Рішення № 78678282, 14.12.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12022/18

Провадження № 2/761/5054/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа: ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд: стягнути з ПрАТ «ПЗУ Україна» на свою користь страхове відшкодування в розмірі 153 358,61 грн., пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 78040,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 39881,70 грн., а також 3 % річних у сумі 8256,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.03.2015 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ №088787 строком до 19.03.2016 року, предметом якого є страхування майнових інтересів ОСОБА_1, що не суперечить чинному законодавству України, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, який належав ОСОБА_2 04 березня 2016 року о 01.08 хв. водій ОСОБА_3 керуючи застрахованим транспортним засобом здійснив наїзд на перешкоду - дерево. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Листом № 4044-31 від 01.07.2016 року відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з поданням свідомо неправдивих відомостей про застрахований транспортний засіб та/або про факт настання страхового випадку. Позивач вважає відмову страхової компанії безпідставною та такою, що порушує його права, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач направив на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що дійсно 07.03.2016 року до страхової компанії звернувся позивач із заявою про пошкодження застрахованого транспортного засобу, внаслідок ДТП, яка сталась 04.03.2016 року. Відповідачем було отримано висновок ДА/08-15 експертного дослідження по матеріалах страхової події, яка сталась 04.03.2015 року в м. Харків по вул. 17 Партз'їзду за участю автомобіля НОМЕР_1, відповідно до якого пошкодження автомобіля не могли утворитись аз обставин, викладених у поясненнях ОСОБА_3, комплекс пошкоджень на автомобілі не міг утворитись при контакті його з деревом. Таким чином, вважає, що страховою компанією було обґрунтовано відмолено у виплаті страхового відшкодування.

Третя особа в наданих письмових поясненнях зазначив, що договором страхування, що є предметом страхування передбачений вигодонабувач - ОСОБА_2. Відповідно до п.10.4.1 укладеного договору страхування передбачено, що страхове відшкодування за згодою вигодонабувача може бути сплачене страхувальнику. Таким чином, вказує, що надає свою згоду на виплату страхового відшкодування позивачу та просив задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив.

20.03.2015 р. між ОСОБА_1 та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ №088787 на строк до 20.03.2016 року, предметом якого є майнові інтереси страхувальника/застрахованої особи, що не суперечать законодавству України пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним цим договором транспортним засобом, а саме автомобілем НОМЕР_2. Вигодонабувачем за договором визначено ОСОБА_4.

04.03.2016 року приблизно о 01 год. 08 хв. ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом «Skoda Super B» державний номер НОМЕР_3 по вул. Северина Потоцького в м. Харкові, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (дерево). Автомобіль отримав механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду.)

Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.04.2016 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно звіту № 549 по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, розмір відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП 04.03.2016 року становить 155711,42 грн., розмір матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля становить 100493,90 грн.

07.03.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку.

Листом №34044-31 від 01.07.2016 року відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування по даному страховому випадку відповідно до п. 13.1.3 глави 13 Договору страхування, відповідно до якого причиною відмови у виплаті страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про застрахований транспортний засіб/або про факт настання страхового випадку, а також зазначення страхувальником (або його довіреними особами/водіями/вигодонабувачем) неправдивих відомостей в заяві на страхування, що є невід'ємною, при укладенні договору страхування, а також на підставі ст. 991 ЦК України та ст. 26 ЗУ «Про страхування», якими передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхових виплата бо страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

Згідно наданого відповідачем висновку № ДА/08-16 транспортно-трасологічного дослідження пошкоджень автомобіля НОМЕР_4 від 30.04.2016 року, виконаного на замовлення відповідача, пошкодження автомобіля НОМЕР_1 не могли утворитись за обставин, викладених у поясненнях водія ОСОБА_3 Комплекс пошкоджень на автомобілі НОМЕР_1 від 30.04.2016 року не міг утворитись при контакті його з деревом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у визначений законом строк, 07.03.2016 року було подано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 10.2. договору страхування, страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 14 робочих днів від дати отримання останнього документу, необхідного для з'ясування обставин страхового випадку та/або розміру збитку.

Таким чином, датою настання обов'язку відповідача здійснити на користь позивача страхове відшкодування є 01.07.2016 року.

Відповідно до п. 13.1.3. Договору страхування та п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування», п. 3 ч. 1 ст. 991 ЦК України, подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку, створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, є підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування.

Факт настання дорожньо-транспортної пригоди був зафіксований співробітниками Управління патрульної поліції в м. Харкові, обставини ДТП, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та схемі місця ДТП із зазначенням переліку пошкоджень транспортного засобу, отриманих у ДТП та підтверджується відомостями, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення від 28.04.2016 року.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відмови ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, ПрАТ СК «ПЗУ України» посилалося на висновок дослідження №ДА/08-16, відповідно до якого: пошкодження автомобіля НОМЕР_5 не могли утворитися за обставин, викладених у поясненні водія ОСОБА_3; комплекс пошкоджень на автомобілі НОМЕР_5 не могли утворитися при контакті його з деревом. Разом з тим, вказаний висновок не спростовує факт ДТП, що мало місце 04.03.2016 року приблизно о 01 год. 08 хв. по вул. Северина Потоцького в м. Харкові, враховуючи надані позивачем докази.

З урахуванням даних обставин суд вважає, що ПрАТ СК «ПЗУ України» не надало доказів законності та обґрунтованості відмови у виплаті ОСОБА_1 суми страхового відшкодування за застрахованим транспортним засобом марки Skoda Super B» д.н.з. НОМЕР_6.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 01.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, первісний кредитор передає належне йому право вимоги на отримання страхового відшкодування по Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу АМ № 088787 від 20.03.215 року від ПрАТ СК «ПЗУ Україна», внаслідок ДТП 04.03.2016 року о 01.08. год., де було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за Договором страхування.

Відповідно до п. 9.5.5. договору страхування, страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну сплату страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику/вигодо набувачу/застрахованій особі пені за кожний день прострочення платежу у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБ України, що діяла за період прострочення.

Перевіривши розрахунки позивача, розмір пені за прострочення виплати, який підлягає стягненню на користь позивача становить 78040,32 грн.

Згідно ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача також суму інфляційних втрат та 3% річних, що становить відповідно до розрахунку позивача: інфляційні втрати - 39881,70 грн., 3% річних - 8256,00 грн.

Наведені позивачем розрахунки перевірені судом, відповідають порядку нарахування зазначених виплат і не спростовані відповідачем.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 629, 979 ЦК України, ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа: ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 153358,61 грн., пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 78040, 32грн, 3 % річних у сумі 8256,00 грн., а також інфляційне збільшення боргу у розмірі 39881, 70 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь держави судовий збір у розмірі 2795,36 грн.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: