Вирок № 7865861, 11.02.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-77/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2009 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Ткаченко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Дьяківка, Буринського району, Сумської області, українки, громадянки України, з середньо спеціальною освітою, одруженої, працюючої медсестрою Сумської міської клінічної лікарні № 4, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, не судимої

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 215 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин за слідуючих обставин.

Так, наприкінці грудня 2008 року, у невстановлений слідством день, в квитковій касі залізничного вокзалу м. Суми Південної залізниці ОСОБА_1 придбала абонементний квиток серії Б № 308905 на своє ім'я для проїзду від ст. Суми до ст. Амбари, терміном дії з 28.12.2008 року до 11.01.09 року. Після закінчення терміну дії квитка, приблизно в 20-х числах грудня 2009 року, у невстановлений слідством день та час, знаходячись на своєму робочому місці, в приміщенні Сумської міської клінічної лікарні № 4 м. Суми, за допомогою гумки в графах, в яких зазначено термін дії зітерла первинні записи років придатності квитка, та власноруч заповнила ці графи, вказавши термін його дії, а саме з 28.12.2009 року до 11.01.2010 року, після чого на протязі з 28.12.2009 року по 04.01.2010 року використовувала даний квиток для безкоштовного проїзду в приміських поїздах від ст. Суми до ст. Віри Південної залізниці.

В подальшому 04 січня 2010 року ОСОБА_1, знаходячись в приміському поїзді № 6503 сполученням Суми - Ворожба, на ділянці слідування поїзду ст. Торопилівка - ст. Головашівка, під час перевірки провідниками поїзної бригади проїзних документів, з метою безкоштовного проїзду пред'явила підроблений абонементний квиток серії Б № 118227, виданий на її ім'я для проїзду від ст. Суми до ст. Амбари. Провідник оглянувши даний квиток, виявила в ньому ознаки підробки та вилучила його у ОСОБА_1 та в подальшому передала працівникам міліції ЛВ на ст. Суми.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України на Південній залізниці № ЕК - 5 від 19.01.2010 року, в абонементному квитку Б № 308905 на ім'я ОСОБА_1 маються зміни змісту первинних реквізитів: на лицевій стороні квитка у графі «з », в місці розташування цифри «9» цифрового запису, що означає рік «2009», попередньо була виконана інша цифра, в подальшому змінена на читаєму способом підчистки та дописки; на лицевій стороні білета у графі «до », в місці розташування цифри «10» цифрового запису, що означає рік «2010», попередньо була виконана інша цифра, в подальшому змінена на читаєму способом підчистки та дописки.

Згідно вилученого з Сумського регіонального інформаційно-статистичного центру ст. Суми Південної залізниці корінця абонементного квитка НОМЕР_1, даний квиток був виписаний на ім'я ОСОБА_1 для проїзду від ст. Суми до ст. Амбари на термін з 28 грудня 2008 до 11 січня 2009 року.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 215 КК України визнала повністю та суду пояснила, що в кінці грудня 2008 року в приміській касі залізничного вокзалу м. Суми вона придбала абонементний квиток НОМЕР_1 на своє ім'я для проїзду від ст. Суми до ст. Амбари, терміном з 28.12.2008 року до 11.01.2009 року. За даний квиток заплатила 32 гривні 51 копійку і їздила по ньому в приміських поїздах з роботи та на роботу. Коли термін дії квитка закінчився, то вона його не викинула, а залишила у себе на роботі. Даний квиток залишила у себе без будь якої мети. В кінці грудня 2009 року, приблизно у 20-х числах грудня, вона, перебуваючи на роботі, знайшла свій старий використаний абонементний квиток, строк дії якого закінчився в січні 2009 року. Подивившись на даний квиток вона помітила, що можна у вищевказаному квитку обережно виправити рік його видачі та рік в терміні дії квитка і ще поїздити за його допомогою в приміському потязі. Вона обережно за допомогою гумки в графах, які вказують термін дії стерла первинні записи, а саме цифри року. Після цього самостійно у графі "'з __" власноруч написала «9» рік, а в графі "до__'" написала "10" рік. Всі інші записи залишилися без змін. Вищевказаний абонементний квиток з виправленим терміном його придатності вона використовувала для безкоштовного проїзду в приміському поїзді з 28.12.2009 року. 04 січня 2010 року вона їхала з роботи додому приміським поїздом сполученням Суми - Ворожба, який відходить зі ст. Суми о 13.25 годин. Вона сіла до першого вагону поїзду. На ділянці слідування потягу від ст. Торопилівка до ст. Головашівка до неї підійшла провідник вагону та запитала, що у неї за проїзд, на що вона надала їй з метою безкоштовного проїзду підроблений абонементний квиток НОМЕР_1 на своє ім'я для проїзду від ст. Суми до ст. Амбари. Провідник оглянувши квиток, засумнівалась в його дійсності і для більш детальної перевірки передала його працівникам міліції, які в той час знаходилися неподалік в вагоні, які в свою чергу виявили в ньому ознаки підробки та в присутності двох понятих вилучили.

Крім повного визнання вини самою підсудною, її вина в інкримінованому їй діянні доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

? рапорт від 04.01.2010 року про затримання гр. ОСОБА_1 (а.с. 4);

? протокол добровільної видачі від 04.01.2010 року (а.с. 5);

? висновок технічної експертизи документу (а.с. 21-25);

? матеріали огляду та прилучення до справи речових доказів (а.с 30-32).

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудної в інкримінованому їй злочині доказана повністю.

Дії підсудної суд кваліфікує за ст. 215 КК України, так як вона підробила та використала завідомо підроблений проїзний документ, а саме квиток для проїзду в залізничному транспорті.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудної, характеристики на неї, визнання нею своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.

Те, що підсудна щиросердечно розкаялася у вчиненому злочині, сприяла у його розкритті, суд визнає помякшуючими її відповідальність обставинами.

Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

За наявності таких даних про особу підсудної, суд вважає, що її виправлення і перевиховання можливе шляхом призначення штрафу.

Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати підлягають стягненню з підсудної, питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 215 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510 (пятсот десять) гривень;

Міру запобіжного заходу засудженій до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення криміналістичної експертизи ЕК-97 в загальній сумі 676,08 грн. з зарахування на рахунок НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗ при УМВС України на залізничному транспорті код 35973367 р\р 31259572210492 МФО 851011 банк ГУДКУ в Харківській області.

Речові докази: абонементний квиток НОМЕР_1, виписаний на імя ОСОБА_1 та корінець до абонементного квитка НОМЕР_1, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Б.М.Клочко