Рішення № 78652381, 18.12.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2209/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого Ільтьо І. І.,

при секретарі: Куні О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов мотивовано тим, що 19.11.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0605/1107/71-020, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 11000 доларів США з розрахунку 11,9 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 19.11.2007 року по 17.11.2037 року. В частині надання кредитних коштів ПАТ «Сведбанк» свої зобов’язання виконав в повному обсязі.

25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Відповідно акціонерне товариство «Дельта Банк» набуло право вимоги по кредитному договору № 0605/1107/71-020 від 19.11.2007 року.

З метою забезпечення виконання грошових зобов’язань за вказаним договором, іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки № 0605/1107/71-020-Z-1 від 19.11.2007 передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (Леніна) в с. Велика Бакта, Берегівського району, Закарпатської області, загальною площею 51,5 кв. м. в тому числі житлова 37,5кв.м.. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов’язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов’язання не виконанні у зв’язку з чим, станом на 28.07.2015 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі: 240082,15 грн. з яких: 219826,33 грн. тіло кредиту та20255 грн. відсотки.

Вище наведене і стало підставою для звернення до суду, просили суд в рахунок погашення заборгованості в сумі 240082,15 грн. за кредитним договором № 0605/1107/71-020 від 19.11.2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру № 10в будинку №13 по пр. Свободи (Леніна) в с. Велика Бакта, Берегівського району, Закарпатської області, загальною площею 51,5 кв. м. в тому числі житлова 37,5 кв.м. та визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» право власності на зазначену квартиру.

Рішенням Берегівського районного суду від 01грудня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ «Дельта Банк» - задоволено.

Ухвалою Берегівського районного суду від 11 травня 2018 року скасовано заочне рішення Берегівського районного суду від 01грудня 2015 року за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ «Дельта Банк».

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з’явився, однак подав відзив на позовну заяву, згідно якого заперечив проти позовних вимог та просив в позові відмовити з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 19.11.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0605/1107/71-020, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 11000 доларів США з розрахунку 11,9 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 19.11.2007 року по 17.11.2037 року (а.с. 5-11).

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вищевказаним вказаним кредитним договором ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (Леніна) в с. Велика Бакта, Берегівського району, Закарпатської області, загальною площею 51,5 кв. м. в тому числі житлова 37,5 кв.м. (а.с.30-33).

25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Відповідно акціонерне товариство «Дельта Банк» набуло право вимоги по кредитному договору № 0605/1107/71-020 від 19.11.2007 року. (а.с. 45-52).

ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов’язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов’язання не виконанні у зв’язку з чим, станом на 28.07.2015 року за відповідачкою наявна заборгованість у сумі: 240082,15 грн. з яких: 219826,33 грн. тіло кредиту та 20255 грн. відсотки (а.с.36).

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі до ст.36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотеко держателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотеко держатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до договору іпотеки від 19.11.2007 року, у разі порушення іпотекодавцем умов кредитного договору, звернення стягнення на іпотечне майно може бути здійснене на підставі, зокрема, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення суду і договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 38, 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.04.2012 року, у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способі в позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотеко держатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

У правовій позиції Верховного суду України у справі № 6-1851цс15, зазначається, що частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України Про іпотеку договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Як видно зі справи позивач не реалізував передбаченого договором способу позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом, зокрема, укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання.

З огляду на викладене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк». Позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону.

Керуючисьстаттями 6, 16, 204, 238, 335, 392, 509, 526, 575, 589, 626-629 ЦК України, статтями 13, 33, 36-38 Закону України «Про іпотеку», статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В позові Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя ОСОБА_2.