Рішення № 78660260, 17.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3989/18Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом

позивача ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

12.11.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2018;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити з 01.01.2018 ОСОБА_1 пенсію з розрахунку 95% грошового забезпечення, визначеного у довідці Полтавського обласного військового комісаріату, станом на 01.01.2018 без обмеження її максимальним розміром.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 15.09.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та надання позивачу детального розрахунку перерахованої пенсії з 01.01.2018, а саме просив: здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на підставі довідки Полтавського обласного військового комісаріату з розрахунку 95% відповідних сум грошового забезпечення та виплачувати її без обмеження 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Так, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення позивачу виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру, оскільки позивачу призначено пенсію з 15.11.2005. Позивач також зазначає, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/3989/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

27.11.2018 до суду відповідачем надано відзив на позов, у якому вказано, що на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії чинною є редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії у розмірі 70 % від грошового забезпечення. Відповідач стверджує, що при проведенні перерахунку пенсії на підставі поданої уповноваженим органом довідки про нове грошове забезпечення починаючи з 01.01.2018 пенсія громадянина була встановлена у розмірі 70% від грошового забезпечення, оскільки це максимальний розмір пенсії, передбачений на час проведення перерахунку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с. 37-38/.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію з 15.11.2005 за вислугу 35 років у розмірі 95% грошового забезпечення /а.с. 26/.

На підставі постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 з 01.01.2008 позивачу перераховано пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення (вислуга років 35) /а.с. 30/.

З 01.07.2012 ОСОБА_1 перераховано пенсію відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 № 355; основний розмір пенсії 95% грошового забезпечення (вислуга років 35) /а.с. 31/.

З 01.10.2017 ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" перераховано пенсію з урахуванням основного розміру пенсії 95% грошового забезпечення (вислуга років 35) /а.с. 32/.

01.01.2018 позивачу перераховано пенсію відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 № 103; основний розмір пенсії: 95% грошового забезпечення (вислуга років 35) у розмірі: 15561,00 грн; підсумок пенсії (з надбавками): 16022,22 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 13730,00 грн, попередньої суми пенсії 6628,15 грн та підвищення 3550,93 грн (50% від 7101,85 грн): 10179,08 грн /а.с. 33/.

Відповідно до перерахунку пенсії позивача з 01.07.2018 відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 № 103; основний розмір пенсії: 95% грошового забезпечення (вислуга років 35) у розмірі: 15561,00 грн; підсумок пенсії (з надбавками): 16022,22 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 14350,00 грн, попередньої суми пенсії 6628,15 грн та підвищення 3860,93 грн (50% від 7721,85 грн): 10489,08 грн /а.с. 34/.

З 01.08.2018 перераховано пенсію позивачу відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 № 103; основний розмір пенсії: 95% грошового забезпечення (вислуга років 35) у розмірі: 15561,00 грн; підсумок пенсії (з надбавками): 16065,78 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії: 14350,00 грн, попередньої суми пенсії 6628,15 грн та підвищення 3860,93 грн (50% від 7721,85 грн): 10489,08 грн /а.с. 35/.

15.09.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати пенсію за вислугу років з 01.01.2018 згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Полтавського обласного військового комісаріату з розрахунку 95% відповідних сум грошового забезпечення, як це було визначено при призначенні пенсії, та виплачувати її без обмеження 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI від 08.07.2011 щодо обмеження пенсії максимальним розміром не поширюються на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом /а.с. 16/.

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 21.09.2018 № 1471/С-03 повідомлено позивача про розгляд заяви та зазначено, зокрема: загальний розмір пенсії позивача відповідно до оновленого грошового забезпечення склав - 16065,78 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 14350,00 грн; розмір пенсії з 01.08.2018 встановлено в попередньому розмірі - 10489,08 грн. Указано, що відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З огляду на викладене, виплата пенсії позивачу проводиться відповідно до чинного законодавства в максимальному розмірі /а.с. 17-18/.

Позивач, не погоджуючись із проведенням виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Позивач є військовим пенсіонером з 15.11.2005 та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII (чинній з 01.01.2016 по 19.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 (набрав чинності з 01.01.2017) у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у частині сьомій статті 43 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Отже, відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 (набрав чинності з 01.01.2017), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (у редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII, набрав чинності 01.01.2016) максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати 10740 грн.

Водночас відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію з 15.11.2005, тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668 та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII.

З 01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким частину першу статті 2 Закону України "Про заходи щодо забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668 доповнено реченням, зокрема: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік" установлено прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2018 - 1373 грн.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо обмеження пенсії максимальним розміром 10740 грн; норми закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, яке є обов'язковим до виконання на всій території України, є остаточним і не може бути оскаржене, а тому обмеження виплати позивачу пенсії максимальним розміром є протиправним.

Крім того, відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII дія цього закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01.01.2016, проте, пенсія позивачу призначена у листопаді 2005 року.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2018.

Також, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити з 01.01.2018 ОСОБА_1 пенсію з розрахунку 95% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.

Стосовно клопотання позивача про зобов'язання відповідача в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36023, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити з 01.01.2018 ОСОБА_1 пенсію з розрахунку 95% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна