Рішення № 78676087, 13.12.2018, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2121/18

Провадження №2/713/777/18

РІШЕННЯ

іменем України

13.12.2018 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря Мірчева О.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, Чернівецької області, про визнання права власності на спадкове майно за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, звернувся в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом до відповідача ОСОБА_2 міської ради, Чернівецької області. Посилається на те, що 14.05.2018 року померла його тітка ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташовані в с.Багна по вул.Довбуша, 14, Вижницького району Чернівецької області. Він, як спадкоємець за законом своєчасно прийняв спадщину, оскільки на час смерті постійно проживав з тіткою, у передбачений законом термін звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Крім нього, спадкоємців за законом чи за заповітом та інших осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадковому майні немає. Не дивлячись на те, що спадщину він прийняв своєчасно, спору відносно спадкового майна немає, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом винісши відповідну постанову №512/02-31/35-2018 від 15 листопада 2018 року, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на дане нерухоме майно.

Просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в с.Багна по вул.Довбуша, 14, Вижницького району Чернівецької області, який належав померлій 14.05.2018 року ОСОБА_3.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце підготовчого засідання. До початку підготовчого засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В підготовче засідання представник позивача ОСОБА_4 не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В підготовче засідання представник відповідача ОСОБА_2 міської ради не з’явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від представника відповідача ОСОБА_2 міської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають та просять справу розглядати без участі представника міської ради.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачем, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 14 травня 2018 року померла тітка позивача ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, Серія І-МИ №187437, виданого 15.05.2018 року ОСОБА_2 районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №89, копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 виданого повторно 21.03.1958 року в с.Багна, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №52; копією свідоцтва про народження ОСОБА_6, Серія ІІ-ЯР №542700, виданого повторно 21.03.1958 року в с.Багна, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №14; копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1, Серія І-МИ №029676, виданого 26.06.1996 року в с.Черешенька, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №37.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, який розташований в с.Багна по вул.Довбуша, 14, Вижницького району Чернівецької області.

З копії технічного паспорту на житловий будинок, вбачається, що житловий будинок під літ. «А» з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в с.Багна по вул.Довбуша, 14, Вижницького району Чернівецької області, 1970 року побудови, вартістю 181445,00 грн.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 є племінником померлої, спадщину після смерті тітки прийняв, інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб які мають право на обов’язкову частку у спадковому майні немає, що підтверджується копією спадкової справи №35/2018 року та довідкою ОСОБА_2 міської ради №1738 від 15.11.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але у зв’язку із тим, що ним не було надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на дане майно, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується копією постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії №512/02-31/35-2018 від 15.11.2018 року.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як видно з представлених доказів, житловий будинок по плану забудови під літ. «А» - 1970 року побудови, знаходиться в сільському населеному пункті, інші особи на володіння та користування даним житловим будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність житлового будинку для проживання ніким не оспорюється.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному об'ємі.

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

Керуючись ст.ст. 16, 392, 1258, 1261, ч.1 ст.1265, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.1, 27, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 82 ч.4, 200 ч.3, 206 ч.4, 258-265, 354 ЦПК України, Суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП - НОМЕР_1), право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, житловий будинок по плану забудови під літ. «А», з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в с.Багна вул.Довбуша, 14, Вижницького району Чернівецької області, який належав померлій 14.05.2018 року ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Суддя: І. А. Кибич