :

Суддя Майстер П.М.