Рішення № 78657562, 12.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року № 810/4420/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕМА ФУД ІНГРІДІЄНТС" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

27 серпня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ІКЕМА ФУД ІНГРІДІЄНТС" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі- відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми "Ш" від 3 травня 2018 р. № 0014725101 та № 0014715101 (далі - податкові-повідомлення рішення № 0014725101 та № 0014715101).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають вимогам ст. ст. 44, 56, 75, 86 ПК України. Зазначив, що предметом камеральної перевірки не можуть бути питання своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість, а тому прийняті відповідачем податкові рішення підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що податкові-повідомлення рішення № 0014725101 та № 0014715101 відповідачем винесено правомірно, вони відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем було порушено строк сплати самостійно визначеної суми податкового зобов'язання з ПДВ (а.с. 50-53).

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою названого суду від 5 грудня 2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представники сторін подали до суду письмові клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин на підставі вимог ч. 3 ст. 194 КАС України суд ухвалив подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є юридичною особою з 31 липня 2013 р. (а.с. 27).

Як платник податків, позивач перебуває на обліку в Бориспільській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

10 квітня 2018 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ позивача, за результатами якої складено акт перевірки №17817/10-36-51/38807709 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення вимог п. 57.3 ст. 57 ПК України (а.с.7).

Зокрема, у названому акті перевірки зазначалося, що позивачем було порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання на загальну суму 273 140 (двісті сімдесят три тисячі сто сорок) грн. 20 коп., зазначеного платником податку в поданих ним податкових деклараціях з ПДВ за період з квітня по грудень 2017 р. (а.с. 7-10).

3 травня 2018 р. на підставі висновків названого акта перевірки відповідачем було винесено податкові-повідомлення рішення:

- № 0014725101, яким за затримку позивачем сплати суми грошового зобов'язання на загальну суму 152 969 (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 40 коп. було накладено штраф у розмірі 20 % у сумі 30 593 (тридцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 88 коп. (а.с. 11);

- № 0014715101, яким за затримку позивачем сплати суми грошового зобов'язання на загальну суму 120 170 (сто двадцять тисяч сто сімдесят) грн. 80 коп. було накладено штраф у розмірі 10 % у сумі 20 017 (двадцять тисяч сімнадцять) грн. 08 коп. (а.с. 12).

18 травня 2018 р. позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими-повідомленнями рішеннями № 0014725101 та № 0014715101, подав до Державної фіскальної служби України скаргу, у якій просив скасувати оскаржувані податкові-повідомлення рішення.

20 липня 2018 р. Державна фіскальна служба України рішенням про результати розгляду скарги №24151/99-99-11-03-01-25 залишила скаргу позивача від 18 травня 2018 р. без задоволення, а податкові повідомлення рішення № 0014725101 та № 0014715101 - без змін (а.с.13).

У зв'язку з тим, що позивач вважає податкові-повідомлення рішення № 0014725101 та № 0014715101 такими, що винесені протиправно, ним було подано даний позов до суду.

Правову оцінку спірним правовідносинам судом надано з урахуванням наступного.

Відповідно до вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з вимогами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

З урахуванням вимог п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до вимог ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З 1 січня 2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII, яким п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 доповнено аб. 2. та визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, перевірка своєчасності та повноти нарахування і сплати позивачем ПДВ у рамках камеральної перевірки, ґрунтується та відповідає вимогам чинного податкового законодавства, що свідчить про безпідставність позовних вимог та спростовує доводи позивача про протиправність обрання предмету камеральної перевірки контролюючим органом.

Окрім цього судом не може бути взято до уваги посилання позивача на порушення відповідачем строків прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, оскільки в межах даної адміністративної справи позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень чи будь-які інші дії відповідача.

Судом також не може бути взято до уваги твердження позивача з приводу відсутності запрошення представника позивача у ході розгляду поданих ним до відповідача заперечень на акт перевірки, оскільки така обставина не може слугувати достатньою підставою для скасування податкового рішення.

Водночас, судом враховано, що рішенням ДФС України від 20 липня 2018 р. № 24151/6/99-99-11-03-01-25, скарга позивача від 18 травня 2018 р. була залишена без задоволення, а податкові повідомлення рішення № 0014725101 та № 0014715101 - без змін (а.с.13).

Крім того, при вирішенні справи судом також враховано, що позивачем не було надано суду жодного документа на підтвердження своєчасної сплати податкових зобов`язань на загальну суму 273 140 (двісті сімдесят три тисячі сто сорок) грн. 20 коп., зазначеного позивачем в поданих ним податкових деклараціях з ПДВ за період з квітня по грудень 2017 р.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, чого не було зроблено позивачем.

Як убачається з ч. 2 названої норми, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що і було зроблено відповідачем.

Водночас, суд не приймає до уваги твердження позивача про протиправність дій відповідача, оскільки вони спростовуються дослідженими та оціненими судом доказами.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.