Рішення № 78656838, 10.10.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4658/17

№ провадження 2/208/682/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 жовтня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Івченко Т.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Стомаченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в розмірі 80745,03 гривень, яка складається станом на 25.07.2017 року, з:

- 67506 (шістдесят сім тисяч п’ятсот шість) гривень 88 копійок - сума заборгованості за кредитом;

- 12333 (дванадцять тисяч триста тридцять три) гривні 33 копійки – заборгованість за прострочене тіло кредиту;

- 198 (сто дев’яносто вісім) гривень 60 копійок - відсотки за користуванням кредитом;

- 706 (сімсот шість) гривень 22 копійок - штраф.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.02.2018 року визначено порядок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, 19.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» і ОСОБА_1, укладено угоду про надання особистого кредиту від 19.08.2015 року у розмірі 75000,00 гривень.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому було нараховано неустойку, станом на 25.07.2017 року в розмірі 706,22 гривні.

Відповідно до умов Договору у разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених Договором, в тому числі у разі затримання сплати частини Кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, Позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення Кредиту за Договором.

На виконання умов Договору Відповідачу була направлена Вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви Вимога не виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачем зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, Позивач вправі вимагати стягнення з Відповідача заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками та неустойкою.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив, що підтримує позов у повному обсязі, та просить провести розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без участі відповідача при заочному розгляду справи, без його участі та без застосування технічних засобів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу і в силу ст.131 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача, згідно вимог ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача законні, обґрунтовані, та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ході розгляду справи, з урахуванням наданих суду доказів, судом встановлено, що дійсно 19.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» і ОСОБА_1, укладено угоду про надання особистого кредиту від 19.08.2015 року у розмірі 75000,00 гривень.

Крім того, у зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому було нараховано неустойку, станом на 25.07.2017 року в розмірі 706,22 гривень.

Проте, як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в розмірі 80745,03 гривень, яка складається станом на 25.07.2017 року, з:

- 67506 (шістдесят сім тисяч п’ятсот шість) гривень 88 копійок - сума заборгованості за кредитом;

- 12333 (дванадцять тисяч триста тридцять три) гривні 33 копійки – заборгованість за прострочене тіло кредиту;

- 198 (сто дев’яносто вісім) гривень 60 копійок - відсотки за користуванням кредитом;

- 706 (сімсот шість) гривень 22 копійок - штраф.(а.с.25).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та інші.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Тому, коли позичальник не здійснив у повному обсязі сплату кредиту, позивач по справі набув право вимагати погашення кредиту.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується правовою позицією викладеною у Постанові ВСУ від 11.10.2017 року у справі № 347/1910/15-ц, згідно до якого визначена правова позиція, що цивільно-правова відповідальність — це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.2 ст.549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК).

За положеннями ст.61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення — строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 21.10.2015 №6-2003цс15.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем про одночасне стягнення з боржника пені та штрафів (в розмірі 706,25 грн.), є такими що порушує ст. 61 Конституції України.

А тому, заявлені позовні вимоги в частині стягнення з боржника суми штрафу не підлягають до задоволення в цілому.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 76-81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

З боку відповідачів по справі не надійшло заперечень та доказів у спростування позовних вимог, тому суд діє відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України.

Статтею 89 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підстав для звільнення відповідача від сплати зазначеної суми, або зменшення її розміру судом не встановлено.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.

Щодо понесених судових витрат позивачем при зверненні із позовом, то ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1600 гривень, відповідно до квитанції про сплату судового збору №1025306 від 07.08.2017 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 257, 258, 267, 626, 638, 526, 530, 533, 553, 554, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10-12, 76-83, 126, 141, 258-265, 280-282 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості», - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004), заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.08.2015 року, станом на 25.07.2017 року, яка складається із:

- 67506 (шістдесят сім тисяч п’ятсот шість) гривень 88 копійок - сума заборгованості за кредитом;

- 12333 (дванадцять тисяч триста тридцять три) гривні 33 копійки – заборгованість за прострочене тіло кредиту;

- 198 (сто дев’яносто вісім) гривень 60 копійок - відсотки за користуванням кредитом;

ВСЬОГО на суму: 80038 (вісімдесят тисяч тридцять вісім) гривень 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004): 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок - судовий збір.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» , 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, податковий код юридичної особи згідно з 23494714;

Відповідач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя Івченко Т. П.