Рішення № 78675141, 17.12.2018, Харківський районний суд Харківської області

17.12.18

Справа № 635/4111/18

Провадження № 2/635/2407/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Ус Ю.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Русько-Тишківської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку,

УСТАНОВИВ:

Позивач подала до суду позов та просить визнати за нею, ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою в ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,45 га розташовану на території Русько-Тишківської сільської ради, с. Черкаські Тишки, вул. Вялівська 42, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що 02.10.2015 року померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається зокрема, із земельної ділянки розташованої на території Русько-Тишківської сільської ради, с. Черкаські Тишки, вул. Вялівська 42, цільове призначення – для ведення особистого підсобного господарства. У встановлений законом строк, позивач звернулась до Дванадцятої харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку із чим, була відкрита спадкова справа № 58129507, номер у нотаріуса 989/2015 від 28.10.2015 року. Однак, в подальшому під час виготовлення документації для нотаріального посвідчення факту прийняття спадщини, стало відомо, що Державний акт на право приватної власності на землю серія Р1 №704910 не внесений у Книгу записів державних актів на право приватної власності на землю, хоча в останньому міститься відповідна відмітка.

У зв'язку із чим спадкоємець не може належним чином підтвердити факт належності права власності померлій ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки, що унеможливлює прийняття спадщини через звернення до нотаріальної контори, оскільки фактично відсутній повний пакет документів, що підтверджує таке право власності.

Вказані обставини змусили позивача звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 23 серпня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та витребувано докази по справі.

Позивач та її представник ОСОБА_3, який діє на підставі ордеру про надання правової допомоги, в судове засідання не з’явилися, подали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, в судове засідання не з’явився, подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення судових витрат, проти задоволення позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку не заперечує.

Будь-яких інших заяв та клопотань сторонами не надано.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Враховуючи, що в судове засідання не з’явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

17 грудня 2018 року на підставі ч. ч.1,4 ст. 268 ЦПК України вступна і резолютивна частини рішення підписані судом без його проголошення за неявкою усіх учасників справи.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 02.10.2015 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції від 02.10.2015 року.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається зокрема, із земельної ділянки розташованої на території Русько-Тишківської сільської ради, с. Черкаські Тишки, вул. Вялівська 42, цільове призначення – для ведення особистого підсобного господарства. Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №704910 виданий Русько-Тишківською сільською Радою народних депутатів на підставі рішення вказаної Ради №217 від 11.12.2001 року.

У встановлений законом строк, позивач звернулась до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку із чим, була відкрита спадкова справа № 58129507, номер у нотаріуса 989/2015 від 28.10.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що Державний акт на право приватної власності на землю серія Р1 №704910 не внесений у Книгу записів державних актів на право приватної власності на землю, хоча в останньому міститься відповідна відмітка.

Згідно Наказу Комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» (чинного на час видання Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2Х.), повноваження щодо ведення книги записів державних актів на право приватної власності на землю відносились до юрисдикції органів місцевого самоврядування.

Згідно з ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»: Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до свідоцтва про народження серії V-УР № 1253231, позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Часом відкриття спадщини за ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Статтями 1269 та 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2, прийняла спадщину після її смерті, оскільки у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, відповідач не заперечував проти задоволення вимог позивача, за вказаних обставин, суд задовольняє вимоги позивача про визнання права власності в порядку спадкування за законом та визнає за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,45 га розташовану на території Русько-Тишківської сільської ради, с. Черкаські Тишки, вул. Вялівська 42, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат, то судом не встановлено законних підстав для її задоволення, оскільки суду не надано розрахунку судових витрат, договору про надання правової допомоги що позбавляє суд можливості оцінити дійсні розрахунки, підтверджені доказами.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 134 ЦПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача частково.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 392, 1217, 1218, 1225, 1258, 1261, 1269, 1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою в ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,45 га розташовану на території Русько-Тишківської сільської ради, с. Черкаські Тишки, вул. Вялівська 42, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області або до Харківського апеляційного суду.

На підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України повне рішення складено і підписано без його проголошення 19 грудня 2018 року.

Відомості, що не проголошуються:

позивач- Ревака ОСОБА_5, РНОКПП:НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 244а кв. 131

відповідач- Русько-Тишківська сільська рада, місце знаходження Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вул. Кленова, 1а, код ЄДРПОУ:04396650.

Суддя О.В.Назаренко