Рішення № 78661850, 10.12.2018, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 802/1219/18-а

Провадження № 2-а/126/51/2018

"10" грудня 2018 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Притуляк І.І.

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ткачука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконними та скасування рішень з тих підстав, що як стверджує 12.03.2018 року він отримав постанову № 73 від 07.03.2018 року про накладення адміністративного стягнення, згідно якої він заподіяв матеріальну шкоду у розмірі 15258 грн. 16 коп. за ніби то самовільне зайняття земельної ділянки водного фонду, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою і такою, що не підлягає виконанню з наступних підстав. Рішенням 54 сесії 6 скликання Шляхівської сільської ради від 20.03.2015 року йому було надано земельну ділянку водного фонду 9,2080 га для риборозведення терміном на 11 місяців. До закінчення договору оренди відповідно до вимог земельного законодавства він подав до Шляхівської сільської ради заяву про продовження договору оренди земель водного фонду в межах с. Теофилівка Шляхівської сільської ради. Рішенням 4 сесії 7 скликання Шляхівської сільської ради від 22.01.2016 року йому було поновлено термін дії договору на 10 років, тобто до 2026 року. Постанову № 73 від 07.03.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності він оскаржував до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. 14.04.2018 року він отримав рішення відповідача № 696-ДК/0001/РПО/02/01/-18 від 04.04.2018 року, згідно якого його скаргу не було задоволено, о постанову залишено без змін. Вважає, що порушено норми матеріального та процесуального права. головним спеціалістом були порушені вимоги КУпАП, а саме відсутня підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення, немає відомостей про сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду справи, не з'ясувалось жодних обставин, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи. В оскаржуваній постанові не зазначено на підставі яких доказів інспектором встановлено самовільне зайняття земель водного фонду. Рішенням 47 сесії 6 скликання Шляхівської сільської ради від 19.03.2014 року йому відмовлено в продовженні договору оренди на водний об'єкт загальною площею 12 га. Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 08.12.2017 року вищезазначене рішення сільської ради скасовано. Таким чином у нього були всі підстави користуватись згаданим ставком і ним було подано матеріали на державну реєстрацію правовстановлюючих документів для використання земельної ділянки загальною площею 12 га. Просить скасувати постанову від 07.03.2018 року № 73 про накладення адміністративного стягнення та рішення № 696-ДК/0001/РПО/02/01/-18 від 04.04.2018 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали, просять його задовольнити.

Представник відповідача Ткачук В.В. в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 73 від 07.03.2018 року, ОСОБА_1 використовує ненадану земельну ділянку із земель комунальної власності водного фонду. Вказаний факт згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки. Порушенням заподіяно матеріальну шкоду внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 10,78 га із земель комунальної власності водного фонду на території Шляхівської сільської ради Бершадського району на суму 15258 грн. 16 коп. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Відповідно до ст.ст. 287-289 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КУпАП, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивачем ОСОБА_1 обрав спосіб оскарження вищезазначеної постанови шляхом подання скарги до вищестоящого органу, а саме до Головного управління Держгеокада стру у Вінницькій області.

Згідно рішення щодо розгляду скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення № 696-ДК/0001/РПО/02/01/-18 від 04.04.2018 року, в ході перевірки 09.01.2018 року встановлено, що земельна ділянка водного фонду площею 10,78 га на території Шляхівської сільської ради Бершадського району в межах населеного пункту с. Теофилівка використовується громадянином ОСОБА_1 Документи. які б надавали право використовувати земельну ділянку у громадянина ОСОБА_1 відсутні. Даний факт та дії ОСОБА_1 відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки та є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України. 03.03.2018 року за № 70 на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, від підпису якого він відмовився. В протоколі № 70 ОСОБА_1 було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав, про що свідчить його власний підпис. Таким чином ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також встановлено, що додатки, надані ОСОБА_1 до скарги як докази, які спростовують факт самовільного зайняття ним земельної ділянки водного фонду на території Шляхівської сільської ради площею 10,71 га не заслуговують на увагу, так як стосуються іншої земельної ділянки водного фонду, площа якої становить 9,2080 га. Відповідно до п.1 ст. 293 КУпАП постанову залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже належним доказом права користування земельною ділянкою є документ про державну реєстрацію цього права.

Позивачем у позовній заяві вказується, що ним тільки виготовляється технічна документація на об'єкт водного фонду та подано матеріали на державну реєстрацію правовстановлюючих документів для використання земельної ділянки на території Шляхівської сільської ради Бершадського району.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, інформація про зареєстроване право та відомості про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні.

Отже позивач немає документів, які б у відповідності до вимог ст. 125, 126 Земельного Кодексу України свідчили б про право на користування спірною земельною ділянкою, а отже, мало місце самовільне користування земельною ділянкою, що відповідає диспозиції ст. 53-1 КУпАП України.

Тому суд відхиляє посилання позивача про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, у тому числі, шляхом проведення перевірок.

Згідно ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, у тому числі: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 244 КУпАП передбачено, що від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України на території Гайсинського, Теплицького, Бершадського, Чечельницького, Тростянецького районів та м. Ладижин Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ткачук В.В. на підставі та в межах повноважень, визначених законом розглядав справу та накладав адміністративне стягнення на позивача.

Отже відповідач, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та КУпАП.

Стаття 53-1 КУпАП встановлює, що самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду справи було встановлено, що на момент проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства інспектором виявлений факт самовільного зайняття земельної ділянки позивачем, тому винесення постанови про накладення адміністративного стягнення передбаченого ст. 53-1 КУпАП відбулось із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 90, 242-246, 250, 271, 295 КАС України, ст.ст. 53-1, 256, 268, 280, 283 КУпАП України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконними та скасування рішень залишити без задоволення, постанову № 73 про накладення на нього адміністративного стягнення по ст. 53-1 КУпАП від 07.03.2018 року та рішення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо розгляду скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.04.2018 року- без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. І. Гуцол