Ухвала суду № 78680083, 13.12.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2284/17

6/310/230/18

У Х В А Л А

Іменем України

13 грудня 2018 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю стягувача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Романа Григоровича про встановлення способу виконання судового рішення,

встановив:

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. звернувся до суду із заявою про встановлення способу виконання судового рішення, мотивуючи свої вимоги наступним. В провадженні відділу перебуває виконавчий лист, виданий 13 грудня 2017 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт». 07 березня 2018 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по вказаному виконавчому листу. Наказом Міністерства інфраструктури від 23 березня 2018 року № 19-О ОСОБА_1 було поновлено на посаді виконуючого обов'язки ДП «БМТП». 04 травня 2018 року на адресу боржника було направлено вимогу державного виконавця про внесення відповідного запису до трудової книжки ОСОБА_1 про поновлення на роботі. Листом від 31 травня 2018 року Міністерство інфраструктури повідомило про відмову стягувача надати трудову книжку до служби управління персоналом, про що було складено відповідний акт. Оскільки боржником рішення суду було виконано не в повному обсязі, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника, яку рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2018 року скасовано. 26 вересня 2018 року на адресу Міністерства, ДП «БМТП» та ОСОБА_1 було направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано боржника вжити всіх заходів для повного та фактичного виконання рішення і внести до трудової книжки ОСОБА_1 відповідний запис. Останнього вказаною вимогою було зобов'язано з'явитися з трудовою книжкою 17 жовтня 2018 року та 22 жовтня 2018 року до служби управління персоналом порту, однак стягувач за викликом не з'явився та трудову книжку не надав. Таким чином, дії ОСОБА_1 спрямовані на настання обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, оскільки без його участі виконання рішення в повному обсязі не виявляється можливим. Просив встановити порядок виконання виконавчого листа, виданого 13 грудня 2017 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт».

Державний виконавець в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Представник Міністерства інфраструктури в судове засідання не з'явився, надав суду пояснення, згідно з якими Міністерство вважає доводи державного виконавця обґрунтованими. Листом Мінінфраструкткри від 31 травня 2018 року було повідомлено державного виконавця Сидоренка Р.Г. про те, що на виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 25 грудня 2017 року наказом Мінінфраструктури від 23 березня 2018 року № 19-О ОСОБА_1 поновлено на посаді виконуючого обов'язки директора ДП «БМТП». Стягувача було викликано до служби управління персоналом порту для ознайомлення з наказом та внесення до трудової книжки запису про поновлення на роботі. За інформацією, наданою ДП «Бердянський МТП», 02 квітня 2018 року забезпечено ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про його поновлення на роботі, проте надати трудову книжку для внесення до неї відповідного запису стягувач відмовився, про що було складено акт. На виконання вимоги державного виконавця Міністерство повідомило ДП «БМТП» про необхідність забезпечення виконання п.п. 3-5, 8 вказаної вимоги. Згідно інформації, наданої портом, ОСОБА_1 в запропоновані йому дні не з'явився, про що були складені відповідні акти. Ненадання стягувачем трудової книжки унеможливлює внесення запису до неї, а як наслідок - і повне виконання рішення суду. Просив задовольнити заяву.

ОСОБА_1 пояснив суду, що незважаючи на численні звернення з пропозиціями та скаргами, а також рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо бездіяльності державного виконавця, останнім ніяких дій по фактичному виконанню рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі на протязі майже десяти місяців не проводилось. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 29 травня 2018 року бездіяльність держвиконавця була визнана неправомірною, суд зобов'язав його виконати всі дії, передбачені ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». Замість дій, спрямованих на виконання рішення суду, державний виконавець, знаючи про вчинені боржником перешкоди у виконанні судового рішення, видав дві вимоги, якими спонукав його як стягувача з'явитись з трудовою книжкою до управління персоналом ДП «БМТП» та надати трудову книжку для внесення запису про фактичне поновлення на роботі, яке без фактичного поновлення ніяким чином виконати неможливо. В заяві на ім'я головного державного виконавця Сидоренка Р.Г. від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 вказав, що його вимогу неможливо виконати в повному обсязі, оскільки згідно з інструкцією від 29 липня 1993 року № 58 «Про порядок ведення трудових книжок» запис в трудову книжку про поновлення без фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов'язків є незаконним. Просив встановити наступний порядок дій боржника та державного виконавця: зобов'язати державного виконавця спонукати боржника скасувати наказ від 18 квітня 2017 року № 41-О в частині звільнення ОСОБА_1 від виконання обов'язків директора ДП «БМТП»; звільнити з посади в.о. директора ДП «БМТП» особу, яка займає робоче місце, на яке поновлюється стягувач; скасувати наказ від 26 березня 2018 року № 20-О про припинення повноважень та звільнення ОСОБА_1 з посади в.о. директора ДП «БМТП»; сплатити середній заробіток стягувача за один місяць вимушеного прогулу; допустити стягувача до робочого місця в.о. директора ДП «БМТП» та внести запис в його трудову книжку про фактичне поновлення на роботі; в разі невиконання боржником призначеного порядку зобов'язати державного виконавця виконати дії, передбачені рішенням Бердянського міськрайонного суду від 29 травня 2018 року.

Вислухавши пояснення стягувача ОСОБА_1, дослідивши матеріали, додані до заяви, суд прийшов до наступного висновку.

На підставі рішення Апеляційного суду Запорізької області від 05 грудня 2017 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» Бердянським міськрайонним судом Запорізької області 13 грудня 2017 року було видано виконавчий лист про поновлення стягувача на роботі.

07 березня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сидоренком Р.Г. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55944382 про примусове виконання вказаного виконавчого документа.

Наказом Міністерства інфраструктури від 23 березня 2018 року № 19-О ОСОБА_1 було поновлено на посаді виконуючого обов'язки ДП «БМТП».

04 травня 2018 року на адресу боржника було направлено вимогу державного виконавця про внесення відповідного запису до трудової книжки ОСОБА_1 про поновлення на роботі.

Листом від 31 травня 2018 року Міністерство інфраструктури повідомило про відмову стягувача надати трудову книжку до служби управління персоналом, про що було складено відповідний акт.

Оскільки боржником рішення суду було виконано не в повному обсязі, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника, яку рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2018 року скасовано.

26 вересня 2018 року на адресу Міністерства, ДП «БМТП» та ОСОБА_1 було направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано боржника вжити всіх заходів для повного та фактичного виконання рішення і внести до трудової книжки ОСОБА_1 відповідний запис. Останнього вказаною вимогою було зобов'язано з'явитися з трудовою книжкою 17 жовтня 2018 року та 22 жовтня 2018 року до служби управління персоналом порту, але до теперішнього часу рішення суду не виконано.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. В свою чергу державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

В даному випадку спосіб виконання судового рішення чітко встановлений у рішенні Апеляційного суду Запорізької області від 05 грудня 2017 року та у виданому на підставі вказаного рішення суду виконавчому листі, де зазначено: «Поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт».

Порядок виконання рішення суду про поновлення на роботі чітко визначений ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст. 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Ч. 3 ст. 435 ЦПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд не має право змінювати рішення суду по суті та самостійно змінювати спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Державний виконавець, звернувшись із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, не запропонував жодного способу, яким чином суд повинен встановити порядок виконання рішення суду, перекладаючи на суд виконання своїх обов'язків. Крім зазначеного, в прохальній частині заяви державний виконавець просив встановити порядок виконання виконавчого листа, а не судового рішення.

Запропонований ОСОБА_1, який є стягувачем по даному виконавчому провадженню, порядок виконання рішення, по своїй суті є не порядком виконання судового рішення, а самостійними вимогами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сидоренка Р.Г. про встановлення способу виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258-261, 435 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренка Романа Григоровича про встановлення способу виконання судового рішення відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 18 грудня 2018 року.

Суддя О. М. Вірченко