Рішення № 78664796, 18.12.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1257/18

Провадження № 2/486/625/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючої судді Далматовій Г.А.

при секретарі Устьянові Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 міська рада Миколаївської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

за участю позивача ОСОБА_1,

без участі відповідача ОСОБА_2 та представника третьої особи,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – квартирою № 94 по пр. Незалежності, 31 в м. Южноукраїнську Миколаївської області.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 листопада 2018 року до участі у розгляді справи залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 міську раду Миколаївської області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору обміну квартири від 16.05.1996 року він є власником квартири АДРЕСА_1. Квартира має статус приватизованого житлового приміщення. В даній квартирі також зареєстрований ОСОБА_2, який жодного дня у ній не проживав. Факт не проживання підтверджується актами. З 2013 року відповідач квартирою не користується, зобов’язання по утриманню житлового приміщення не виконує, оплату комунальних послуг не здійснює. Всі обов’язки, що випливають з договору по обслуговуванню житлового приміщення виконує він. Його звернення до суду є однією із форм захисту власником своїх прав.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Пояснив, що відповідач є для нього чужою людиною, зареєстрував його у своїй квартирі на його прохання, оскільки останньому необхідно було працевлаштуватися у місті. ОСОБА_2 у квартирі взагалі жодного дня не проживав.

Представник третьої особи ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена через оголошення на сайті «Судова влада України».

За таких обставин відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та постановив ухвалу про розгляд справи.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що з 1984 року мешкає в квартирі за адресою АДРЕСА_2 та є сусідкою позивача. Зазначила, що ніколи не бачила ОСОБА_2 взагалі, в тому числі, щоб останній проживав у квартирі позивача.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що є сусідом позивача та мешкає в квартирі за адресою АДРЕСА_3. Пояснив, що ніколи не бачив щоб ОСОБА_2 проживав у квартирі позивача, не бачив ніколи і самого ОСОБА_2

Вислухавши позивача, свідків дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлено, що на підставі договору обміну квартир від 16.05.1996 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 /а.с.8/.

Відповідно до довідки (виписки з домової книги про склад сім’ї та реєстрацію) станом на 18.09.2018 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с.11/.

Згідно актів про не проживання №196 від 28.08.2018 року та №209 від 19.09.2018 року ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 зі слів сусідів не проживає з 2013 року /а.с. 14/.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач з 2013 року у квартирі не проживає.

Правовідносини з приводу користування приватними жилими приміщеннями регулюються ЖК України та відповідними нормами ЦК України.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. ОСОБА_5 має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. У разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом.

Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснив судам, що у справах цієї категорії необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності, зокрема, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї, суд може продовжити пропущений строк.

Таким чином, під час вирішення питання про втрату членом сім'ї власника права на користування житловим приміщенням встановлено, що з 2013 року відповідач у квартирі не проживає, його особистих речей у квартирі не має та будь-яких дій направлених на проживання у квартирі не вживав.

Оскільки, ОСОБА_2, з 2013 року не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, без поважних причин, він втратив право користування нею, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в сумі 740,80 грн.

Керуючись ст.ст.12,81,141, 263-265, 268, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 міська рада Миколаївської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній (відповідно до довідки ДФС надати реєстраційний номер облікової картки платника податків не має можливості), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою № 94 по пр. Незалежності, 31 в м. Южноукраїнську Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній (відповідно до довідки ДФС надати реєстраційний номер облікової картки платника податків не має можливості), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду /підпис/ ОСОБА_6

Згідно з оригіналом.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_6