Ухвала суду № 78677957, 18.12.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/5862/18

ун. № 759/20299/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Київ Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., за участю секретаря судового засідання Котляр Ю.М., прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Тахтарова О.С., розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Тахтарова О.С. про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101080000226 від 13.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2018 року до слідчого судді надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Тахтарова О.С. про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101080000226 від 13.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, в якому прокурор просив накласти арешт на об'єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5а, РНОНМ 1655897080000 та на корпоративні права ОСОБА_2 у вигляді 100 % частки статутного фонду ТОВ «ІНВЕСТ-ХАУС» (код 33226380), що становить 914 000 гривень, шляхом позбавлення права на їх відчуження та розпорядження.

Вказане клопотання обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою з державним реєстратором ОСОБА_6 шахрайським шляхом заволоділи майном ОСОБА_7 у вигляді корпоративних прав ТОВ «Інвест-Хаус» та об'єкта нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5а, на загальну суму 914 000 грн.

Допитана потерпіла ОСОБА_7 показала, що ТОВ «ІНВЕСТ-ХАУС» (код 33226380) засноване 22.11.2004 (номер запису: 1 068 102 0000 002337).

ТОВ «Інвест-хаус» було власником групи нежитлових приміщень площею 927,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, буд 5а.

До 24 вересня 2018 року засновником ТОВ «Інвест-Хаус» була ОСОБА_2, а директором ОСОБА_4.

24 вересня 2018 року Нефед`євою ОСОБА_8 були відступлені корпоративні права на користь ОСОБА_5.

19 листопада 2018 року ОСОБА_5 продав ОСОБА_7 корпоративні права відповідно до договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Інвест-хаус».

20 листопада 2018 року ОСОБА_7 подала всі необхідні документи до державного реєстратора ОСОБА_9 В цей же день ОСОБА_7 повинна була стати засновником і директором ТОВ «Інвест-Хаус». Була відкрита заявка на реєстрацію.

20 листопада 2018 року державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» ОСОБА_6 порушуючи всі норми законодавства, без надання необхідних документів закриває заявку та скасовує реєстраційні дії по ТОВ «Інвест-Хаус» №10681070022002337 та №10687770021002337 на підставі «заяви» ОСОБА_2, яку не було відскановано в реєстр. Директором було повернуто ОСОБА_4, а засновником ОСОБА_2 Тобто, фактично ОСОБА_2, ОСОБА_4 за попередньою змовою з державним реєстратором ОСОБА_6 здійснили рейдерський захват ТОВ «Інвест-Хаус».

28 листопада 2018 року державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» ОСОБА_6 без усіляких підтверджуючих документів скасовує свої реєстраційні дії, якими було скасовано записи про засновника та директора ТОВ «Інвест-Хаус» ОСОБА_5.

На даний час власником об'єкта нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5а, РНОНМ 1655897080000 є ТОВ «ФМД-ІНВЕСТ».

Об'єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5а, РНОНМ 1655897080000 та корпоративні права ОСОБА_2 у вигляді 100 % частки статутного фонду ТОВ «ІНВЕСТ-ХАУС» (код 33226380), що становить 914 000 гривень, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 98 КПК України, що підтверджується постановою від 14.12.2018 р.

На даний час з метою збереження вищевказаних речових доказів у кримінальному провадженні, що в подальшому дасть змогу відшкодувати збитки нанесені ОСОБА_7, виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно та корпоративні права, шляхом заборони їх відчуження та розпорядження.

Підставою вважати реальною загрозою зміни або знищення речових доказів є те, що вони на даний час перебувають в розпорядженні посадових осіб ТОВ «Інвест-Хаус», ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які мають причетність до вчинення даного кримінального правопорушення, та з метою уникнення відповідальності можуть піти на їх зміну або пошкодження.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав щодо накладення арешту на майно, у вигляді об'єкта нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5а, РНОНМ 1655897080000 та корпоративних прав ОСОБА_2 у вигляді 100 % частки статутного фонду ТОВ «ІНВЕСТ-ХАУС» (код 33226380), що становить 914 000 гривень, шляхом позбавлення права на їх відчуження та розпорядження, зметою швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, з метою збереження речових доказів.

На підставі наведеного прокурор просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Власник майна до суду не викликався, у відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно ч.1, ч. 2 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Тахтаровим О.С. від 14.12.2018 року визнано об'єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5а, РНОНМ 1655897080000 та корпоративні права ОСОБА_2 у вигляді 100 % частки статутного фонду ТОВ «ІНВЕСТ-ХАУС» (код 33226380), що становить 914 000 гривень речовими доказами у кримінальному провадженні №42018101080000226.

Оскільки стороною кримінального провадження доведено необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та враховуючи, що майно не яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, та з метою попередження незаконного відчуження майна, або пошкодження, або настання інших наслідків, вважаю за необхідне накласти арешт на майно шляхом накладення заборони на його відчуження, та розпорядження, яке є співрозмірним обмеженням права власності, яке відповідає завданням кримінального судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Тахтарова О.С. про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101080000226 від 13.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на об'єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5а, РНОНМ 1655897080000 та корпоративні права ОСОБА_2 у вигляді 100 % частки статутного фонду ТОВ «ІНВЕСТ-ХАУС» (код 33226380), що становить 914 000 гривень, шляхом позбавлення права на їх відчуження та розпорядження будь-яким чином.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Слідчий суддя Н.Д. Бабич