Вирок № 78651884, 18.12.2018, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

222/1327/18

1-кп/241/210/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 року Першотравневий районний суд Донецької області в складі: головуючого судді: Апалькової О.М., при секретарі: Орчелоті І.С., за участю прокурора: Зеленського І.В, обвинуваченого: ОСОБА_1, захисника: Коваленка К.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Мангуш кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050640000227 від 09.08.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця с.Федорівка Володарського району Донецької області,громадянина України,з середньою освітою,непрацюючого,неодруженого,раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,у скоєнні кримінального правопорушення,злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Навесні 2018 року,більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1,з метою самовільного зайняття земельної ділянки знайшов вільну земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1,площею 60 га.

Після цього,не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування(оренду) земельної ділянки,за відсутності будь-якого дозвільного документа,ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовував вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення для посіву сільськогосподарських культур.

В середині квітня 2018 року,більш точної дати слідством не встановлено,ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел,спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення,розташованої на території Зеленоярської сільської ради Нікольського району Донецької області,найняв для проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, невстановлених під час досудового розслідування осіб, при цьому пообіцявши грошову винагороду.

В подальшому,всередині квітня 2018 року,точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_1 разом із найманими робітниками прибув на територію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1,площею 60 га, розташованої на території Зеленоярської сільської ради Нікольського району Донецької області,та достовірно знаючи,що дана земельна ділянка не охороняється і не використовується та він не буде викритий у самовільному зайнятті земельної ділянки,під виглядом законного користувача земельної ділянки розпорядився виконувати роботи по культивації та засіванні яровим ячменем даної земельної ділянки,площею 60га.При цьому ОСОБА_1 повідомив робітників про наявність усіх відповідних документів на земельну ділянку,та переконав їх у законності виконання вказаних робіт. За вказівкою ОСОБА_1 наймані робітники, використовуючи сільськогосподарську техніку,провели культивацію вищезазначеної земельної ділянки площею 60 га та засіяли вказану земельну ділянку сільськогосподарською культурою-яровим ячменем.

Під час проведення сільськогосподарських робіт ОСОБА_1 здійснював постійний контроль за роботами по обробці і засіванню земельної ділянки.

12 липня 2018 року,перебуваючи на території самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1,розташованої на території Зеленоярської сільської ради Нікольського району Донецької області,під час виконання за вказівкою ОСОБА_1 сільськогосподарських робіт був затриманий працівниками поліції комбайн NEW HOLLAND TX66, під керуванням ОСОБА_3, який здійснював збирання врожаю ярого ячменя та не був обізнаний в злочинних діях ОСОБА_1

Таким чином,ОСОБА_1,діючи всупереч вимогам ст.ст.116-126 Земельного кодексу України,які регламентують набуття і реалізацію права на землю,не маючи жодних рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування та за відсутності правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку,маючи умисел і переслідуючи корисливу мету,самовільно зайняв та протиправно використовував у своїх потребах,шляхом обробки та засівання ярим ячменем земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1,площею 60 га, розташованої на території Зеленоярської сільської ради Нікольського району Донецької області.

Внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1,площею 60 га, розташованої на території Зеленоярської сільської ради Нікольського району Донецької області розмір заподіяної шкоди з урахуванням площі самовільно зайнятої ділянки,середньорічного доходу,який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням,коефіцієнту функціонального використання земель, коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель,який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за 2007 рік та наступні роки становить відповідно 95 880,00 гривень.

Отже,ОСОБА_1 завдав державі в особі центрального орану виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин значну матеріальну шкоду на загальну суму 95 880,00 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки, якими завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику,ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 197-1 КК України.

31.08.2018 року до Першотравневого районного суду Донецької області з Апеляційного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом разом з угодою про визнання винуватості від 15 серпня 2018 року,яка укладена між начальником Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області Зеленським І.В. та підозрюваним ОСОБА_1 у присутності захисника Коваленка К.О. в приміщенні Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області з додержанням наступних умов.

Згідно з цією угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Із змісту угоди вбачається, що заступником начальника СВ Нікольського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Марішевою К.В. за погодженням з прокурором 11 серпня 2018 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язався під час судового розгляду в повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено та узгоджене покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят ) гривень. Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_1 згоден. Наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, положення ст. ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України за ч.1 ст. 197-1 КК України оговорені сторонами.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості, розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно угоди про визнання винуватості зобов'язання він в змозі реально; свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, а саме у самовільному зайнятті земельної ділянки сільськогосподарського призначення визнав, та пояснив про скоєння ним кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив затвердити вказану угоду та призначити ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник Коваленко К.О., вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, в судовому засіданні просила затвердити вказану угоду та призначити ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості , від якого потерпілих немає, дані про особу: раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, що свідчить про стійки соціальні зв'язки.

Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину відповідно до ст. 66 КК України судом визнається обставиною, яка пом'якшує покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між начальником Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області Зеленським І.В.та підозрюваним ОСОБА_6, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку, чим завдав значної шкоди її законному володільцю або власнику, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 197-1 КК України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 слід призначити міру покарання, узгоджену сторонами про визнання винуватості.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472-475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 серпня 2018 року, укладену між Начальником Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області Зеленським І.В. та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Коваленко К.О.

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 15 серпня 2018 року покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Речовий доказ: комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND TX66,р/нНОМЕР_2,2005 року випуску,заводський номер НОМЕР_3 необхідно повернути за належністю його власнику ОСОБА_7,скасувавши арешт,накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27.07.2018 року .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.М. Апалькова