Рішення № 78659932, 13.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4339/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Колодій О.Р.,

за участю:

позивач ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

представник відповідача Чабан О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2018 № 0044534001.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено перевірку кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами проведеної перевірки, ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення - рішення від 30.08.2018 № 0044534001 про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки алкогольні напої виявлені під час перевірки в кафе, що фактично не належить ФОП ОСОБА_1 Вказує, що позивач не має відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Законодавцем виключається можливість реєстрації місця зберігання для тих, суб'єктів господарської діяльності, що не отримали ліцензії.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних в позовній заяві та відповіді на відзив, просили позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 24.10.2018 (вх. № 33818), зазначає, що перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв у місці здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 Під час перевірки встановлено, що у позивача відсутня довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання, відтак ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку у контролюючих органів як платник податків.

Основним видами діяльності позивача згідно звитягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців є стоматологічна практика (код КВЕД 86.23); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД 56.10); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна (код КВЕД 68.20).

Згідно з договором оренди від 01.10.2017 № 3-В-17 ФОП ОСОБА_1 орендує нежитлове приміщення загальною площею 89, 3 кв м, за адресою: АДРЕСА_1 з метою розміщення об'єкта громадського харчування.

ГУ ДФС у Львівській області 21.08.2018 проведено перевірку кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1

За результатами перевірки складено акт від 21.08.2018 № 13/4000/НОМЕР_2 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перевіркою встановлено, що в кафе знаходяться алкогольні напої (пиво), а саме пиво «Leffe» 0,33л, 6,5% в кількості 15 пляшок, по ціні реалізації 50,00 грн/пл. (згідно наявних цінників), пиво «Corona Exstra», 0,355 л, 4,5 % в кількості 20 пляшок, по ціні реалізації 50,00 грн/пл. (згідно наявних цінників) на загальну суму 1750,00 грн. Довідку про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до ЄДР до перевірки не представлено. Ліцензію на право роздрібної торгівлі не представлено. У зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 порушено вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі акту перевірки від 21.08.2018 № 13/4000/НОМЕР_2 ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.08.2018 № 0044534001, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000,00 грн .

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481 від 19.12.1995 (далі - Закон № 481).

Згідно з ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесене до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 481 встановлена відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до п. 1.1. Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251, єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

До Єдиного реєстру вносяться відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності.

Враховуючи наведене, внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання можливе лише у разі наявності ліцензії на здійснення того чи іншого виду діяльності пов'язаної із спиртом чи алкогольними напоями (виробництво, продаж тощо), а без наявності такої ліцензії у суб'єкта господарювання, неможливо внести відомості до згаданого реєстру.

Суд зазначає, норми про зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру мають відношення до суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, їх виробляють чи отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб.

Штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного реєстру можуть бути застосовані до суб'єктів, що здійснюють процес виробництва алкогольних напоїв, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями та вимушені зберігати алкогольну продукцію у певних місяцях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2018 в справі № 814/152/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного суду.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось сторонами, що ФОП ОСОБА_1 не отримував ліцензії на право роздрібної торгівля алкогольними напоями, відтак, внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання не передбачено чинним законодавством.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у ГУ ДФС у Львівській області були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за зберігання алкогольних напоїв у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідачем не надано жодних доказів, які спростовують вищевикладене та підтверджують встановлене ГУ ДФС у Львівській області порушення, яке покладено в основу акта перевірки від 21.08.2018 № 13/4000/НОМЕР_2, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.08.2018 № 0044534001.

Таким чином, позивач не порушив вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а відтак податкове повідомлення-рішення від 30.08.2018 № 0044534001 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704, 80 грн підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ДФС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.08.2018 № 0044534001.

3. Судовий збір в розмірі 704, 80 грн. присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПРОУ 39462700).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 19.12.2018.

Суддя Костецький Н.В.