Ухвала суду № 78660204, 10.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4140/18

У Х В А Л А

10 грудня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Поварчук В.В.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Ращенка Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.10.2018 року, просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період служби в органах внутрішніх справ України, починаючи з 01.01.2008 року до 26.08.2015 року;

- зобов'язати відповідача:

- здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у вигляді грошового забезпечення за період служби в органах внутрішніх справ України з 01.01.2008 року до 26.08.2015 року, з урахуванням сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із виплаченої суми компенсації;

- скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за № 4385 пенсіонера МВС України - позивача, включивши в перелік складових пункт компенсації у розмірі, який визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050, п. 3, 4 постанови КМУ від 21.02.2001 року № 159, якою затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».

В підготовчому засіданні 10.12.2018 року судом встановлено, що 17.10.2018 року та 30.10.2018 року представником відповідача до суду подано відзиви, в яких останній просить, зокрема, залишити позовну заяву позивача без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду, з тих підстав, що:

- постанова Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 року по справі № 815/5784/15, якою стягнуто з відповідача на користь позивача надбавки за звання майстра спорту України міжнародного класу та за наукову ступінь кандидата філософських наук в сумі 23852,90 грн. набрала законної сили 10.08.2016 року - більше 2 років тому;

- постанова Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року по справі № 815/5914/17, якою стягнуто з відповідача на користь позивача суму грошового забезпечення, яке повинно було бути нараховане та виплачене йому за період служби в органах внутрішніх справ з 01.01.2008 року по 26.08.2015 року у розмірі 25315 грн. з урахуванням індексу інфляції та відрахування установлених законом податків, зборів та інших обов'язкових платежів, набрало законної сили 06.02.2018 року, більше 8 місяців тому;

- інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стаються стабільними. При цьому місячний термін визначено законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначалися, чи звертатиметься вона до суду з позовом щодо оскарження. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій та підтвердження належними доказами;

- з грудня 2015 року Головне управління МВС України в Одеській області знаходиться в стані ліквідації, повідомлення про що було оприлюднено на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Позивач мав звернутися до суду з позовними вимогами у передбачений ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України термін;

- право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатись спірними;

- за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатись не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визначаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами, проте вони позивачем не підтверджені;

- позивач не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду, однак, своїм правом не скористався і подав адміністративний позов зі спливом шестимісячного строку, регламентованого ч. 2 ст. 122 КАС України. Позивачем жодних клопотань чи заяв щодо поновлення строку звернення до суду подано не було.

В підготовчому засіданні 10 грудня 2018 року представник відповідача підтримав зазначені клопотання, просив суд залишити позовну заяву позивача без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.

В підготовчому засіданні 10 грудня 2018 року позивач заперечував проти задоволення заявлених клопотань, з підстав, викладених у відповіді на заяву відповідача щодо пропуску строку позивачем строку звернення до адміністративного суду, вхід. № 30777 від 17.10.2018 року, в якій останній, керуючись ст.ст. 1, 3, 8, 22, 46 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про громадянство України», ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 122 КАС України, просить відповідну заяву відповідача залишити без задоволення, з тих підстав, по суті, що під час розв'язання публічно-правових спорів про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічні службі, заробітної плати (суддівської винагороди, грошового забезпечення, пенсії, тощо) у разі порушення законодавства про оплату праці потрібно застосувати положення ч. 2 ст. 233 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії спорів не застосовуються. Право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту.

Заслухавши позицію представника відповідача, думку позивача, дослідивши матеріали справи в межах розгляду поданих клопотань, суд дійшов висновку, що дані клопотання не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведених положень КАС України вбачається, що іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (далі - ЗУ № 2050-III) виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі № 815/5914/17, зокрема: адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про стягнення суми грошового забезпечення задоволено; стягнуто з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення, яке повинне було бути нараховане та виплачено йому за період служби в органах внутрішніх справ з 01.01.2008 року по 26.08.2015 року у розмірі 25 315 грн. з урахуванням індексу інфляції та відрахуванням установлених законом податків, зборів та інших обов'язкових платежів. (а.с.22-25зв.)

Відповідно до довідки Акціонерного товариства «Акцент-Банк» від 30.08.2018 року, зокрема, 15.05.2018 року на рахунок позивача зараховано суму коштів в розмірі 25315,00 грн., деталі операції - службова операція #PER45NN#O08592268#T1007020; 2112; безоплатне стягнення боргу згідно виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року № 815/5914/17. (а.с.63)

Тобто, про протиправну, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період служби в органах внутрішніх справ України, починаючи з 01.01.2008 року до 26.08.2015 року, позивач дізнався або повинен був дізнатися 15.05.2018 року при зарахуванні на рахунок позивача суми коштів в розмірі 25315,00 грн. на виконання рішення суду.

Даний позов подано до суду - 16.08.2018 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Наведена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 490/6755/15-а (адміністративне провадження № К/9901/2689/17).

Крім того, додатково слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу Законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 15 жовтня 2013 року у справі № 1-13/2013 № 8-рп/2013 встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно з ст. 2 ЗУ № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за своїм змістом також є державною гарантією, встановленою законодавством, звернення до суду з позовом про стягнення якої не обмежується будь-яким строком.

Наведена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 810/594/17 (адміністративне провадження № К/9901/1772/17).

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, відповідно, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

В задоволенні клопотань представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

В повному обсязі ухвалу складено 17 грудня 2018 року.

Суддя М.Г. Цховребова