Рішення № 78658376, 12.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року № 320/5476/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

17 жовтня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною відмову відповідача щодо призначення позивачу з 6 вересня 2018 р. пенсії по втраті годувальника від 11 вересня 2018 р.;

- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію по втраті годувальника в розмірі 50 % пенсії за віком померлого чоловіка - ОСОБА_2 з 6 вересня 2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника в розмірі 50 % пенсії за віком померлого чоловіка - ОСОБА_2, оскільки позивачем було подано усі необхідні документи для призначення їй такого виду пенсії (а.с. 3-5).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що у вересні 2018 р. позивач звернулася до відповідача із заявою довільної форми про переведення на пенсію по втраті годувальника - її чоловіка, який отримував пенсію за віком в розмірі 10 812 грн 88 коп. Відповідачем було розглянуто наявні матеріали пенсійної справи та надано відповідь 11 вересня 2018 р. роз'яснювального характеру. За таких обставин вважає, що не відмовив позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника, а отже, діяв згідно вимог чинного законодавства та в межах своїх повноважень.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представники сторін подали до суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин та на підставі вимог ч. 3 ст. 194 КАС України суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

6 вересня 2018 р. позивач подала до відповідача заяву довільної форми, у якій просила "зробити перерахунок пенсії мого чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на мене, як по втраті годувальника" (а.с. 10).

До вказаної заяви позивачем було долучено:

- "копію свідоцтва про смерть чоловіка";

- "копію свідоцтва про шлюб";

- "копію мого паспорта" (позивача);

- "копію ідентифікаційного номера";

- "довідку, що була на утриманні чоловіка" (а.с. 10).

11 вересня 2018 р. відповідачем було направлено позивачу роз'яснювальний лист № 725/Є-01, у якому містилися посилання на ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

У зв'язку з тим, що позивач вважає такі дії відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Правову оцінку спірним правовідносинам надано з урахуванням наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до вимог ч. 2 названої норми непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Як убачається з ч. 3 ст. 36 Закону № 1058-IV, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 36 названого Закону пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 37 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно з вимогами п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1 (далі - Порядок) до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).

До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Як убачається з п. 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що при переведенні з одного виду пенсії на інший особа повинна подати відповідну заяву встановленого зразка (додаток 3 до Порядку).

Суд, дослідивши наявну в матеріалах справи копію заяву позивача від 6 вересня 2018 р. встановив, що вона не відповідає встановленій Порядком формі та змісту такої заяви (додаток 3 до Порядку).

Водночас, суд, дослідивши лист-відповідь відповідача від 11 вересня 2018 р. № 725/Є-01, встановив, що такий лист є відповіддю-роз'ясненням у зв'язку з недотриманням позивачем вимог Порядку щодо подання заяви відповідного зразка, а не відмовою у призначенні позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника (а.с. 11).

За таких обставин суд дійшов висновку, що у даному конкретному випадку:

- відповідачем не було відмовлено позивачу у призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

- лист № 725/Є-01 є відповіддю позивачу на заяву від 6 вересня 2018 р. роз'яснювального характеру;

- відповідачем рішення щодо призначення позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника чи відмови у призначення такого виду пенсії не приймалося.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови відповідача щодо призначення позивачу з 6 вересня 2018 р. пенсії по втраті годувальника від 11 вересня 2018 р. є необгрутованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію по втраті годувальника в розмірі 50 % пенсії за віком померлого чоловіка - ОСОБА_2 з 6 вересня 2018 р., оскільки вони є похідними від позовних вимог в частині визнання протиправною відмови у призначенні пенсії.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, чого не було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 названої норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що і було зроблено відповідачем.

Водночас, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки названих дій відповідач не вчиняв.

Тобто, єдиною підставою для направлення позивачу роз'яснювального листа № 725/Є-01 є подання позивачем заяви про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника з порушенням вимог додатку 3 до Порядку щодо встановленої форми такої заяви.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задвоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.