Рішення № 78661051, 13.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2018 року 16:53 № 826/11074/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Багрій М.В., за участі представника позивача - Бобренка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка Андрія МиколайовичадоПодільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києвіпро визнання протиправною та скасування постанови від 30.05.2018, - На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 грудня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченко Андрій Миколайович (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Харитоненко Катериною Вікторівною від 30.05.2018 про накладення штрафу ВП № 50534362;

- визнати протиправною та скасувати Постанову державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Харитоненко Катериною Вікторівною від 30.05.2018 про стягнення виконавчого збору ВП № 50534362;

- визнати протиправною та скасувати Постанову державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Харитоненко Катериною Вікторівною від 30.05.2018 про стягнення витрат виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державним виконавцем не вчинено жодної дії щодо заміни боржника внаслідок зміни уповноваженої особи, рішення суду фактично було виконано позивачем в добровільному порядку на підставі звернення стягувача з заявою про внесення до реєстру кредиторів на підставі рішення суду, а тому були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних постанов.

У строк, встановлений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач відзиву на позов не подав.

За таких обставин розгляд і вирішення справи суд здійснює на підставі лише наявних матеріалів справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду у підготовчому провадженні.

В судовому засіданні 13 грудня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні 13.12.2018 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов частково з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 по справі № 820/8319/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" Луньо Іллі Вікторовича, третя особа - ОСОБА_5 про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити дії.

29 лютого 2016 року на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 видано виконавчий лист про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" Луньо Іллі Вікторовича включити ОСОБА_4 у Реєстр акцептованих вимог кредиторів з визначенням суми заборгованості та віднесенням її вимог до певної черги погашення в порядку, визначеному Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, який в подальшому пред'явлено для організації примусового виконання до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Харитоненко Катериною Вікторівною від 30.05.2018 про накладення штрафу на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" Шевченко Андрія Миколайовича накладено штраф на користь держави у розмірі 10 200,00грн. за невиконання рішення суду.

Постановою про стягнення виконавчого збору від 30.05.2018 ВП № 50534362 державним виконавцем Харитоненко К.В. стягнуто з боржника - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" Шевченка Андрія Миколайовича виконавчий збір у розмірі 14 892,00 грн.

А також постановою про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.05.2018 ВП № 50534362 державним виконавцем Харитоненко К.В. стягнуто з боржника - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" Шевченка Андрія Миколайовича витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 351,00 грн.

Незгода позивача із даними постановами зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У відповідності до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з приписами частини 2 статті 63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що оскільки позивачем, в порушення вимог постанови про відкриття виконавчого провадження № 50534362 від 25.03.2016 не виконано судове рішення у добровільному порядку протягом 10 робочих днів, державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Харитоненко К.В. при винесенні постанов про накладення штрафу, зокрема й оскаржуваної постанови від 30 травня 2018 року в рамках примусового виконання виконавчого листа №820/8319/15, діяла в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені Законом України "Про виконавче провадження". Однак, незважаючи на те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена без порушень законодавства, позивачем виконано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 по справі № 820/8319/15, а тому постанова державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Харитоненко Катерини Вікторівни від 30.05.2018 про накладення штрафу на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" Шевченко Андрія Миколайовича підлягає скасуванню.

Щодо постанови державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Харитоненко Катерини Вікторівни від 30.05.2018 про стягнення виконавчого збору.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною платою за відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих документів.

Станом на 30.05.2018 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві жодного документального підтвердження про виконання виконавчого листа №820/8319/15 від 29.02.2016 не надійшло, державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору

Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки при відкритті виконавчого провадження виконавчий збір не було стягнуто, державний виконавець був зобов'язаний винести постанову про стягнення виконавчого збору від 30.05.2018 ВП № 50534362.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.04.2018 у справі № 825/739/17.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування Постанови державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Харитоненко Катериною Вікторівною від 30.05.2018 про стягнення витрат виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. (стаття 42 Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Приписами Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» встановлено наступні види витрат виконавчого провадження:

1.Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.

2. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку.

3. Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

4. Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум.

5. Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.

6. Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.

7. Банківські послуги при операціях з іноземною валютою.

8. Сплата судового збору.

9. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

10. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Як зазначено вище, постановою про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.05.2018 ВП № 50534362 державним виконавцем Харитоненко К.В. стягнуто з боржника - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" Шевченка Андрія Миколайовича витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 351,00 грн.

Враховуючи, що відповідачем вчинялись виконавчі дії, оскільки позивач не вказує на невірний розрахунок виконавчих витрат, отже суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування постанови від 30.05.2018 про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Щодо тверджень представника позивача, що заміна боржника повинна була відбуватись у судовому порядку, оскільки було змінено уповноважену особу з Луньо І.В. на Шевченка А.М., суд зазначає, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - це посадова особа, а не фізична особа, як зазначав представник позивача у судовому засіданні, отже замінивши своєю постановою державний виконавець діяв в рамках свої повноважень наданих йому Законом України "Про виконавче провадження".

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.ч. 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка Андрія Миколайовича (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Харитоненко Катериною Вікторівною від 30.05.2018 про накладення штрафу ВП № 50534362.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 грудня 2018 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа